ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / АснтлУ-11, ЧХ-3-15

 Люди i людиська
Є люди, є людці, а є людиська -
Ти до останніх не підходь і близько:
У них душа бридка, скарлю́чена і ни́зька.

Нервово палить біс на стороні,
Доки людиська доживають ниці дні.


16.06.2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-09 10:45:15
Переглядів сторінки твору 6910
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.279 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Портрети
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 11:03:10 ]
А ще є людища і людочки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 11:12:33 ]
Напевно, людища - це ті ж самі людиська?)
А людочки - це Людочки? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 11:03:54 ]
я так розумію, вірш про Люд? ) А що скаже шановна редакція про слово "ЛЮДИ"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 11:17:11 ]
Ні, вірш про людиськ.) Як найгірших представників роду людського.

А Люда, як ім'я, це ж скорочено від Людмила. А Людмила - це людям мила. Отже, вірш не про Людмил.)

А цього речення я не зрозумів - що шановна редакція має сказати про слово "ЛЮДИ"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 11:26:32 ]
Редакція, скажіть про слово люди, плз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 13:18:32 ]
Люди існують! Факт! Декого я навіть бачив і відчуваю їх серцем і досі, навіть за межами цього світу...

Щодо текстової гри, чи загального (наче підсвідомого) намагання від доброго кореню вивести недобрий послід, то це і справді від лукавого...
Навряд чи біс нервово курить, коли ми щось божественне плюндруємо, знавці кажуть, що в таку мить він із насолодою п'є долю і сили у нас, мічурінців. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 13:21:40 ]
то як щодо слова "люди", тут воно нормально вжите? в тому значенні?)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 13:21:40 ]
Розтлумачу свій погляд - "людина" традиційно споріднена із "Бог", тому з кореневим "люд" потрібно і діяти, зважаючи на "бог". І в жодному випадку не виступати щодо "люд", як Бог?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 13:23:50 ]
Юлечко, чи вірно вжито тут слово "люди" залежить від рівня композиції. Вочевидь шановний автор оглядає життя дуже звисока, якщо говорить саме про тих людей, про яких і я. В цьому, схоже, і проблема - відчувати гармонійний рівень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 14:25:12 ]
Автор відчуває, що його явно трохи не так зрозуміли)))... На Західній Україні так часто кажуть: "Є люди, а є людиська". От автор і узяв це прислів'я у вірш. Звичайно ж, люди - це люди, а людці і людиська - це вже не зовсім люди, або, скоріше, люди у їхній гіршій іпостасі. Звинувачення автора у зверхньому спогляданні на людей абсолютно недоречне)))...
А на рахунок біса, який нервово курить у стороні, так це ж теж із народного фольклору. Наприклад, при порівнянні когось з кимось кажуть: "Остап Бендер нервно курит в сторонке"))). Тобто, Остапу Бендеру ще далеко до описаного персонажу). Ось так і біс "нервово курить в стороні", бо йому далеко до тих людиськ.))) Дякую Редакціїї Майстерень за такий швидкий відгук на заклик Юлі Шешуряк.) Як і самій Юлі - щиро вдячний! Не сподівався навіть на таку бурхливу дискусію навкруги мого невеличкого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 15:19:43 ]
Схоже, шановний пане Віталію, проблема, яку зауважили і ви, і ми ось пробуємо на зуб, глибша за всі відомі мені проблеми, а стосовно літератури вона, швидше за все, і тест на позиціювання
себе в оцій ж бо літературі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 16:50:14 ]
Майстерень Адміністрація, з першою половиною тези можна погодитись, можливо, це й глибока філософська проблема, а от друга змусила задуматись... Здається, про позиціювання себе в літературі ніби нічого не у вірші не сказано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 11:55:04 ]
А ти, Валерочко, напевно, таки підійшов до тих людисьок, що тебе таким твором прорвало?.. Забудь, бо собі ж дорожче. Нас (хороших);-))) все рівно БІЛЬШЕ!!!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 14:28:27 ]
А хто ж сумнівається, Патарочко?) Звичайно, більше.) А чи то я до них, чи вони до мене - то вже хто зна.))) Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 12:02:27 ]
Супер, таке несподіване творіння про людиська.

Дуже яскраво уявила собі чортяку з сигаретою в зубах, опершись однією рукою об стінку, а іншою - махаючи хвостом. Прикольно так!

І ще сподобалось слово "скарлючені" -- треба запам"ятати. ))))

А що Ви, шановний, скажете про людців, яка душа у них?

А люди то які? і як їх у юрбі серед людців і людиськ розпізнати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 14:33:14 ]
Цікавий образ!))) Я й сам так собі яскраво не уявляв.)))

А про людців от щось дійсно тема не розкрита.)

Ну а люди... Люди що ж.. Люди як люди...

Вдячний за відгук, Пелагеє!)