ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Калашник (1986) / Вірші

 Один у полі...
Він бився невтомно, як тигр, як лев,
За сонце, за зорі, за дім, що десь там…
В держави ім'я, королів, королев…
І зараз, він вірить, він знає, не сам.

Раз-по-раз, гостреє вістря меча
В повітрі породжує свисти глухі.
Втомилися руки, не чути плеча.
І птиці сідають на трави сухі.

Для них є пожива. Тут повно народу.
Давно вже ніхто тут не стогне не плаче.
Хтось сильний. Хтось мав небачену вроду.
І все це гієнам…. на щастя собаче.

Він бився і бився. І вижив в бою,
Червоний від крові своїх ворогів.
Меча він що разу підійма над собою,
Шукаючи погляди, відчай і гнів.

Нікого… Ніхто… Всі пішли з поля бою.
Лиш гори і сонце, високії трави.
Птиці сідають, клюють щось юрбою.
Сходяться звірі. Тут в кожного справи.

Він бився і бився. Хоч битись не вмів.
Як всі народився, у селищі жив.
Звичайний погонич звичайних корів…
Але у бою він вижив, він вижив…

Досі у вухах лязги мечів,
Крики від болю і радості крики,
Дротики, списи, і стіни щитів,
Сопіння навпроти, і крики, і рики…

Страшно лише на початку було,
Коли він побачив біг колісниці,
Як все двигтіло, і вило й гуло,
І сяяли сонцем гострії спиці…

А потім, не страшно. Все серце приймало:
Крики і свисти, тьму колісниць,
Як щось виступало, мечами махало,
А потім бездушно падало ниць.

Багато було з ним добрих воїв…
Але чому досі б'ється лиш він?
Невже він не знає як люблять героїв,
В тихих будинках, під захистом стін?

Давно всі пішли, і йому вже пора.
Годі махати бездушним мечем.
Нема ворогів. Лиш пустельна пора,
Вкрита тілесним кривавим плащем.

Нема ворогів, а ні друзів, держави…
Нікому із них він вже не потрібний.
Треба їм гроші, і почесті й слава,
А не якийсь…. Що лиш мечем махати здібний.

Він бився і бився, бо вижить хотів,
Не в держави ім'я і не для наживи.
Він захищав лиш одну із життів,
Яку десь чекають корови і ниви.

Він вижив. Для чого? Де вороги?
Де друзі, держава? Де звуки про відступ?
Немає нікого. Сонце сідає за гірські остроги.
Місяць виходить. Де засідка, підступ?

Та знає лише він про лезо меча,
Як розгораються й гаснуть всі битви,
Як зараз важливо не чути плеча,
Щоб не пропустити замаху бритви.

Він б'ється невтомно… Та лише на мить,
Погляд оцінить пустельну місцину.
Невже не підійдуть його зупинить?
Свою не побачить єдину … країну?
17.04.2010

Всім воїнам по-духу присвячується.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-07 12:16:23
Переглядів сторінки твору 7103
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 2.810 / 3.5  (3.884 / 4.84)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.158 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Станси і новостанси
Автор востаннє на сайті 2016.12.30 13:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 13:26:49 ]
мені подобається, але за відсутність ритму ставлю низький бал.
може Вам варто писати кротші вірші, але ритмізовані, або просто перейти не білий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 13:54:15 ]
Оксанко, чому ви говорите про відсутність ритму, і, взагалі, даєте узагальнені поради? Ваша майстерність хіба достатнього рівня, аби дозволяти собі подібне?
Якщо вас, Оксанко, щось бентежить у композиції пані Ірини, то запитайте її, якщо маєте кращі рішення - то запропонуйте їх, ви ж тут аби допомогти, як авторові, так і адміністрації точніше побачити вас, і вашу вагу, як критика і автора.

