ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Констатація очевидного
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Миті
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
Де?..
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 КІНЕЦЬ ЕРИ П'ЯТОГО СОНЦЯ
Зібгавши простір,
завірюха свище,
немов над світом
розпочався суд,
і (л?)вже пророцтвом
чуються у хвищі
слова зловіщі,
що усе найвищі
небесні сúта
снігом занесуть.

Що сонце змеркне -
вп’яте – і у тремі
наждачним кругом
затвердіє наст,
і ложе смертне
приготують темні
круки тотемні
і у веретені
стрімкої хуги
упізнають нас.

І мовчки рушим
по замерзлій глиці,
розтяті нервом
лічених годин,
думки і душі
оголивши ниці -
святі й блудниці,
королі і гицлі -
всі перед небом
рівні, як один.

В строю одному -
в’язні і присяжні,
вже недосяжні,
хоч о сяг руки.
А вдарять громом
голоси мосяжні -
чорніші сажі,
довжиною в сажні
будýть їх справжні
Судні язики...

Та все ж надії
теплиться осколок,
що не довіку
круг замкнеться зло.
Іще задніє -
вшосте - і спроквола
розíрве коло
й голкою проколе
камінне віко
молоде зело.

лютий 2010



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-24 18:56:06
Переглядів сторінки твору 10478
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 15:39:07 ]
а я думаю, луччіше буде так:

Зібгавши простір,завірюха свище,
немов над світом розпочався суд,
і (л?)вже пророцтвом чуються у хвищі
слова зловіщі,що усе найвищі
cитА небесні снігом занесуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 15:48:47 ]
Дякую, Ганно! Але я в попередньому коменті пояснив про римотворення в цьому вірші. Оце "сИта" римується зі "світом". І якщо багато маститих поетів дозволяє собі зміщувати наголоси посеред стрічок тільки тому, що йому "так нравицця", або він так "чуствує", то чому якийсь подаючий певні надії поет-початківець не може авансом (як виняток!!!) зробити це задля рими= )))) Хоч і визнаю, що вжив це слово з таким наголосом через помилку. і не підозрював, що наголос має бути саме таким.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-25 16:07:44 ]
кому подаючий?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 16:13:28 ]
але ж Ярославе (оххх, як вас тяжко переконувати), якщо вже внутрішні рими, то вони теж мають бути розподілені рівномірно.

напримєр (пояснюю на дуже нейтральному прикладі)

2 9 8 / 3 12 40
6 30 10 / 2 4 5
4 8 / 20 9 40
3 8 40 / 0 16 40
2 9 10 / 3 4 5…

Отже, які в нас зовнішні рими? Абааб
А які внутрішні? абаВб

Чи не думаєте ви, що щось не так?






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:20:26 ]
А Ярослав усю дорогу до Парижа сидів і думав - як це Ганна здогадалася, що він за освітою математик?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-25 17:29:54 ]
ви зараз їдете до Парижа? ой клас)) а в самольоті хароший вайфай?

чесслово, я поняття не мала, що ви за освітою математик...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:35:38 ]
а я ж то думаю собі, чому ти такий впертий)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:50:27 ]
Ну, майже математик - інженер! А згадка про Париж - це алюзія до жарту Вінокура про те, як директор меблевої фабрики їхав в одному купе з француженкою. В неті знайшов його трішки в іншому варіанті.

Директор мебельной фабрики поехал в командировку в Париж. Возвращается - масса
впечатлений. Рассказывает своим приятелям:
- О, такой город! Такие улицы! Такие магазины!
- Ну а женщины?
- О-о! Это что-то невероятное! Мечта! Главное - любого мужика понимают с
полуслова. Вот например: захожу я в маленький ресторанчик, сажусь за столик. Ко
мне подсаживается умопомрачительная красотка. Ну сразу сообразила, что я по
ихнему - ни слова. Рисует мне на салфетке рюмку. Я - наливаю ей шампанского.
Рисует сигарету. Я - даю закурить. Рисует две танцующие фигурки. Я - приглашаю
ее на танец.
- Ну а потом?
- Рисует кровать...
- А ты?
- Хмм... До сих пор не пойму - как она узнала, что я - директор мебельной
фабрики...

))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:41:49 ]
Я зауважив, Ярославе, що Ваша сторінка перетворилася на клуб бажаючих "посмикати за бороду".
Головне - аби Вам спокійно плавалось поміж коментарями.
With smile,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:49:02 ]
Це точно! І як ви, Юрію, здогадалися, що я бородатий?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 17:57:32 ]
Я же зєнітчік, Ярославе. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 21:21:08 ]
чим далі, тим більше "висловлення думок" на тему критичних зауваг до ваших віршів перетворюються у переливання з пустого в порожнє :)) і хоч як би ви не наголошували на тому, що ставитесь до критики файно, на ділі ви її переважно ігноруєте. хоча - що приємно - не мовчки.

це не погано, але будьте ж уже послідовним у висловлюваннях і діях: пацан сказав - пацан здєлав :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 22:03:34 ]
Ніко! Я сам бачу що забагато енергії йде на оті балачки.) Але всі невизнані генії в спілкувані з кимось конкретним промовляють до майбутніх поколінь)
Ну, а якщо серйозніше, то й критика різна буває. З дечим я згоден настільки, що готовий тут же переробляти вірша, а дещо врахую в уже наступних. це ж нормально. От Татчин мені коли щось радить, то останнім часом зауважує, що це лише його власна думка, бо кілька разів я надто рішуче його слухався.) Повірте, я вчуся. Але тим не менше, є деякі речі, на які я маю свою думку. І нічого тут не вдієш. Тішить мене лише те, що це стосується якихось дискусійних питань, а не того, що вже давно вважається нормою.)
Дякую! І вірте в мене!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-25 22:11:25 ]
от гляньте на мій вірш "Листи" - там я врахував зауваження, подібні до цих. Там я об"єднав стрічки, бо таки відчув отой конфлікт між формою і змістом.
http://maysterni.com/publication.php?id=68314


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 20:11:52 ]
даруйте, Ярославе, на якийсь час ви перевели моє бажання коментувати ваші вірші :)) цю левову долю вербальних зусиль час від часу корисніше пускати на вірші... :)

а то, хто'йо зна, жителі ПМу ще, чого доброго, почнуть думати, що вас зі мною, Гаррі, Осокою (хто там ще такий ласий до дебатів:) пов*язують якісь особисті рахунки... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:03:06 ]
ви таки праві. мабуть, варто трішки перечекати. бо в мене вже просять номера вашого телефону)


1   2   3   Переглянути все