ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Легенда про Камінне село
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
У Павільйоні Дітей
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ВГОЛОK

 Двічі в одну і ту ж річку
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-04-29 10:52:03
Переглядів сторінки твору 8052
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.647 / 5.25  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:18:20 ]
"Не зарікайся!"-хтось колись сказав,
Бо все іде у світі по спіралі.
Що двічі в річку, може, ти і прав.
Та інколи знайдеш старі сандалі...

І, ноги все згадають умомент,
Як було їм приємно і затишно...
Це у житті повір, не прецендент,
Буває, що болить любов колишня. ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:28:25 ]
Ага, як кажуть, не ржавіє :)...

Який швидкий і гарний віршований експромт, Патарочко! Щиро Вам вдячний! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:20:06 ]
Вибачте, пане Валерію, що перейшла на ти, це в подальшому не повториться. Хоча... ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:31:47 ]
А давайте дійсно перейдем на "ти", Патарочко - ми ж друзі, хіба забули? Ну, друг олігарха - мій друг, пам'ятаєте?... Правда, треба буде випити на брудершафт, аби перейти на "ти" ;). Нічого, я колись завітаю у Тернопіль, і ми це діло наверстаєм ;)... ОК?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:39:41 ]
Ну, ви мене живцем не бачили, так що ризикуєте, що спіймаю на слові про поцілунок... Може я страшна, як атомна війна, а нікуди не дінешся - слово не горобець! ;-))) А на ти без проблем, якщо дозволяєте. ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:50:04 ]
Та бував я у Тернополі - там дівчата гарні і дуже гарні :). Так що не залякаєте ;). Тоді - до зустрічі і поцілунків :))). Одже, на "ти"? Домовились! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 11:54:01 ]
Дякую тобі від усіх тернопільських дівчат!!! Домовились, ОК! ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 11:57:46 ]
Всіх я перецілувати не знаю, чи встигну, але спробувати можна :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 12:02:24 ]
Я мала на увазі не поцілунки, а те, що вони гарні і дуже гарні ( хоча я не тернопільська ;-)) Боже, який темперамент у мужчини!!! :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 12:05:10 ]
Ну, так не гріх таких і перецілувати всіх :)

А на сторінці є "народилася на Тернопільщині":)

А хіба по моїх віршах цього не видно (темперамент)? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-29 12:13:42 ]
Народилася я в Теребовлі, славному невеличкому містечку, яке я дуже-дуже люблю. А, щодо темпераменту... Я спочатку помітила, що ти людина з гарним почуттям гумору. Тепер буду знати і про темперамент. Як кажуть вік живи, вік учись! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 13:36:30 ]
На Тернопільщині був, а от в Теребовлі - навіть проїздом не бував... Дякую за комплімент, Патарочко! По гороскопу я Скорпіон, мушу відповідати своєму знаку Зодіака... :)
Дякую за коментарі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-04-29 12:16:35 ]
Ваш ЛГ, пане Валерію, занадто жорстокий :)
не варто тішитися нещастям іншого
З повагою
ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-29 13:33:32 ]
Та він і не думає тішитись - він шкодує, що так все сталось... Але ж минулого - не вернути, двічі в одну річку - не ввійти... Треба буде назвати вірш "Втрачене кохання" :)
Щиро вдячний Вам за відгук, пані Василино!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-04-29 18:51:34 ]
... це, може, автор не думає тішитись, йому видніше, а якщо читаємо твір, то:
у 1-му катрені два останні рядки про що кажуть? із них так і віє ледве стримуваною насолодою від того, що Вона нещаслива і гордістю за лід у своєму серці;
у 3-й строфі ост. рядок – то взагалі цей, як його, канібалізм;
а останній рядок твору взагалі характеризує ЛГ як легковажну і безвідповідальну людину, джигуна-стрибунця
:)))
це Вам остаточний вердикт причмеленої читачки
................
перевиховуйте швиденько свого ЛГ
..........
там сюжет повинен бути інакший, факт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-04-30 15:47:43 ]
Пані Василино, щиро вдячний Вам за таку гарну і докладну критику мого вірша. :)
На захист автора і ліричного героя хочу звернути Вашу увагу на те, що назва цього вірша майже співпадає з назвою першовірша "Нащо звабливо усміхатись?" і закінчується словом Remix. :)
Отже, перероблений з попереднього, тобто нова версія (чесно кажучи, я його написав, аби позбутися дієслівних рим, яких аж занадто багато у першоджерелі :))...
І ліричний герой зовсім не гордий від льоду у своєму серці - а в наступному катрені пояснюється, звідкіля взявся той лід... Все у його душі переболіло і згоріло - немає того кохання, яке було так безжалісно відкинуто ліричною героїнею... І не повернути вже його - висловлюючись єсенінським "кто сгорел, того не подожжешь"... Зрештою, і у Пушкіна в "Руслані і Людмилі" є схожий сюжет - пам'ятаєте? "Герой - я не люблю тебя!" - а коли стала древньою "старушкою" - "Герой, я полюблю тебя!" :)
Правда, коли я писав вірш, я навіть не думав про ці сюжети... :)
А пошук нової квітки навесні - так ця ж уже зів'яла під палючим сонцем літа та крижаними морозами зими... :)
З повагою,
Автор :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-05-12 13:47:04 ]
Відредагував трішки, пані Василино... Забрав останній катрен...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 16:30:24 ]
лірика - це не конче вірші про кохання, Валентине.
ось три вірші для прикладу, в яких, нмд, ви почуваєтеся вільно:
http://maysterni.com/publication.php?id=47883, 57913, 49877.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-10 16:37:02 ]
Та я в курсі, що лірика - це не тільки про кохання, Ніко.) Хоча ці три вірші - саме про кохання. Хіба що "Містер Сміт" трохи іронічний.

Що значить - почуваєтеся вільно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 16:49:42 ]
до чого, до чого, а до дискусій у вас однозначна любов :))

почуваєтеся вільно - значіть, що вірші виглядають природно. без жорстоких інверсій, перенасичення рядка словами, без натуги, яка читається в деяких інших віршах. тут менше звертаєш увагу на "кухню" (техніку), більше - на сам вірш.