ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.05.21 20:32
Метафора
А тепер забери у мови усю її кров,
Щоб кожен рядок став глухою стіною розпачу,
Щоб сонце здавалося біллю старих розмов
А слово — веслом, що постійно гребе до острову.
До острову, подібних якому цілий архіпелаг
У морі самотнього вітру порожніх роздумі

Юрій Гундарєв
2024.05.21 11:51
Юркодар - 107
СО-СУ-КУР

Вітаємо із створенням літературного блоку СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський)!


Блок СО-СУ-КУР -
свято культур,
група поетів,

Володимир Бойко
2024.05.21 11:25
Десь війна
Вертить римами поет,
Віршики ладнає.
То ронделик, то сонет -
Він війни не знає.

Знову зрада і любов,
Пристрасні сюжети...
Що там жертви, що там кров,

Леся Горова
2024.05.21 10:58
Залишся (пісня)
Мрії збуваються.

https://m.youtube.com/watch?v=WmxjyMRUCJE&si=9IyrcA6yGrlEhr8k

Світлана Пирогова
2024.05.21 08:12
Ланжерон
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.

А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,

Віктор Кучерук
2024.05.21 07:03
Бджілка
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси

Артур Курдіновський
2024.05.21 04:06
Блискавка (тріолет)
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.

Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,

Ілахім Поет
2024.05.21 00:02
Небеса з діамантів, поля з полуниці
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.

Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Іван Потьомкін
2024.05.20 19:15
***
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...

Микола Соболь
2024.05.20 13:30
А потім був лютий
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.

Олександр Сушко
2024.05.20 12:53
Я - пас!
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.

А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,

Олена Балера
2024.05.20 12:46
***
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.

Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро

Галина Кучеренко
2024.05.20 11:46
Сокіл
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:

- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,

Юрій Гундарєв
2024.05.20 10:29
Юркодар - 106
Лицедій

Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.

Автор: Юрко Дар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Мекеда / Вірші

 МІСТ
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Артем Демчук 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Татчин 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-01-27 16:42:32
Переглядів сторінки твору 6111
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.463 / 5.29  (4.482 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 4.305 / 5.13  (4.423 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.12.04 23:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 13:49:04 ]
І знову чудова замальовка, і знову тільки 5 од Майстерень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-20 14:11:12 ]
Олесю, а чому Ви дивуєтеся?
Задум чудовий, але донесення задуму - бажає кращого.
Міст дерев'яний, то як він може розсипатися?
А як він може зів'янути, то мені взагалі не уявляється.
І вже точно не можу зрозуміти чого хоче герой. То він жалкує з приводу того, що міст розділяє його з кимось, а то вже він любить цей же міст, немов свободу... Протиріччя якісь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 14:25:13 ]
Вважаю, і знаю напевне, що дерев'яний міст може розсипатися. Дерево висихає і починає лущитися, але тут не про це. Міст це не суцільний кусень дерева, це безліч дерев'яних дошок, які по одній відлітають. Відповідно міст розсипається на частини. Тому вважаю слово "сипатися" доцільним; принаймні, нормальним у цьому контексті.

В'яне - гниє. Думаю, що ви бачили, як виглядає дерево що гниє. Якщо порівняти свіже молоде дерево з квіткою (вони однаково красиві до речі), то вони обоє в'януть.

Тому мені здається, що усі вислови є достатньо чіткими.

І щодо "розділяє" - мабуть, цей "кимось" є минулим загалом, і, автор чи герой не сумує про минуле. Мабуть, ще більше, він дякує йому, що воно було, але відпускає його, бо приймає долю як належить: треба йти далі. Герой прощається з мостом, з минулим, дякуючи обом.

Це моя думка. І, як на мене, це явно вище аніж 5 поставлене Майстернями. І ще, приємно, що це не я глямур.

Дякую за цікаву дискусію, Мирославо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-20 14:46:56 ]
Олесю, з усіма Вашими поясненнями вірш може жити. Але подивіться, скільки Ви написали. Я і сама усе чудово розумію. Але у Сергіє немає чіткості без зайвих запитань, а думка закладена однозначна. Якщо ще із "розсипатися" можна погодитися (хоча краще в даному випадку замінити більш чіткими словом для вираження розпаду на частинки), то із "в'яне" Ви надто далеко відійшли, аби це було доречним у цьому творі.
Знову ж "розділяє" - Ви розтлумачили, але сказали при цьому "мабуть". Чіткості ніякої. Якщо шукати - можна знайти? Так! Але даний текст не спонукає до пошуків. Хочеться зрозуміти і винести щось конкретне.

І Вам дякую за розмову!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 14:54:39 ]
Щодо в'яне,... ну не знаю. Я досить чітко уявляю як в'яне дерево... Вирази таки доволі чіткі, як на мене. Те що є суперечності - звісно ж, автор пише про удже дискусійні переживання, що Ви теж помітили. Він любить той міст, але він розлучить "їх". Безумовно, що не буде у вірші однієї лінії. Можливо і справді єдина проблема у тому, що "текст не спонукає до пошуків"...

Було б цікаво почути думку автора, хоч навряд чи він заглядає сюди.

Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-20 15:07:28 ]
Чудово! В'яне ДЕРЕВО - не міст. До мосту дія відбулася важлива - рубання. Дерево до цього, можливо, і в'яло, але ось далі або сохло, або трухло...

Приємно було поспілкуватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 15:10:35 ]
Сподіваюся це без іронії, не мав на меті сказати щось недоречне чи образливе, пробачте якщо що. Вам дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-20 15:14:50 ]
Та, ні. Все чудово! Ви мені настрій підняли. Я "розворушилася". Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 15:16:45 ]
Тоді файно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-29 02:45:30 ]
Ні, Олесь, таки заглядаю.
Просто я не сперечаюсь щодо смислового навантаження віршів. Поезія - це мова відчуттів. Логіку ж залишмо прозаїкам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-29 07:46:11 ]
Які відчуття - така і поезія? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-02 12:40:57 ]
Насправді тут все досить чітко. Міст - це символ зв"язку з іншим берегом (об"єктом). Іншого трактування мосту бути не може. Зауважте, що любов саме до моста. Жодного слова про інший берег. Об"єкт зв"язку не згадується ні добрим ні поганим словом. А от міст, що руйнується, викликає такі теплі почуття. Зруйнований міст = свобода, що зрештою і підсумовується в останьому рядку. Цілком зрозуміло, що відносини ці з іншим "берегом" були не простими "пройшлись по ньому коні, війни", "хиткий цей міст і ненадійний", тому не дивно, що є бажання розірвати відносини (зруйнувати міст). Але міст не спюлюють, він руйнується сам, під плином часу, тому розрив проходить легко і без активних дій. Тут 100% нерішучість і фаталізм, але зрештою природні процеси вирішують все позитивно. Міст спочатку набрякає - набирає вологу, потім він сохне і в"яне (насправді в"януть не тільки квіти, є наприклад в"ялена риба, в"ялення - це процес неповного видалення вологи) - тобто позбувається вологи, що і призводить врешті решт до руйнування деревини. Вірш дуже однозначний з легкозрозумілими символами і рефлексами. До речі цей міст цілком реальний і розвалився він сам собою через років 7 після написання вірша. Мені цікавіше було б розібрати наприклад текст "Jodum" - тут до сьогодні я остаточно не розібрав ці символи.