Сподіваюся, що адміністрації не доведеться постійно нагадувати про жорстку залежність того чого ви хочете від інших, від того, що вмієте самі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 14:46:59 ]
Я говорю про відсутність ритму, бо бачу, що кожна строфа у вірші відрізняється від попередньої, і не лише за к-стю складів, а і за віршовим розміром. Я за правилами етикету не маю дозволяти собі подібної критики, бо ще сама не доросла до того р-ня, якого вимааю від інших, але я порівнюю не із собою, а із поетами, вірші яких є складовою скарбниці світової літератури, а у цих віршах якщо і є недоліки, то вони обов"язково чимось компенсуються.а вимагаю я багато як від себе, так і від інших.

а ще: я бачу недоліки,які можна побачити і в мєму віці, тому думаю, що вони значні, так як з мене критик ще не дуже(не маю професійних навичок, щоб прикопатись до всього).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 15:01:43 ]
"жорстку залежність того чого ви хочете від інших, від того, що вмієте самі" - якщо я хочу від перукаря, щоб він мене якісно підстриг, а сама цього не вмію - то що, я не маю права цього вимагати від нього?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 15:46:03 ]
Шановна Оксанко, будьте конкретною і направленою на доброчинність. Ваших знань не вистачає, аби зважити всі нюанси, але вистачить, аби ті чи ті моменти, якщо це для вас важливо, спробувати виправити - а отже, якщо у вас немає конкретних пропозицій, до поки не досягнете певного рівня, краще не узагальнюйте. Особливо, не говоріть про великих Майстрів - ви від них, як і більшість із нас, наразі, безмежно далекі...
Але і ви, і я, і шановна Ірина Калашник, маємо абсолютне право своїми творами додавати гармонії нашим (внутрішнім) світам, позитивно впливати на суспільне... Тому і просить вас адміністрація - правильно і коректно направляти свої зусилля. В першу чергу, вам варто у коментарях навчитися торкатися практичних і цікавих саме вам завдань...

А потім, у вас, Оксанко, знаєте, що в профайлі написано?

"Школа та стилі: пишу під настрій, і не обмежую себе стильовими рамками.
У кого навчаюсь: вчуся у оптимістів, бо їх мало,і їх важко перевершити."

Перепрошую, але це "дитячий садок", тому і прошу вас бути дуже акуратною за межами своєї сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 15:55:07 ]
Маєте право, Юлечко, і кажете - що саме і як саме перукар вас повинен стригти. І перукар - це професія, це професійна кваліфікація - а в Ірини Калашник - немає поетичної кваліфікації, принаймні не вказана ні Іриною (напр. як "майстер-клас"), ні адміністрацією.

А пробувати і розвивати свої творчі сили, а, особливо, стиль - віршування дуже навіть допомагає.

І дуже важливий момент - кожен має право на помилки, а особливо ті, що вперше в якомусь процесі.
Кожному потрібен певний час, аби зрозуміти, як сам процес, так і свої пріоритети, свій Промисел, зрештою. Тому потрібно відчувати якийсь градієнт у авторському підході до поетичних справ, і тоді вже робити висновки.

Для початку адміністрація майже кожному авторові дає змогу попадати своїми новими публікаціями на головні сторінки, заодно і читач побачить автора.
А далі вже вносимо корективи, у залежності від поетичної серйозності автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 15:02:59 ]
я погоджуюсь з Оксаною. і вважаю, що кожен має моральне право критикувати. і вибір автора - до чиїх коментів прислуховуватися, а до чиїх ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 20:59:18 ]
Не розумію, чому дискусія? Розумне і не злостиве зауваження, і порада не дурна. В коротких віршах авторка краще бачитиме недоліки. Тим більше, пані Оксана все то писала не в ультимативній формі, це ж особиста справа автора - прислухатись, чи ні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 21:56:59 ]
Наталю, будь-ласка, перечитайте коментарі заново. Юна авторка, яка пише вірші не краще, безапеляційно заявляє "за відсутність ритму ставлю низький бал..." Ритм тут не відсутній, їх тут аж декілька. А зауваження однозначно злостиве і неправильне. Дівчина не може оцінити всю проблематику авторки, до якої звертається.
І узагальнені поради їй давати рано, вчитися і ще раз учитися, як казав вождь світового пролетаріату.

