ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
У Павільйоні Дітей
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Констатація очевидного
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Миті
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
Де?..
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 ***

Стаємо трішечки людьми
В часи безлюдні.

Іван Низовий

Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-07-05 18:58:45
Переглядів сторінки твору 6622
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-05 19:24:42 ]
Такий незрозумілий і двозначний мені 2 рядок, ніби то народження дитини(дітей) вилюднює(зменшує) народ.
нечіткий причинно-наслідковий зв'язок:
Добра вість: народилась людина.
Трохи - й вилюдніє народ.
може,
бо ще трохи - й вилюдніє рід ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-07-05 19:29:53 ]
А чому "зменшує"? Навпаки.
Вилюдніти - зрости, змужніти духовно, якщо хочете.
Нема ніякої двозначності. Багатозначність - так.
Дякую, Ксеню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-05 19:36:51 ]
Тому що саме слово неоднозначне і перше значення рости і мужніти не стосується слова "народ", а лише окремо взятої особистості, яка вилюднюється:
http://sum.in.ua/s/vyljudnjuvaty
3. Втрачати всіх або більшість людей, населення. Вилюдніло воєводство. Від сіл та хуторів залишилися самі згарища (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 8).

ВИЛЮДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИЛЮДНІТИ, ію, ієш, док., розм.

1. Мужніти, розвиватися, дорослішати. Кіра схожа на матір, а тепер це особливо помітно, коли дівчинка починає вилюднювати (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 118); [Коваль:] Шкода хлопчини! Молоде, ще й у колодочки не вбилось, але ж... [Недобитий:] У полі, на волі скоріш вилюдніє (Марко Кропивницький, V, 1959, 9); Потім їм [Олі й Олексію] стало по вісімнадцять і по дев'ятнадцять.. За цей час Оля вилюдніла, як кажуть, стала красива, і хлопці з ближчих вулиць почали задивлятися на неї (Іван Сенченко, Опов., 1959, 82);
// Поправлятися, набувати кращого стану, вигляду. Вилюдніла [Одарка] після хвороби, помітно огрядною стала (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 296).

2. перен. Навчатися правил поведінки, ставати вихованим. Се дуже молодий хлопець (20 л.), не конче освічений і дуже погано вихований.., — що з нього хотіти? Врешті він, може, ще вилюдніє, як підросте (Леся Українка, V, 1956, 141); Між товариством став він скоро одживати, став виявляти здібності до вчення, осмілів, вилюднів, як кажуть (Степан Васильченко, I, 1959, 158).

3. Втрачати всіх або більшість людей, населення. Вилюдніло воєводство. Від сіл та хуторів залишилися самі згарища (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 8).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-07-05 19:42:44 ]
Добре. Зроблю зсилку. Я вжила саме в першому значенні. І вважаю що ця метафора має право на існування. Ні, не вважаю - відчуваю. Дякую ще раз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-05 19:25:56 ]
Бути СОБОЮ і нести СВІТЛО у світ - !!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-07-05 19:30:49 ]
БУТИ СВІТЛОМ
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-05 20:38:44 ]
Благодатний, хто ставши собою
Боже Світло у світ приніс.
!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-07-05 21:03:07 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-05 21:17:06 ]
Мені би дуже хотілося, пані Любо, щоби рядки цього вірша знайшли своє відбиття в серці й душі кожного, хто їх прочитає.
Намагаймося стати собою, бути собою...

Такий важливий вірш!!!


І мені страшенно приємно, що Ви епіграфом обрали рядки мого батька. Спасибі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-07-06 06:30:58 ]
І мені теж, пані Лесю... Дякую Вам. Я впевнена, що Низовий зрозумів би цей вірш з перших рядків, з півслова так би мовити. Втішена і сподіваюсь, що його рядки хоч трішечки допомогли мені донести суть до читача. От яка важлива допомога генія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-06 16:36:39 ]
***
Липень, чудовий липень!
Пахнуть медами липи,
Пахнуть медами губи
Любої дівчини Люби.

Хтось над пшеничним полем
Викотив сонця коло...
Сонячні промені ллються
В макові блюдця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-07-05 21:53:27 ]
Дякую, Любове!
Захотілося ще більше бути собою і нести Боже світло у світ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-07-06 06:32:23 ]
Дякую, Володимире!
Це добре...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-06 14:19:25 ]
Талановито перегукнулися, пані Любове! На рівні щирості з автором епіграфа))) Не залишає байдужим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-07-06 18:07:10 ]
"Поети перегукуються, як птахи" (Здається, Слабошпицький сказав)

Дякую за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-07-06 17:24:10 ]
Благодатний, хто ставши собою
Боже Світло у світ приніс.
)))
Будьмо світлом для світу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-07-06 18:07:40 ]
Будьмо!
Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-06 21:34:53 ]
"Добра вість: народилась людина." - це чудова вість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-07-07 18:42:10 ]
Що більше Людей, то краще, тим людяніший народ.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-10 08:36:21 ]
Як завжди, глибоко і мудро! Важкувато прочиталося "що не замисел - то дрібка болю". Може варто побудувати фразу: ... дрібкою болю.