Богдану Москалинському

Проходить час і воля гине,
У крихті долі винен сам.
Все тихше-тихше пісня лине,
Не жданні гості входять в храм.
Вони грабують, хаос всюди,
Цей хаос смерчем нищить нас,
І навіть під кусочком груди,
Зупинить погляд кривдник враз.
А що ти хочеш, як недавно
Був ніби наш, хліб цілував,
Але повільно, зовсім плавно
У інше плем’я зкочував.
А там за зраду дали волю,
Та воля ця лише слова,
Бо запрерік на вічну долю
І що ж ця доля принесла?
Чи може нарід мій щасливий?
Чи може мова ще жива?
Вона – це труп, який ще дише,
Ну що ж ця доля принесла?

І було так, і буде знову
Такеє щастя у петлі
І не повідає нікому
Бо нарід плавиться в кострі
І Пан Богдан ніби вже давній
І Пані Каті вже нема
І наш Пан Овощ не останній
Бо їх таких ще сто зі ста
Але баладу не про давнє,
Її про Овоща веду
Воно ж творєніє останнє
Яке несе всю цю біду
Але для тих хто ще не знає
Пан Овощ то Данєцький Пан
Він же ж на троні засідає
Керує, має сильний клан
Виходить Овощ до народу
Щебече наче соловей
Ото моліться на природу, -
Він ж український Моїсей!!!
(І тут заява:
- Прошу панство
Не дати дітям це читать
Бо як побачать тоє гадство
То може мову відібрать!!!)
Отож Пан овощ заявляє:
- Ми власть отримали чи ні?
- То як воно тепер буває –
- Пишіть програму ж ВИ мені!!!!
І тут весь клан побіг до Львова
До Пані Герми, бо біда
А то вже жінка гонорова
Та помогти добро дала!
І мудрували всі ночами
А мучились немов воли
Пан Овощ кидався столами
Аж тут нарешті всі прийшли.
І заявила пані Герма,
Що треба мудро все сказать
А Овощ їсть щось мов “оферма”
І тут я начав верещать:
- Та ти така, ти львівська курко,
Ти шо меня не знаєш, да?
Та я ж тебе запхаю в дурку
Я мудрий, мудрий - Овощ Я!!!
Так народилася ідея
Як Овощ має виступать -

“СІМ ШАГІВ ДО РЄАЛЬНАГО ДАБРОБУТУ”

Шаг перший:

Батьківщина
В моєму домі завше свято,
Бо вже доля в нас така,
Цінних місць таки багато,
Хоч оглядай із літака.
Тут, й лани широкополі,
Води б’ють із джерела,
Завітає місяць – в ролі
Світло-білого човна.
Брат за брата гідно встане,
Будуть дім свій захищать,
Будь-хто ворога дістане,
Лиш би землю не віддать.
В нашім домі соловейки,
На весь світ ще закують.
У нас родяться ідеї
Воріженьки ж не вкрадуть
Заспівають знову пташки,
Повернеться той, хто втік,
Ми неначе ті мурашки,
Що не знищиш їх потік
Закерують по закону.
Буде честь і рівність прав
Як у церкві – по канону
Скільки б виродок не крав
Запанує у нас радість
Бо ми сильні – ми сім’я
І зустрінуть предки старість
В світлі рідного добра

Шаг другий

Не дам продати то що наше
Воно нам Богом суждєно
І обіцяю благо ваше
Не дати бо воно одно
І чорноземи будуть наші
Не дам я руським їх забрать
Але позичу в тої Раші
Язик, щоб гарно щебетать

Шаг третій

Команду сильну підбираю
Всі гроші вміють рахувать
Тому усім вам обіцяю
Зарплати й пенсії піднять

Ніколя Янавічь поможе
Він спец у всьому, як і я
А разом з ним усе негоже
З країни викорчую я!!!

Шаг четвертий

Любов до матері плекаймо
Бо матір в нас лише одна
Тому і захист обіцяймо
Гарантом ось вам ці слова:

Свічка
В кожнім серці свічка сяє,
Безнадійно мерехтить,
Ще з дитинства огріває,
Ще з початку все терпить.
У любові грань пропала,
У очах сльоза блищить,
Кожен день тобі віддала,
Хоч і робиш, що болить.
Ніжність Господом прийняла,
Мудрість вірністю пройшла,
На руках тебе тримала,
І від горя берегла.
Й супроводжує думками,
Дарує світло в темноті,
Вона не мириться з плітками,
А завжди вірить лиш тобі.
І як загасиш в серці свічку,
Небесна кара жде тебе,
І упадеш в бездонну річку,
Що прямо в пекло принесе.

Шаг п’ятий

Крім мови руської, - гадаю
Ще треба інгліш підтягнуть,
Тому для цього предлагаю
Цей вірш в програму теж запхнуть:

Your world
Around dust and my soul sleeping
And looking for a Perfect World
And where’s result of nasty seeking
In weather which’s so sickly cold
I’m on my way to lose my scrimming
To find this horror Perfect World
And be disguised in my life swimming
Just don’t allow my soul be sold
Someone is running just for fun
Another looking for yours crying
Both understand this awful clan
Will never leave you just till come in
Whatever rule your life your own
And look for horror Perfect World
Sometimes you ought to play your role
Sometimes you hate this nasty World

Шаг шостий

Крім того ще собі вважаю,
Що треба кепітал мінять
Данецк – нічого більш не знаю -
І з Києва усе забрать

Шаг сьомий

А на кінець планую плавно
Країну нашу грабувать
Але так тихо і нещадно
Щоб бути знов на років п‘ять

Отож програму написали
Пан Овощ радий як дитя
А згодом люди ще й обрали
Ото вам практика життя
А шагу сьомого немає
Лиш шість, один кудись пропав
А може він його ховає
Бо хто б за нього голос дав???
Тепер сидить “месія” в троні
Країну топче без жалю
А на його “святій” короні
Латинським пише “всіх уб’ю”…