Наталю, на ПМ ніхто не відміняв поваги маленьких до старших, і особливого права голосу маленьким тут ніхто не давав, аби не перетворювати ПМ на всілякі "Рожеві слоно Гаки"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 22:09:07 ]
вибачте за невеличку ремарку, Редакціє, але, мені здалося, що справа не лише у віці (та й хіба взагалі у ньому?), а швидше в тому, що певна манера критики занадто відверто виглядає як бажання самоствердитись за рахунок оточуючих, а не як намагання допомогти авторові побачити безліч шляхів до самовдосконалення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 22:22:54 ]
Так, звичайно, є і таке, Юліє. Але це, можливо, і в кожному з нас таке лихо присутнє. І та бісівщина намагається час від часу заговорити нашими вустами... Просто потрібно себе стримувати від такого, - між нами, певно, немає святих, але притримуватись якихось манер і традицій є сенс, бо інакше хаос... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 22:31:04 ]
гадаю, таки так: в кожному присутнє. тому і рекомендуть голову тримати у прохолоді жеби зайва емоційність не перешкоджала максимальній точності донесення думки, особливо критичної. шкода коли через наші слабкості губиться раціональне зерно, яке, можливо, інколи буває присутнім у наших зауваженнях, адресованих колежанам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 13:44:09 ]
...хм... перечитала, і коментарі, і твір... злостивості так і не вгледіла... висловлення особистої думки - є, оцнка - є, теж особиста... повагу ніхто, звісно, не відміняв, але і право голосу тут колись було. людина дала конкретне пояснення, чому вона ставить дану оцінку, пояснення логічне. з ритмом проблеми насправді існують. звісно, тема твору, звісно, пафосна і гарна, тому ще дужче хочеться, щоб авторка відпрацьовувала і технічну сторону, а якщо ніхто їй нічого не радитиме, то сама пані Ірина вдвічі довше вишукуватиме помилки... тим більше, зазначено, що авторка твору потребує найстрогішої критики, а реально виходить, що й слова всупереч сказати не можна... мабуть я надто рідко вчитуюсь в коментарі на майстернях, бо нові правила і порядки мене нині трохи дивують... перепрошую, коли я в чомусь не права.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 17:52:58 ]
Ви, дорога Наталю, таки трохи не праві.
Ось пані Ірина Калашник тільки прийшла на наш сайт, і, можливо в Інтернеті тільки розпочала своє перебування, тож є багато моментів на які зважає доброчинний читач...

І Адміністрація і далі наполягатиме на тому, аби юні автори, що роблять тільки перші кроки в поезії, як то Оксанка Крьока, більше працювали поетично, і, передусім, над своїми творами, аніж вишукуючи недоліки в інших.
Початківці мають навчатися, а не повчати.
Невже це не так? :)
І права голосу будь-кому і тільки тому, що чиясь величність знизійшла до реєстрації сюди, на ПМ ніколи не було і не буде. У цьому питання в нас немає жодної демократії, - чим більше ти вмієш, тим більшу хірургічну гостроту тобі дозволено, бо навіть найпростіша рекомендація вмілого автора корисна.
А якщо ти ще нічого не вмієш, то краще мовчати, твої слова в такому випадку лише нашкодять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сабіна Малай (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 19:23:17 ]
Дозвольте і мені втрутитися, новоспеченій на ПМ і трохи покусаній поза:)Часто на новеньких не дуже звертають увагу, часто виникають так звані "тимчасові тусовки зозуль і півників", які тільке одне одного і хвалять. Тому й мусинь недосвічений автор маякувати, щоб отримати критику чи добре слово і свій бік. І якщо Оксана не наступить на граблі критики, то не дызнаэться, що вони боляче б'ють. А отже мусить висловлювати свою думку, навіть якщо вона ще маленька (у всіх розуміннях цього слова). І ще одне - авторка публікації, що розпалила такі дискусії, здається ще навіть не встигла образитися на критику, то чи варто так оберігати її? Тим паче я на ПМ такі моцні наїзди бачила, що Оксанине зауваження просто наївне прохання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-28 21:12:57 ]
Ок, тоді мовчу)))