ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Голуб / Вірші / поезія

 ЛІТЕРАТУРНІ ПАРОДІЇ
Ольга Оленич. «Шлях смерті». (Кременчук, «Танграм», 2002.)

…Фарбую своє волосся
у чорний колір,
вдягаюсь у все чорне.
Я люблю чорний колір.
А білий – мене дратує.

Чому? По-перше, чорне – не марке.
По-друге – зважте – в нім тепліше взимку.
І я ж не сяду в чорний «Ламаркен»
У білому, як некультурна Химка.
П’ю чорну каву, чорний шоколад
З ікрою (тільки чорною!) смакую,
І мрію я про шлюб із Біном Лад...
А білі вже чомусь мене дратують.


Ольга Оленич. (там же).

Він був гарний, як моя смерть.
…Ми кохались сім років.
Але щасливою я
була декілька секунд.

Якщо вже зовсім точно – сім секунд.
Оце такі мужчини в нас завзяті!
За рік – секунда! Хоч на серці бунт,
Задумала свого не упускати.

Масаж, дієта, фітнес, рандеву,
І ранок з калькулятром стрічаю.
Іще шістдесят років проживу,
Й хвилину щастя все-таки спізнаю!






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-16 01:30:36
Переглядів сторінки твору 3580
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.782 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2019.03.26 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 03:51:35 ]
Ну, з бін Ладеном (Ви ж його, пане Валерію, маєте на увазі? Якщо я тут опростоволосилася і не вгадала,вибачте і далі це речення не читайте -:)) я була б обережнішою - він може образитися за те, що Ви його зробили значно чорнішим, а його образа може дорого коштувати... :) Усе інше у першій пародії - добре! На мою думку, таких пародій нам не вистачає.
Друга теж влучна за змістом. а ось виконання викликає певну досаду. Рядок "задумала свого не упускати" таки грішить очевидним русизмом, а у слові "шістдесят" наголос заблукав - і послабив враження. Варто б дотягнути, як Ви вважаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 12:28:24 ]
Пані Наталко, дякую за відгук. Ви вгадали: він, рідненький! Тому і головна героїня, злякавшись такого "крамольного" бажання, замовкла на півслові.
Упускати - в моєму рос.-укр. словнику подане як українське. Зрозуміло, що це запозичення. З приводу наголосу ви маєте рацію. Але ж тенденція на сайтах така, що автор перекладає установку наголосу, чи коми, чи паузи в рядкові на плечі читача. Більше того, перекладає навіть інтерпретацію самого сюжету, якого у вірші або зовсім немає, або він ледь помічений і зашифрований, наче шарада. Якщо вірш треба прочитати разів зо три, щоб зрозуміти, про що йдеться, то це вже вірш не для масового читача, а для касти «вибраних» однодумців, котра, як правило, вельми малочисельна. Інколи виникають комічні ситуації: пишуть на такого «шедевра» відгуки, а автор волає "Та я ж не про це писав!"
Але що мене найбільше турбує - це маса негативної енергії, вихлюпнутої на голову бідного читача. Згадайте, коли ви востаннє читали світлий вірш про кохання, чи про любов до Вітчизни? Ні! Таким гидують. Модні тільки якісь трагічні переживання з негативним змістом. Такого плану поезія без зворотного зв,язку з читачем приречена зійти на манівці. Це моя особиста думка, звичайно..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 13:32:49 ]
1) Пригадую новини з "ним, рідненьким".Він мені, вибачте, аж чорним, принаймні зовні, не видався. І це - серйозний, на мою думку, "пливун" на тому плацдармі, з якого Ви пародіюєте автора. Бо Ви, власне, протиставляєте й обігруєте саме - чітко - біле і чорне. А згаданий - десь посередині :)
2) Як багато на мою бідну читацьку голову Ви перекладаєте, пане Валерію! :) Про інших давайте не будемо тут говорити - довга розмова, яка мало що змінить у цілому. Втім, саме своїми пародіями ВИ ВЗЯЛИ НА СЕБЕ ТРУД І МІСІЮ (ну, такий жанр) "тикати" окремим авторам у ЇХНІ "плавуни" та огріхи (а заодно й у отой "зазір" між тим, ЩО, на думку АВТОРА, він НАПИСАВ, і тим,ЩО Ви як читач ВИТИЧАЛИ (чи могли вичитати). Якщо ж і Ваш текст можна інтерпретувати по-різному, якщо і Ви дозволили собі ті ж огріхи й неточності (зокрема вільне поводження з наголосами, ритмом і тд), які не прощаєте авторові, то тоді Ви... м-м-м... можете дещо дискваліфікувати себе як пародиста.
Мені здається, що останній має стояти, якщо й не збоку, то "вєсь в бєлом" :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 16:54:45 ]
Я не претендую на білосніжність. Це прерогатива святих. Але з деякими пунктами не погоджуюсь: 1.З приводу "кольорів": чорний шоколад - коричневий. Чорна кава - теж. Тобто, тут не йдеться про щось абсолютно з спектральної точки зору "чітко чорно-біле". І не обов,язково в цьому сенсі чорний для героїні твору - це негр тропічної Африки. Смаглявого мужчину південного типу теж не називають білолицим. Крім того, пародист має "законне" право на гротеск.
2.Наголоси в нашій поезії - досить "вільна" штука. Наприклад:("Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями"). І третє: (це вже жарт). Якби Бін Л.читав такі сайти, він би стопудово нагородив вас за вірний захист.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 22:19:08 ]
1. "Смаглявого мужчину південного типу теж не називають білолицим..." Чорним - теж.
2."Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями" - а де тут проблема з наголосом, пане Валерію? Здається, приклад невдалий. До того ж, я переконана: ліпше спробувати виправити неправильний наголос У СЕБЕ, ніж шукати той же гріх - у ІНШИХ :). Особливо невдячна справа - у класиків - :). Святих нема, зрозуміло, але бодай спробувати поліпшити те, що є, - це вже, якщо не святість, то невеличке подвижництво - на власній ниві.
3. До чого тут "вірність"? Захист може бути правильним або грамотним.
А ваше право на гротеск я шаную. І сам гротеск ціную. І почуття гумору. І саме тому, що ОЦІНИЛА, то й написала про те, що кинуло тінь на гарне враження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 14:29:00 ]
Шановна пані Наталю! Що ви? Це ж хорей! ...кОхайТеся... Куди вже вдаліше! Свій невдалий наголос (а якби був класиком, ви б його і не помітили!) вчергове визнаю, визнаю, визнаю! Б*ю себе в груди і посипаю голову попелом. Ламаю олівець і назавжди відкидаю геть. Хоча ні! Поставлю дві пародії на вашу землячку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 16:58:40 ]
А загалом, я дякую вам, Наталю, за дискусію, бо без критики повноцінна творчість просто неможлива. Пишіть ще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:24:35 ]
Пародії хороші. Одобряю. Лише текст автора слід би виділити шрифтом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 14:56:40 ]
А як отак:
Як шістдесят ще років проживу,
Хвилину щастя все-таки спізнаю!
? Наче краще...
Та й з отим "упусканням" не так складно впоратися. Ну попрацюйте, будь ласка... ВАШ же текст стане кращим...