ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Марокканські візерунки




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-09 09:59:42
Переглядів сторінки твору 9054
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.028 / 5.5  (4.935 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.993 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-09 11:23:17 ]
ЧУДОВО!!! Просто зачарувався


Певно мається на увазі "Лише тобі роЗкрився ніжний лотос"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 12:29:17 ]
Заради вашого "ЧУДОВО!!!" варто було старатися. :)))

Дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 11:28:57 ]
Справді, Вам вдалося передати всі таємниці Сходу. Гарний вірш - і за формою, і за змістом. Лише, думаю, останній рядок не зовсім доречний. Чудово було б завершити словами:
"Тобі я стану пристрасті рікою.
Іди, коханий, слід у слід за мною."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 12:36:02 ]
Дякую, Олено, за приємні слова.
А ще коханий повинен знайти у павутині візерунків своє ім'я. А ще пророцтво..., і обітницю... Чи можна розгадати жінку повністю?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-06-09 15:41:11 ]

Якщо це мені :)

І у мене теж у голові
помисли далеко не нові:
ми звертаємо з доріжки
поблудити літом трішки,
де ні разу не бували
навесні.

А птахи щебечуть голосні,
Ми з тобою наче уві сні.
Туфельку знімаю з ніжки -
янголи ж не ходять пішки!
Навісні мої обійми
повесні!

І журитись я тобі не дам -
в нас - не рай, і я вже не Адам.
Для коханням обраної кішки
назубок я вивчив ролі мишки
до і після, наче рими
до "Сезам"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 17:00:15 ]
Яка зухвала самовпевненість! :)


Вам позувала Галатея ню –
Лишився слід на пальцях від вогню…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-06-09 17:57:25 ]


Лишився слід від ярого вогню?!..
Полум'янію ним, як від_"люблю"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-07-16 16:26:32 ]
Жагуче сонце всі стирає грані
І ми з тобою стиглим літом п’яні,
Тонка межа між дійсністю і сном,
Цілунки соком ягідним багряні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-22 16:17:30 ]


Нічний гість
Перебравши жаги до безтямного вчинку,
підхоплю на коня зачаровану жінку,
хоч у неї сім’я і маленька дитина,
і куди їй моя холостяцька гостина!..

Кінь мій зорями стелить стежки за собою.
Відпалати і нам пристрастю неземною!
Безтілесне кохання... Без тіні провини
проминатимуть сни із любовної глини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-07-26 12:42:57 ]
Неси мене на дикому мустангу
Туди, де мутнохвилі води Гангу
Здійснять для нас священний свій обряд.
Хай сни сакральні зіткані з ефіру,
Та сіллю на моїй лишиться шкірі
Амбри твоєї терпкий аромат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-26 13:44:23 ]


Поетка
А відтак повернешся опісля додому,
мандрування далекого видихнеш втому,
від буття неземного нема порятунку,
два світи, дві любові - у серці одному...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-07-26 14:09:02 ]
Малярка

У вечір муаровий манговий сік
По краєчку неба налито –
Малюю пейзажі, а неподалік
Ти – гондольєро-літо:

Звабливі вуста, мигдалевий зір,
Засмагле до бронзи тіло…
І знову розіллється по лозі
Прадавньо-густе, зброділе :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 11:30:31 ]
Гарно, Оленко!
У тебе вже цілий цикл поетичного "Клубу мандрівників" чи то уроків географії:)
Не надто римується лотос - дотик. Можливо змінити, написавши щось про "голос"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 14:44:15 ]
Привіт, Олександре. Ні, то не уроки географії, і навіть не уроки поезії, то так я танцюю. То усе, що у мені тисячами років, нашаруваннями, відголосом. І аж до сьогодні. І сама дивиюся - як я не старію?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 14:50:38 ]
Залишайся завжди такою замріяною, зачаровано-молодою, Оленко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 15:24:25 ]
:) Дякую... (а далі читайте по мереживу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-06-09 11:40:04 ]
А по-моєму, все чудово-географічно-еротично. ) Голосу в поезії забагато, дотиків - менше. )
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 13:48:55 ]
Точно, Іринко, а я все думаю, чогось ніби трохи бракує! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 15:17:52 ]
Чого саме? Чи не перцю?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-06-09 14:57:17 ]
Дякую, Іринко, коли ви пишете себе зеленою травою, чи вишневою корою, я теж вас відчуваю. :)