ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Кремінь (1978) / Вірші

 СТАРИЙ ЛІХТАР
Ранкове світло як старий ліхтар
Де голос твій і лине, і тріпоче.
Перегорни настінний календар.
Що він тобі у вічності пророчить?
А час іде неспинно, як потік.
І з головою будеш ти в потоці.
Ти – на землі, а крила вже обпік.
Ти бачив: плями й на самому сонці?
Нектар життя й амброзія секунд, -
Отруєння від щастя і скорботи.
Мій світ помер. Куди його несуть
У напрямку без стопів й поворотів?
…А дощ піде. Старий ліхтар – помре.
Лише ковчег в фатальнім порятунку.
На голос твій постане інший день:
Твоє життя - у дзьобику голубки.




Найвища оцінка Ірина Пиріг 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-13 19:17:23
Переглядів сторінки твору 7086
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.624 / 5.45  (4.800 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.435 / 5.25  (4.777 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.10.28 19:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 19:24:13 ]
А "твоє життя у дзьобику голубки"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 19:25:10 ]
Який варіант тобі до вподоби?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 19:31:06 ]
Змінився Ваш настрій - змінилися строфи. Але мені не подобається зміни в тій поезії, де на Вас одягають лише сорочку, а "наше завтра, наше завжди"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 19:37:57 ]
Розумію тебе. Це одна зі спроб оновити власну лірику.
Добре, що ти виступаєш на її захист! Значить, не все так погано у нашому домі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 19:45:39 ]
У Вашому домі ніколи не було погано, тим паче зараз. Мені, просто, шкода тих прекрасних рядків, які Ви викинули на смітник. Але це моя особиста думка: мені ще з Вами на п'ятому курсі зустрічатись:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 19:48:50 ]
До того курсу ще далеко, а до понеділка - близько.
Голубка принесла радість кожному і повернулася додому: у власну поетичну домівку.
Дякую, Тобі, Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 20:00:34 ]
У мене теж настрій піднявся. Дякую Вам. Я навіть термін з біології знаю - симбіоз:) Але він у нас творчий. Все буде добре, бо добре - це не погано, а погано - не для нас. Якщо Ми Є - це вже перемога. На першому курсі Ви сказали, що чим складніше йти, тим цікавіше. Біль корисний тим, що змушує рухатись далі. Деякі Ваші слова я з часом переосмислюю. Мушу бігти.Вкотре долати силу опору. Інакше не можу. Прізвище не дозволяє:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:28:52 ]
Які у Вас гарні і сильні прізвища, Юліє і Тарасе :) Ви все здолаєте, бо сила Вашого духу міцна, як кремінь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:35:52 ]
Чомусь я те саме сьогодні подумала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:47:28 ]
А я уже і не дивуюся, що ми з Іринкою Пиріг однаково думаємо :) Просто, ми мислимо на одній хвилі - це я так називаю відчуття одне одного, відчуття рідної душі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:49:57 ]
Дякую. На тій самій хвилі є ще одна душа. Ймення того, хто причетний до неї, Вам відоме.
Дякую за щедрі слова Щедрого вечора!
Щасти Вам, дорогі мої! Нехай нам усім усміхнеться доля! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-14 00:14:43 ]
Щедрого вечора і Вам, пане Тарасе !
Хай Бог щедро насипле Вам усіх гараздів і щедрої долі :))
Дякую за побажання :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-14 01:18:49 ]
І я бажаю рідним душам миру і добра!.. Вдячна "Майстерням" за такі миттєвості... За те, що зустріла тут світлих людей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 13:35:23 ]
Люди і,справді, світлі. Хочеться вірити, що світла у нашому світі ще достатньо,аби не прокидатися в темряві.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 13:39:21 ]
Дякую за повернений із небуття рядок. Рада, що він не загубився у поросі Ваших шухляд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 19:14:29 ]
На хорошу поезію і голубок злетілось доста!
І в кожної в дзьобику - по життю...
Кому воно дістанеться?.. (*!*)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-27 00:34:44 ]
Пробачте, шановний, що турбую. Ви зникли... Куди? Невже так далеко, що забули про мене? Хоча в Вашому житті є досить багато моїх тезок. Прикро, що ми з Вами на моєму 5 курсі не зустрінемось. Життя настільки примхлива штука, що навіть важко думати про це.
"Якщо людина потрібна, то вона поряд". Прикро...
Цією людиною стала (в певний час) я. Для Вас :-(

Дякую за увагу!
Я зникаю!

P.S.Мій світ помер...
Амінь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-27 00:53:04 ]
Хіба може зникнути Сучасна жінка ? Чи ви зникаєте, щоб відродитися із піни морської ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-01-02 23:40:43 ]
Задум та композиція - доволі гарні!
Сподобалось і закінчення.
В деталях, можливо, слід би ще й підшліфувати, зокрема:
У напрямку без стопів й поворотів? - що несуть без стопів і поворотів - то зрозуміло але ж про напрямок - ні слова. А для чого ж тоді вжито воно, те слово? стопіВ Й Поворотів - читати важко.
У куплеті:
А час іде неспинно, як потік.
І з головою будеш ти в потоці.
Ти – на землі, а крила вже обпік.
Ти бачив: плями й на самому сонці? - можливо занадто різнопланово написано.
Щиро - Нечуйвітер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 18:54:15 ]
Дякую. колего, за коментарі. Будемо працювати над окремими деталями поетичної версії сенсу такого незвіданого світу.