ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші / Тексти пісень

 ВСТРЕТИМ НОВЫЙ ГОД (песня)


Муз.гр. SMOKIE “Living_next_door_to_Alice”


В этот час уходит Старый Год,
Пусть у нас он беды заберёт,
Ну а мы
Ему
Простим
Свои обиды.
Вспомни лето, цветущий май,
О плохом забудь, не вспоминай,
Старый Друг –
Прощай, –
За всё
Тебе спасибо!

Припев:
Пускай мороз на улице,
А, может, гололед,
Но мы не будем хмуриться,
Ведь скоро НОВЫЙ ГОД,
А соберемся за столом
И весело, как друга, встретим!
Вместе:
« Встретим НОВЫЙ ГОД!»
Народ шумит, волнуется,
Ликует детвора.
К столу подали курицу
И наливать пора.
Давай проводим Старый год,
А Новый тут же встретим!

Время, знай, летит себе вперед.
Не гадай, что нам оно несет:
Поживем
Чуть-чуть
И сами
Все узнаем.
Ты подругу напрасно не ревнуй,
Обними и нежно поцелуй –
Расцветет
Она
Тогда,
Как вишня в мае.

Не печалься, проблемы позабудь.
Время вспять, увы, не повернуть.
Новый год
Несет
Тебе
Благие вести.
Видишь сколько друзей твоих вокруг,
Добрых лиц, улыбок, крепких рук:
Все мы здесь,
Чтоб быть
Всегда
С тобою вместе!
25/10-06г.
Христенко А.Д.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-29 13:17:05
Переглядів сторінки твору 2082
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.523 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-12-29 16:00:43 ]
Люблю цю пісню, Сашко!
Дякую за новорічний настрій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-29 17:23:44 ]
Дякую, Юленько!
З Новим Роком!
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 15:13:29 ]
Вспомни лето, [и] цветущий май , травень трохи не літо;
И весело, как друга, встретим! - щось тут зайве, здається.
А пісня на славу! Якраз на новий рік.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 16:58:26 ]
Вітаю, Олександре!
Травень, звісно, не літо:)
Тут малось на увазі покрокове поглиблення в спогадах у минуле.
Мелодія куплета досить складна для написання тексту. У авторському виконананні( англійською) між словами часто присутні паузи. Можливо, якусь із пауз я заповнив:)
Але співається мій текст нормально - перевірено:)
Вітаю з наступаючими святами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-01-01 00:32:51 ]
Санечка, с Новым годом. Счастья тебе, крепкого здоровья, благополучия, любви, вдохновения!!!!!
А мечты збываются, мечтай!!!
Чудесный стих!!! Спасибо!!!
Сердечно,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-04 12:06:16 ]
Дякую, Таню!