ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
ШАНУЮЧИ БАТЬКА
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Юркодар - 103
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Марко Твеня
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
Нотний зошит
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
* * *
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Першотравневе
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Л.
Сьогодні відходять від пристаней літ кораблі,
Іще одна вічність вдаряє у груди прибоєм, –
Забута тональність, де я співпаду із тобою,
Й пекуче "люблю" прозвучить на пір'їнці землі.

І, може, усоте відкритий празір океан
Впаде шумовинням на берег мазка Ботічелі,
Де кожне "люблю" – як початок світів і містерій,
Легенд і героїв, і наш нескінченний роман.

Упійманий вітер з пелюсток обтрушує сніг,
Гойдає півнеба негода вітрильна і рання,
Бо кожне "люблю" – як журавлик надії – останнє
Народження-смерть на спіралях самотніх доріг.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-15 21:58:00
Переглядів сторінки твору 3080
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.781 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:12:00 ]
Майстерно, емоційно, тепло. Дуже сподобалося, Олю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:39:08 ]
щиро дякую, Світлано! бо наче розхворілася - ходжу і думаю, як мене зараз розіб'ють... ) майже жартую... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:16:15 ]
Глибина і широта погляду кремезна,
мабуть, Олю, це зима, все оце принесла.

Якось небезпечно навіть цим проникнутися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:57:05 ]
зима принесла білий танець, пане Василю... я все вчуся танцювати... ))) щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-10-15 22:27:07 ]
- Упійманий вітер з пелюсток обтрушує сніг,
Гойдає півнеба негода вітрильна і рання - так гарно!

Якось воно мені читається "пінОю", ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:54:42 ]
справді, Іро, – як говорю, так і пишу...
Спробувала нашвидкоруч відредагувати, але бачу, що виходить негарно. ОК, залишу на ранок, а зараз просто поставлю наголос...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-15 23:39:06 ]
Може, піною ллється.
Сподобалось, Олю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 23:45:20 ]
Дякую, Жень... ти мене підштовхнула... щоб не морочити ПМ-івцям голови, напишу "шумовинням" )) бо мені потрібен наголос на другий склад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 00:02:52 ]
Класно, Олю! Як і все твоє останнє! Ти знайшла себе!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 10:59:39 ]
Боюся, що ще ні, Слава (сумно оглядається на героїв своїх ненаписаних книжок...). Але дякую тобі за добре слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-16 13:10:31 ]
Гарно!
?
"на витках одиноких доріг"

на спіралях самотніх доріг?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 15:01:25 ]
а й справді, Вікторіє, ваш варіант звучить красивіше. )
я намагалася помістити в цей вірш багато повітря, вітру, тому підсвідомо уникала шиплячих. Спробую змінити.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 23:55:57 ]
"Де кожне "люблю" – як початок світів і містерій"
"Бо кожне "люблю" – як журавлик надії – останнє"

дуже проникливо.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 09:18:39 ]
я хотіла повторити ці слова рефреном) дякую, Яна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 21:08:53 ]
музика хороша, Олю

за змістом - місцями бажалося би більшої прозорості
(ні, не мав на увазі саме КП)

перша строфа - в принципі ok
друга строфа - таки-надто перемудрене речення виходить
це ж-бо лірика мала бути (в принципі), правда?

у третій строфі (окрім того що ці всі
коми у кінці кожного рядку - справді дуже ускладнюють, нмд)
мені не сильно смакує оте "Бо" -
через нього не дуже віриться у висновок
(якщо вже і користаєте риторику - мабуть треба
спробувати трішки простіше думати - це не від того,
що я бажав би від Вас примітивнішого тексту -
але глибина необов'язково за складністю,
добре складно написати - це праця, праця, досвід, досвід
плюс різні інші штуки.. .)

узагалі, музика не настільки складна
тому відчувається квазі-дисгармонія
між складністю думок і відносною простотою мелодії

це все звісно моє імхо
Ви ж розумієте

щирі вітання & побажання розкошів мелодійних
та інших розмаїть гармонійних



С*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 09:16:19 ]
Щиро дякую, Сонце-Місяцю! Ви мені озвучили те, що я відчувала, як слабке, але не могла зрозуміти, чому... ) – це просто супер. Буду мати над чим думати, можливо, з часом поправлю, а може просто матиму науку для іншої писанини.

Цей вірш (як і "ніде, ніколи, нікого") - це моя спроба писати у іншому стилі. Мені в більшості вдаються вірші, які проводять єдину думку, якусь єдину енергетичну подачу.
А тут я спробувала зробити замальовки настрою - як картинки - потік вихоплених образів... Чомусь мені це вдається досить важко. Я бачу, що деякі фрази, образи можна міняти без кінця - і не дуже відчуваю, чому вони в мене "підвисають", тому намагалася їх якось логічно об'єднувати... І справді, можливо, надто "піддаюся" риториці - це брак праці, ви праві... а може я їх надто менталізую...
Але, як би там не було, мені такі вправи цікаві, я ще спробую щось писати в цьому напрямку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 11:08:03 ]
звісно-звісно, Олю

очевидно, що усе є - процес
насправді -
цікаво і радісно спостерігати


щиросердечно

із побажаннями усіх прекрасних ймовірностей


С*