ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
* * *
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олексій Тичко (1961) / Вірші

 Ми були у раю
http://www.youtube.com/watch?v=o_JQh45Xm9U - послухати і подивитися.


Ліхтаря ореол неприродно блищить, як корона.
Ріжуть гострі кінці сивим лезом розбурхану ніч.
Я у стінах не можу сьогодні, бо важко і втома.
Кличе в путь мене осінь, що зіткана із протиріч.
Ніби маятник, промінь гойдається вправо і вліво.
Під ударами вітру постійно скрипить не у лад.
По наївності думав, що все у минулім згоріло.
Тільки згадка у попелі знову вертає назад...
По алеї у дощ я доходжу до тіней і світла.
Мимо лавок зелених, де ножик писав імена.
У химерах дощу уявляю тебе серед літа,
хоча знаю, на жаль, що повернень у липень нема.
Нахилились понуро і верби над ставом в тумані,
там де вдвох протоптали у спеку стежин до води.
Ми були у раю. Дні згорають в багатті останнім.
Ми востаннє удвох. І повернень не буде туди.
03.10.10.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-06 08:24:02
Переглядів сторінки твору 7830
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.856 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.24 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 08:54:36 ]
Душевно, пане Олексію, пісенно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 10:41:10 ]
Дякую, Адель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 09:44:28 ]
А Вы, тезка мой, на радио FM какое-нибудь свой ю-туб предложить не пробовали? Я смотрел - красиво. Голос, правда, замогильный словно бы. Его бы немного как-то оживить, что ли, приободрить бы. Я, грешным делом, подумал, что чтецу лет семьдесят - не меньше.
А вообще - спасибон.
Можно слушать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 09:51:24 ]
То може так задумано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 09:57:20 ]
Тема печальная.
Я до сих пор не пойму - почему именно такая?
Почему я влюбляюсь в монашку, а не (не в монаха - нет), а не в распутницу или в стряпуху, которая спит и видит меня с топором на подворье, где я колю мерзлые дрова? Кстати, очень хорошо поддаются.
А я влюбляюсь в монашку. А ее и сегодня в окошке выдачи не было...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 10:36:16 ]
Тому що люди люблять все ускладнювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 10:38:01 ]
А как без страданий и мучений?
Это будет не любовь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 10:43:55 ]
Ага, саме так!Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 10:43:32 ]
Дякую, як на мене то не "незамогильний", а еротичний...Жартую звісно, на лікарняному, лікую горло, часу достатньо то і створив таке відео!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 11:29:50 ]
Комусь і замогильний - еротичний... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 10:46:41 ]
Юля, я про складнощі життя.На жаль, так просто нічого не буває, все з проблемами з бар'єрами.Хоча інколи як підказує досвід, ми їх самі собі створюємо.Але про це уже дізнаємося з часом.Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 11:07:50 ]
Як каже один мій друг, складнощі і проблеми потрібні - для контрасту. Бо як інакше тоді зрозуміти, що таке щастя?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 11:10:48 ]
А ще він каже: Коли у чоловіка серце наповнюється коханням, у нього пустіє голова :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 11:18:52 ]
И отнимаются природные рефлексы. И вчерашний бычок ходит и трется, как домашний кастрированный котик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 11:29:23 ]
Алексій, трохи не так. Він то казав в іншому контексті. Навпаки, стає бичком на корриді :) І скрізь починає бачити загрозу. Бо ж голова вже не варить, ферштейн?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 11:38:57 ]
А я о другой, более близкой мне модели поведения...
Вот оно что...
Я кашу трижды в день в трапезной принимаю. Батюшка кипяток освящает. И любая еда приобретает совершенно иные свойства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 11:43:13 ]
Мені, невиліковному романтику близьке відчуття кориди, тільки на жаль роль виконую бичка, і кидаюся на червоне, або як Дон Кіхот на млини з приводу і без приводу...Але у цьому є і свої плюси, створюю проблеми, потім намагаюся вирішити - нема коли сумувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-06 12:23:13 ]
Гарний твір. Особливо "зачепило" "Сірим попелом згадки". Вітаю!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 12:42:00 ]
Дякую!Такий настрій нав'язує осінь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 13:14:03 ]
Дуже гарне відео.
Виздоровлюйте, пане Олексію!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 13:25:08 ]
Зорянко, дякую!Все буде добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-06 14:51:13 ]
Гарно, дуже гарно...і так багатозначно.
Кожен знайде у цьому вірші своє,
Але точно що є у ньому: так це разчарування чи засмученння тим, що час проходить або пройшов. і вже ніколи..ніколи не повернеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:03:36 ]
Палагея, саме так!Мені приємно, шо ти мене "розкусила"...Я надіюся, ще будуть приємні моменти у моєму житті, але все треба робити так, ніби це востаннє.