ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 Володимиру Ляшкевичу

Може, не варто самотність плекати?

Образ твору Втіха проникнення в душу душею
Надто приємна, до щему в грудях.
Ти самоту залишив за межею -
Чи там за нею щастя здобудем?

Надто солодкі сердечні битви,
Надто шалені, надто жагучі.
Ріже любов наше серце, мов бритва,
Рани від неї надто болючі.

Помисли наші про сенс усього
Надто туманні, нам незбагнені.
Прагнем кохатися аж до знемоги,
Щоб закипала кров в наших венах...

Прагнемо ніжності душею й тілом,
Може, не варто самотність плекати?
Щось в моїм серденьку знов защеміло -
Надто втомилась кохання чекати...
30.06.2010р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-30 19:54:03
Переглядів сторінки твору 3844
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 21:34:12 ]
Напишіть вже щось мені, а я комизитимусь.
Бо все одно воно все марне.
Це просто витрата часу на те, чого немає.
Або не пишіть мені.
Напишіть що-небудь про резонансні справи.
Мені здається, що треба перемикатись, але навпаки.
Бо нам (і мені особисто) від цих любовей вже млосно.
А Вам ще ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 22:30:47 ]
Кому це "нам" млосно від любові? Як на мене, то хай краще буде млосно від любові, аніж від її відсутності... та кожному своє. Гадаю, що кожен у таких віршах поміж рядків знаходить щось своє - те, що вже сталось, чи те, про що мріється. Якщо є несприйняття - не варто читати.
А резонансні справи...там стільки бруду і негативу, що й писати не варто. Проживати їх - важкий тягар, а читати про це - звичайний прояв одного з двох одвічних людських прагнень - видовищ...
Сподіваюсь, що на Майстернях ви таки відшукаєте щось цікаве і для вашої душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 12:06:12 ]
Для мене дуже цікавий цей діалог із вами, Наталю. Ми ніколи не бачилися не чулися, навіть не переписувалися до цього. Отже йдеться про співпереживання, про актуальність поетичної розмови на цю тему, тему стосунків, тему самозбереження...
Кожен із нас додає поезії своє, і щось своє бере навзаєм. Я сподіваюся, що ми всі тут повинні знайти і таки знаходимо порозуміння, якщо основою наших намірів є доброта і щирість, дружність, і намагання зрозуміти ближнього...

Дякую, Наталю, за цю, чергову спробу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 12:24:45 ]
Привіт, Володю! Це діалог і монолог водночас, бо навіть обмінюючись думками на одвічні теми почуттів та стосунків, кожен з нас наче розмовляє з самим собою про наболіле... А намагання зрозуміти ближнього, щиро підтримати духом, навіть якщо не поділяєш його точки зору - це те, що хотілося б бачити на ПМ у спілкуванні між творчими душами. У цьому світі так катастрофічно бракує ЛЮДЯНОСТІ!
Вдячна за спілкування, може, колись та вузьких львівських вуличках стрінемось поглядами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 12:29:51 ]
Не забудьте подумки промовити - це я! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 12:40:27 ]
Лиш подумки? А поглядом, пошепки, дотиком ніжним?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 12:43:36 ]
Все, переходжу в іслам, там дозволяють мати більше дружин! :)

Жартую, звичайно друзі повинні проявляти свої почуття саме так - відкрито і доброзичливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 12:53:00 ]
Володю, я мала на увазі дружний потиск руки, а ти що подумав? От чоловіки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 13:08:02 ]

Меа Кулпа! Але не каюсь! :)
Про що ті чоловіки думають? Лише про одне і те ж! Та ще й літо... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 13:16:51 ]
Караюсь, мучусь, але не каюсь...
І про що, про що думають ті чоловіки? Мабуть, про кращу долю України...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-01 14:58:09 ]

Невже не про чужу жінку?
Про що ти думаєш, о чоловічку!
Буває ж бо ти думаєш! - про що?
Запевне не про зоресяйну нічку,
і не про гарну на своїй спідничку?
Про недосяжне, ясно, - не будь-що!
Бо пиво ось воно, й дружина поряд,
про гроші вже й не згадуєш, на жаль,
де ж мужній потаємно бродить погляд,
в якому неземна така печаль?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 22:50:49 ]
Про що ти думаєш, Галантний Маньєристе? -
Про зоресяйну нічку за вікном,
На білім тілі пасми золотисті,
А на вустах - цілунки і вино...
Про те, куди таємно зір твій лине,
І мужній дух готовий у полон
Здаватися без спротиву щоднини,
Про сон, в якім немає заборон?...
Про це ти думаєш, Галантний Маньєристе?
Скажи, як є, щоб совість мати чисту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-02 16:47:01 ]

В пампаси!

Ах Донно, темно на серцях і боязливо,
у зорі лицарів сьогоднішніх юга,
і ваші очі через це проймає злива -
вам жаль епоху, що - розсудливо примхлива -
так сумно ніжиться у таїні гріха?
Та киньте місто це - піжонів і брехливців,
махніть, для прикладу, у Жашків* – день шляху
і ви натрапите, як сарна на мисливців,
на долю, Донно, що не відає страху.

* - У Жашкові, наприклад, живе Король, на концерт якого у Львові ви, Донно, чомусь не прийшли. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-02 22:53:45 ]
Я саме на таку хотіла б долю
Натрапити, та де ж таку знайти?
Всі Лицарі лягли на полі бою,
Але все ж вірю - раптом пощастить
Зустрітись зором з Лицарем відважним,
Що носить в грудях серце вогняне,
Що буде ніжним, люблячим, уважним,
З яким зіллємось душами в одне...