ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мрія Поета (1976) / Вірші

 Казанові
Образ твору Безмовності моїх осінніх днів
пасує дим тонкої сигарети
і гіркота мигдалю Амаретто,
відлуння стократмовленого «де ти?»
від напису на склі, що дощ не змив.

Безмовності твоїх осінніх днів
так личитиме шурхіт за стіною
і ті бентежні наслідки двобою,
які напівпрозорою юрбою
притуляться до світу, що збіднів.

Безмовності осінніх наших днів...
Дві посмішки відрубаних голів.
:)





Найвища оцінка Василь Степаненко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ірина Зелененька 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-22 17:40:10
Переглядів сторінки твору 5327
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.622 / 5.44  (4.976 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 4.547 / 5.5  (4.848 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Тема №15 «Прощай літо. Осінь!»
Автор востаннє на сайті 2012.07.21 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 18:01:30 ]
Це, певно, Мріє, додатковий штрих до обрисів так не схожого на Дон Жуана мсьє Казанови?
Але ви тоді видаєте себе, ви Анрієтта?

Чи не вона, розлучаючись з Джакомо у Женеві, написала діамантом на склі в готельному номері: «Ти забудеш свою Анріетту ...» Прочитавши цей надпис через 13 років, Казанова визнав себе недостойним її, так?
Здається, Анрієтта цілком щасливо жила і після смерті Джакомо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 18:12:32 ]
Ах, ці чоловіки... Вони завжди настільки впевнені стосовно почуттів жінок :)

Так, можливо, сьогодні ввечері Мрія буде Анрієттою, а завтра... хіба мало достойних кохання жінок ще залишилось в історії? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 18:22:18 ]
До речі, якщо вірити її листам, Анрієтта і після смерті Джакомо продовжувала любити його...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-09-22 18:23:08 ]
Лірична героїня - фатальна жінка. Її герой - невдаха? Не істерично, історично, життєво (небажані збіги: третій рядок - мст, четвертий - що дощ, - Ви легко можете змінити).
Подобається й емоційне тонування.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 18:54:27 ]
Ви вважаєте мсьє Джакомо невдахою? Думаю, це була досить непересічна особистість - у певному сенсі )

мст виправила, з дощем подумаю.
Дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 21:31:06 ]
Ой, Мріє.
А я начитався про самураїв і їхнє бітіє.
Так виявляється що дати себе обезголовити треба було з усмішкою.
А коли це було замішано на честі - то голову стинав зазвичай приятель...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 14:47:12 ]
Ой, Юро, не ставайте самураєм - не завжди під рукою може знайтися приятель. І що тоді робити з честю? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 18:53:41 ]
На базарі продам за 33 срібних і куплю на них клаптик землі біля брам раю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-09-23 01:22:38 ]
безмовності останніх днів
пасує посмішка із фрески
і втома лине з смс-ки
про лицаря Джакомо з Фески,
що може хтів, та не зумів

розвеселити дивну даму,
як невмирущого Вандама
із Сен-Жермен, Рімі, Потсдама,
і від бажання знавіснів
з безмовності останніх днів...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 14:56:08 ]
"осінні" - ще не "останні".
а все ж як добре, що за часів Казанови не було мобілок, і замість анемічних смс-ок жінок зваблював живий чоловічий голос )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-09-24 01:23:27 ]
палкі смс-ки нині рятують безліч закоханих сердець. уявіть даму, яка чекала Казанову, а він, бестія, забавляв у цей час іншу. час падав у клепсидру важким камінням очікування... нині такий Казанова кинув би смс-ку, що він затримується на нараді ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-23 09:59:14 ]
Ти плачеш - я спокійний. Другий куплет такий складний, що потребує здогадок.

Здається "напису" українською.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 14:50:10 ]
Скоріше, "я намагаюсь вдавати із себе спокійного". У другому - ліргероям все зрозуміло, а читачу залишається лише здогадуватися )
"Напису" виправила, дяка )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-23 12:21:48 ]
Как он поет, боже, как он поет! Поджигай! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 14:50:55 ]
Скажи?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-25 20:48:21 ]
до чого амаретто доводить! шпок і голови нема


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-25 20:52:40 ]
"шпок" може і без Амаретто трапитись )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2010-09-28 13:22:47 ]
Вдячний за знайомство! Мені до вподоби те, що Ви пишете...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-28 20:38:52 ]
Дякую, Василю. А мені – те, що Ви )