ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.

Ілахім Поет
2024.05.28 00:28
Так буває, що серце бодай у сміливця
Може раптом дізнатися, що таке жах.
Не фатально, можливо, але помилився.
І все вийшло не так, як хотіла душа…

Вислизає із рук майже втілена мрія.
Взагалі-то стосунки – неначе зірки,
Що привабливо світять, та з

Артур Курдіновський
2024.05.28 00:14
Мене немає в списках сьогодення.
Мої слова - розпливчасте відлуння
Минулих днів. Занедбані бажання
Перетікли у скривджений талан.
Пишу нікому не потрібну книгу,
Де кожне слово - відголосок туги.
Від'ємне все: натхнення і наснага.
Майбутнє - наче п

Ісая Мирянин
2024.05.27 23:44
   Коли п. Гундарєв запропонував мені написати таке есе, то перше, що мені спало на думку, це те, що тема трюїстична, збита, сама собою зрозуміла. Але я швидко згадав сьогоденну соціально-політичну ситуацію й змінив своє ставлення. Отже мені, як українцю

Хельґі Йогансен
2024.05.27 19:03
На згарищі покинутих надій,
В руїнах марнославства та обману
Сховали честь і совість під завали,
А далі всіх навчаємо: "Не вір!"

Невже забули, хто ми є такі?
На диво швидко вигоїли рани
На згарищі покинутих надій.

Ярослав Чорногуз
2024.05.27 18:31
Ніколи я не знав такого щастя,
З роками усе більш тебе люблю!
Які би не спіткали нас напасті --
Переживу усі, переболю.

Перепливу ці океани горя,
Перелечу лелекою у рай.
Лиш будь зі мною, будь зі мною поряд,

Юрій Гундарєв
2024.05.27 14:40
 Ось читаю щойно опублікований вірш Артура Курдіновського «Бий москаля!»: Якщо нарешті вільним хочеш стати, Щоб вільною була твоя земля, - Безжалісно, жорстоко та завзято Бий москаля! Ти не напав! Це він прийшов до тебе! Ти бачив. Добре знаєш,

Олександр Сушко
2024.05.27 12:57
Є віра. Є закон. А є придурки,
Які на слово вірять в казна-що.
А за вікном війна, тривога, гуркіт,
Країну перетворюють в ніщо.

Із вирію не повернулись мрії,
Христос мовчить, у бісів сабантуй.
А землячки - не люди - чорні змії,

Юрій Гундарєв
2024.05.27 10:56
У Жмеринці через падіння уламків дрона пошкоджено кілька будинків.
Один із них захистило дерево…


Дерево віти розкрило -
уламок приймає на себе…
Рожево-смарагдові крила
на фоні червоного неба.

Леся Горова
2024.05.27 08:17
Коли зневіра обснує порожня,
Безмовністю напружено дзвенить
Із неба-висі, неба-глибини,
Із мли-бажання, сповіді-вини
Уперто- невідступне поверни.
...
Так бачить за картиною художник,
Піднявши очі раптом від мольберту,

Микола Соболь
2024.05.27 05:26
Свароже капище і нині
у небо дивиться з води,
які ж у Бога очі сині,
а тут були села сліди
та нині води Борисфена
все схоронили у собі,
мовчить охрещена Олена
на древнім капищі Богів,

Віктор Кучерук
2024.05.27 05:26
Обрій осяяли сходи світання
І озорив далеч сонця вогонь, –
Серце упоює радість кохання
Та зігрівають надії його.
Вже обірвалась застояна тиша,
Віра у щастя вчувається знов, –
Серце дедалі стукоче гучніше
І закипає від збудження кров.

Артур Курдіновський
2024.05.27 02:38
Якщо нарешті вільним хочеш стати,
Щоб вільною була твоя земля, -
Безжалісно, жорстоко та завзято
Бий москаля!

Ти не напав! Це він прийшов до тебе!
Ти бачив. Добре знаєш, звідкіля!
На бій благословило наше небо!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анастасій Гречкосій / Вірші

 Cніжинка (спомин)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-18 23:46:01
Переглядів сторінки твору 4216
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.431 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.321 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2013.07.26 18:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:12:28 ]
як можна притулитися до землі запашної, коли вона у снігу - треба спочатку лопратою розчистити сніг, а потім тулитися до землі, але цей процес видасться божевіллям; до сніжинки щоб притулитися, треба бути таким, як сніжзинка або меншим за сніжинку, це як тулитися до краплі води - можна до краплі води притулитися? Рима "Життя-майбуття" - вельми-вельми...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 10:56:52 ]
І що ви робите, пане Мені, в поезії з лопатою і такими поглядами на рими? :)

Могли би вже запам'ятати, що Поезія оперує небесним інструментарієм, і якби потрібно було мовити про небриту щоку, якою торкаються обмерзлої землі, то так би й мовилося, а в нашому випадку, йдеться про Сутнісне. Запам'ятаєте, чи як?

