ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
ШАНУЮЧИ БАТЬКА
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Юркодар - 103
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Марко Твеня
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
Нотний зошит
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
* * *
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Першотравневе
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Із Марини Цвєтаєвої,
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-11 19:34:49
Переглядів сторінки твору 12831
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.389 / 5.5  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 5.384 / 5.5  (5.173 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.26 19:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 19:45:07 ]
На очі сьогодні потрапили численні переклади наших, ПМ-авторів, тож вирішив і собі розділити з ними відповідальність. :)

Перепрошую в шанувальників творчості Марини Цвєтаєвої за таке нахабство, як ненавмисну легку тінь іронії щодо дійства на дальному плані. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 19:55:39 ]
Я так і знала )
Зараз почитаю прискіпливіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 19:56:40 ]
В первом ощущаются поповские замашки.
Очень удачно. Это же, я как понял, умышленно.
"Благостно", например, а вот еще - "всуе".
"Палаты" - вообще просто здорово. Хотя, как мне кажется, замашки не совсем поповские, но какие-то есть.
Хотя и в оригинале они есть, но в переводе они выражены более явственно. Слова и образы, стало быть, достигли цели или даже некоего апофеоза.
А затем лирика земной любви взяла свое.
Великолепно.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 19:59:31 ]
"В первом" - т.е., в переводе.
Я думал, что будет два перевода, ибо стихотворения знакомые.
Но это мне так кажется.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 10:41:54 ]
Дякую за зауваги. Так, ви праві, в українській традиції, підмічені вами "благосно" і "всує", містять у собі більш чіткий релігійний відтінок. Зрештою, над цим усім звучить потужне "алілуя", що ніби втримує на прийнятній межі.
Утім, вельми можливо, що підмічена вами "попівщина" була саме тим, чим в основному дихало оточення за юності Марини Цвєтаєвої, і від чого вона відходила до "яскраво модерністського" (як на той час, і для того оточення) "тяжелый шар земной"? У цьому сенсі теж проглядає ота іронія у використанні "благосно" і "всує", та, зрештою, далі видно буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 20:23:27 ]
Признаюся, самій вже хотілося перекласти, але тепер навіть не знаю )
Перш за все - дякую, що зберегли особистість ЛГ і автора (тобто, дух). Щодо "букви" є кілька думок.
1) чому "нездужаю", а не "недужаю"?
2) "І до вподоби, як ви при мені" - "Подобається, як ви при мені"
3) "зичите" - не той "поворот". Виходить, що у нього є свій запас "пекельного вогня", який він "зичить" їй )
4) "вночі" - наголос?
5) "о(,) так" - так яскравіше, нмд;
6) "не-гуляння" (з дефысом);
7) "За сонце, не у нас над головами" - без коми;
8) "За те, що смутком вам, на жаль, не я,
За те, що в смуті я, на жаль, не з вами!"

Окрема дяка за рядок "Спасибі вам од серця і руки".



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 20:25:06 ]
За цей рядок можна навыть вибачити Вам іронію у вигляді "збруї цілунків" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 20:33:25 ]
Або так закінчення:
"За те, що смуток ваш, на жаль, не я,
За те, що в смуті я, на жаль, не з вами".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 10:20:43 ]
Дякую за увагу, Мріє, дещо виправив, над дечим думаю, потрібен час на цілісне відчуття.
"Зичите" - тут якраз ніби і пробивається ось та іронія, яка в оригіналі чітко не помітна, може щось ще підшукаю на кшталт "мечете"...
"За сонце, не у нас над головами" - тут ніби, в одному із розумінь, відсутнє "що" після "сонце". Так само, схоже і в оригіналі...

"І до вподоби, як ви при мені
На іншу ладите цілунків збрую" певно таки є сенс змінити
на щось таке
"Подобається ще, як при мені
Ви іншу вабите в цілунків збрую...", хоча "збруя", сама по собі, уже іронія...

Напевно правильніше і "За самоту з вечірніми часами" і ще є купа дрібниць...

"На жаль" - вимагало би, зрештою, іншої побудови двох останніх рядків - напевно з "печаллю". Себто "ви" - "уви", ледь не найголовніше. Утім, якщо спробувати пройти думкою трохи далі - углиб "уви", то можна дійти до інших образів з ряду "уви". Зрозуміло, що вони вийшли в мене трохи із півтоном чоловічої іронії, як і в деяких інших моментах. Тому таки не осмілююся на однозначність трактування "переклад", наразі "Із Марини Цвєтаєвої"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 11:35:44 ]
сонце не у нас над головами - це просто інверсія, я бачила інші варіанти оригіналу - там немає коми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 21:03:00 ]
Сподобалось. Як на мене, переклад максимально наближений до ориґіналу, водночас наділений особливим звучанням, завдяки вдало підібраними автором словами. Майстерно, милозвучно, красиво.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 21:11:45 ]
Є, правда, легкий сумнів до слів "о, там" в останній строфі, може "о, ні"? Чи ті слова мають якесь завуальоване значення?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:08:38 ]
Дякую, Адель. Так, як на мене, мають певне значення.
Попри ненавмисну іронію, що швидше викликана розбіжностями цивілізацій - початок 20 ст. і сьогодення - "там" ніби стосується отого "уви" в контексті оцих майданчиків дійства "за ночі без жаги,
За самоту вечірніми часами,
За наші не-гуляння до рання́,
За сонце, не у нас над головами..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 11:36:47 ]
виходячи з цих міркувань, "отам" (в сенсі "там") мало б писатися разом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:46:01 ]
Тут ще йдеться про емоцію, що відрізняє "отам" від "о там", хоча емоція "о, там" виглядала би трохи надмірною?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 12:14:20 ]
лабіринти ваших емоцій небезпечні для слабих жінок )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 00:05:17 ]
Як на мене, не "легка тінь іронії щодо дійства", а іронія виходить із тіні :)) А як інтерпретувати "о так" і "о там"??
-Отак?
-О, так...
-Отам?
-О, там...
Під дзвін збруї цілунків, звісно :))
А взагалі враження позитивне. "Спасибі вам од серця і руки".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:30:03 ]
Це теж присутнє, о Світлано. Та й коли чоловік трактує суто жіноче бачення, завжди виникають моменти для подивування. А в цілому є ще громіздкі нашарування відкритості-досяжності будь-яких бачень-помислів, що сильно відрізняє епохи. Але якщо свідомо обмежувати можливі розширення усіх доступних естетиці сучасного читача бачень надто вихолощеними образами-словами (для штучного формування допустимих рамок саме тої епохи), то виникають непереборні протиріччя художнього плану?

Словом "іронія" ця, як на мене, швидше стосується (якщо розглядати все в ідеалі, не зауважуючи ступінь невміння "перекладача") нашої нинішньої етики-естетики сприйняття, хоча і трохи вивертає розуміння оригіналу з належної часам написання вірша форми модерністського бачення (що вже теж нині давно не виглядає модернізмом, а лише продовженням, розвитком певної художньої традиції) у нинішню "постмодерністську" сферу, принаймні мого, сприйняття.
Дякую!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 11:37:59 ]
От тільки допусти чоловіків перекладати поезію жінок... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:48:19 ]
Так, Мріє, це серйозна проблема. Але для чоловіцтва в цілому інколи важливо й так, на пальцях, порозумітися з вищим світом.


1   2   3   Переглянути все