ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Спокушене літо

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-14 17:32:49
Переглядів сторінки твору 13653
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.055 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 5.015 / 5.5  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 17:48:53 ]
Дуже елегантно і соковито. І свіжо-еротично ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 18:00:11 ]
О так, сестричко, і тут наш Декамерон відчувається!
Якби не були ви, о прекрасна Олесю, так всерйоз і надовго заміжнею, ми би вам запропонували прийти в наш монастир, ну хоча би на екскурсію!

Маньєристично літо заглядало,
коли вона вгорі щось там збирала,
Маньєристично літо терло скельця,
і римувало, римувало, римувало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 19:49:47 ]
О так - всерйоз заміжня і надовго,
Але відмовитись знемога. :)
Поклич мене, о Маньєристе,
І в помислах невинно-чистих
(Якщо такі лише можливі)
Прийду поглянути на диво,
Що не одного вже поета
В любовні затягло тенета :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 19:57:40 ]
Ідіть за мною, дайте руку, проведу,
повз левів граціозних і драконів,
під животом величного жирафи,
лише нічого не чіпати там!
як буде страшно, закривайте очі,
але у голові оця адреса
повинна бути, щоб туди дійти
http://maysterni.com/publication.php?id=50654


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 20:23:29 ]
На серці в мене щось тривожно...
Подати руку? А чи можна
Отак повірити поету...
А як іще зазнати лету?
Адресу я завчу напам'ять.
Я не боюся! Хоч погляну
Краєчком ока в монастир.
То ось рука. Прошу вести!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 20:51:13 ]
А ви вже там, тут тільки дух витає,
а тіло у саду монастиря!
Я би не радив вам його надовго
без догляду лишати, увійдіть
у нього і скажіть "привіт".
Воно на
http://maysterni.com/publication.php?id=50654


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 21:19:02 ]
На жаль, я зараз зникнуть мушу.
Але з'єднаю з тілом душу,
Як лиш дозволить справжній світ.
Уже смакую той "привіт"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 21:29:48 ]
Як вчасно я вас повернув назад!
Допоки дохтор Хаус не поставив
вам діагноз...
Фу-у!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 21:39:45 ]
Обманут, вовлекут в свою игру -
И проведут дорогою разврата.
А я глаза платочком оботру -
Казню я всех. Но ты не виновата.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 21:54:30 ]
Прекрасний монолог! Я просльозився,
жалкую, що і досі не женився,
Алексію, сто грам афродіз'яка,
і будеш ти кохати всіх, друзяко!
Йдемо і вип'ємо у честь знайомих дам,
що оминають тему - "дам, не дам"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 22:37:56 ]
Замужество второстенно здесь.
Здесь женихов - ну как собак, не счесть.
Хотя есть лучшие - как я вот, например.
Но мне нужны девицы из гетер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 23:11:52 ]
У сенсі "краще" "кращому" гетери?
А задля чого множина - їх ж до холери?
Невже забута "достоєвщина" свята?
Вернути їм невинність і манери?!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 23:25:13 ]
Но мне нужны - и только лишь гетеры.
Присущи им культурность и манеры.
Крестьянки простотою одолели -
Я растворяюсть в ихнем пышном теле





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 23:41:16 ]
Тоді потрібні гейші, бо гетери,
сьогодні, блін-компот, мов красні кхмери!
А в тебе, бачу, витончений смак!
Не пробував, ну як їх - адюльтери?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 00:41:16 ]
Ну от! Я що кажу?
Лиш руку подала -
Вже звинувачена в розпусті.
Змовчав би навіть Заратустра.
А що було б, якби чола
Торкнулася у дружнім поцілунку?
Забили б барабани лунко,
Означивши початок страти...
Як легко язикам поживу дати.

Та бачу, друзі,
Ви під дзвін бокалів
Без мене тут не сумували :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 00:53:00 ]
Пробачте, говорити про любов
з Потапієм не те, що з вами!
О цей пушок я б на губах зборов,
якби до іншої не мав нестями.

І ось вам результат, в голові одна класика,
забув хто написав, але як звучить!

"Хмарки небесні – одвічні літавиці!
Даллю лазурною, линню перлинною
схожі зі мною мчитеся вигнанниці
з півночі милої путтю південною..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 01:03:05 ]
Негоже забувати, те, що написано душею Вашею :)
А написано справді чудово: і в оригіналі, і в перекладі.

Я бачу - справді ризиково
Давати руку лицарям пера.
Не скажу більше ані слова.
Піду у сни. Давно пора :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 19:52:32 ]
Соковите "Дякую" Рудокосій Схимниці. Добре, що хоч рядками освіжилися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 20:19:32 ]
Навпрочуд дивно.
Чесно - млію.
Хоча сукнина мені приємніша. Але свято не моє, а Вашого вірша. Тому дивіться.
Захоплено
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 20:25:42 ]
"Напрочуд"


1   2   3   Переглянути все