А щодо невдалих рим, то, в основному, і найчастіше, про них говорять поетичні невдахи, не помітили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 14:39:44 ]
погоджуюсь із В.Герасимюком, який сказав, що не буваю успішних поетів, так само як не буває успішних гробокопателів... Успішними / невдахами бувають боксери, такі як я, футболісти, політики... Тобто усі, хто доторкується до Вічності - не бужуть бути успішними чи невдахами, а тимчасовість помножена на гроші = це і є величина успішності. Тому якщо Ви вважаєте мене неуспішним, мене це абсолютно не обходить. Чого вартий останній бій... пердивіться... Навіть великі помилаються і замилуються фаворитами. Якщо шановна редакція вважає, що рима "життя-буття (найганебніша і найнедолугаша рима яка тільки може бути) - це оперування небесними інструментами і мовиться про Сутнісне, то насправді вийшов - пшик, бо щоб таким оперувати потрібно сотворити або добро або зло, а в данному випадку вийшла безглузде, нагромадження слів з недолугою технікою виконання... Тому - гонг: чемпіонські раунди...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 15:22:03 ]
Шановний Костю Мордатенко, а хіба тут говорилося про поетів, я ось лише про невдах, а ви відразу про якусь успішність заговорили, потім про себе, хоча йшлося про абстрактну тему...
Чому я до вас звертаюся як до К.Мордатенка? Так лише тому, що за автором К.Мордатенко з IP якого ви працюєте в інтернеті, числяться певні досягнення, його можна якось оцінити, а про що говорити з примарою "Мені Пакіяо"? :(

До речі, риму "життя-буття", як і всі інші мислимі і немислимі дав нам Творець, тому остерігайтеся ганити такі речі, інша справа, що у схожих випадках (при використанні найочевидніших меж) поетичне надзавдання має бачитися і досягатися автором на висотах, які раніше не скорялися іншими.
Чи готові ви, Костю, говорити про поетичні надзавдання сучасності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:06:08 ]
Вот оно как, Пакияо...
А я-то думал, что ты с какой-нибудь Окинавы.
Слушай, а твои стихи очень даже ничево.
Комментарии, правда, несколько критичны, но ты такой не один.
Спасибон всем.
Теперь знаю, что к чему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 16:27:10 ]
Ну, хохляндія є хохляндія - нічого нікому не можна довірити. Конфіденційність в Україні - нонсенс, шкода... Але це не робить Меніпака не Меніпаком.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 17:06:58 ]
В нас взагалі-то причавлюються на корні, пане Костю Мордатенко, такі виступи всіляких примар, які не публікуючи своїх творів беруться найпідозрілішим чином судити твори інших. Купіть собі грубий літературний журнал і за свої гроші, напевно, матимете право на безіменну критику...

Цікаво, що як Костя Мордатенко, ви до України інакше ставитеся, а тут ось як...
Невже нещирість? Там чи тут?

Отже, або публікуйтеся від імені "М П" або залиште свої надто критичні виступи за межами наших шпальт, у нас таке заборонене, такі вже наші правила.

Хіба не вистачає Гаків, і інших "Українських Центрів" для прояву інтелекту без оглядно на результати його життєдіяльності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 17:51:19 ]
Шановна Редакція майстерень завжди славилась витонченими/ювелірними методами випихування із сайту шляхом провокаційних коментарів зі свого боку різних авторів. Якщо це не так, то складається враження. Навіщо це робиться (можливо не свідомо, але то факт) - мені зрозуміло, інтуїтивно і редакція майстерень це розуміє, що я розумію. Тому на противагу і було створено Меніпака. Як виявилося факт підтвердився - це політика тоталітаризму редакції в сенсі придушення думок (саме думок викладених цензурною, літературною мовою), що не співпадають з правдою ПМ. відсутності живого , конструктивного обговорення, винищенням в корені гостроти в суперечках, обговорення аля-"Ах какие ми красивие", " вздохи-ахи"... Політика підтакування - не найгірша, римувати "убого" - теж краще ніж горілку пити, а горілку пити - краще ніж колотися... Тому все відносно. Але суть відносності полягає у цілковитій толерантності і терпимості один до одного, вішати ярлики( в т.ч. методи приниження, які стоять за інтелігентними розумуваннями) - метод самознищення. Бувають моменти творчої самотності, які потребують відповідної, належної, зворотності. саме те,що ви знаєте, що я - я, і вселяло надію, що Ви не скажете це, бо я довірив це у формі відкритості. Ніяких досягнень чи особливостей у творчості К.Мордатенка немає: пише людина і все. Хай пише. Є такий собі Меніпак - хай буде. Тому думаю,що на цьому порозумілися.
З повагою, Маніпак.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 18:35:56 ]
Безумовне придушення безвідповідальності і горлопанства, строга цензура - на Майстернях немає вседозволеності. Про це завжди заявлялося Адміністрацією і всюди у нас про це написано.

Просто слова, просто критика на ПМ нічого не значать, повинні бути ваші твори, які свідчитимуть, у чому ви розумієтесь, у чому - ні, чи маєте і на що саме маєте право.

А якщо такий собі, дивний, нікнейм просто до всіх чіпляється, ходячи коридорами Майстерень, то пряма місія адміністрації розтлумачити що до чого і як такому перехожому.

Напевно ви, Костю, ніколи не заходили, наприклад, у Художні Майстерні, які отакими, суміжними кімнатами розміщені, чи у виробничі Майстерні, і не робили схожі коментарі? Наслідок був би плачевним, я вам гарантую. Тому тут ще по Божому - ногами не б'ють і у вікно не викинуть...
Просто не стануть такого ось перехожого сюди впускати.

Навіщо ви тут потрібні? Ваша ціль яка?
Хто вам заважає чітко проявляти свої погляди від імені знаного у нас автора Кості Мордатенка, за словами якого стоять, підтверджуючи позицію автора, опубліковані твори?