Одного разу ти прийдеш додому,
викуриш цигарку, можливо дві,
підпалиш газ, завариш каву,
відчуєш як ллється дощ по вікні.

Згадаєш померлих друзів,
дитинство, фотокартки,
живеш звісно ж у місті ілюзій,
імя якому ти і ще раз ти!

Проблеми алкоголізму,
кохання і плітки,
політика давнього даосизму,
алкоголь, кохання і знову чутки.

Дешеві розваги і блядство,
матеріальні казки,
бажання все і відразу,
а духовність приходить лише у сни.

Чужі, послідовні думки,
наскрізь продажне ЗМІ,
боротьба з тоталітарною системою,
то лише наївні пісні.

Надіюсь, мрію, бачу,
що здолаємо їх назавжди,
ми остання надія нації,
ми нові українські часи.

© Марко Світолюб