ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***
Сивими ключами від`ячала осінь.
Відболіло листя у лісах давно.
Вже зима вітрами розплітає коси
І стукоче снігом у моє вікно.

Біла хуртовина землю обіймає.
Миготять пушинки – не злічити їх,
А у грубці вітер тужить і співає:
Мабуть, щось про холод і про білий сніг.

Ті зірнички срібні у танку кружляють.
Я крізь шибку бачу їх химерну гру:
То вони додолу раптом опадають,
То, немов на крилах, тягнуться вгору.

Так і ми, мій друже, у життєвім вирі
Часом не знаходим берега свого.
В парі з журавлями линемо у вирій,
Падаєм зірками в пошуках його.

Так і ми, мій друже, вже коли несила,
Хочем відпочити лиш єдину мить.
Хилимось, згорнувши стомленії крила,
Та по хвилі знову тягнемось в блакить…

Сивими ключами відлітають роки.
Вже розквітли мрії у душі давно.
Та, буває часом, чую ніжні кроки –
То дитинство стука у моє вікно…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-14 11:11:04
Переглядів сторінки твору 7185
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.070 / 5.5  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.06.29 23:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 11:53:04 ]
Дуже проникливий твір... І в моє вікно все частіше заглядає дитинство, спогади накочують теплою хвилею ( бо навіть щось не дуже позитивне, якщо воно приходить дитячим спомином, здається надзвичайним). Дай Вам Бог, пане Ярославе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:44:28 ]
Хай і Вам дитинство стукає у віконце час від часу... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 12:13:02 ]
Хотів задати питання на ПМ, і ось ці рядки:
То вони додолу раптом опадають,
То, немов на крилах, тягнуться вгору
наче дають можливість Вас запитати. Так може і краще запитати Вас ніж когось іншого.
Нещодавно(!) в російській мові пройшов перегляд (чи називайте як хочете) деяких слів на рахунок наголосу. Слів, на які раніше наголос можна було ставити так, а не інакше. Російські академічні корифеї "пришли в ужас". Але факт залишився фактом. А Ви як гадаєте в українській мові можливий подібний сценарій чи якщо можна назвати подальший розвиток мови в такому ключі? Я не від просто побалакати питаю. За Вашу думку вдячний зарання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:52:07 ]
Олександре, якщо направду, то не слідкую я за новинками правопису, лише періодично натрапляю на них, як от СВЯЩЕНИК (з одним Н, або пів`яблука).
Бо користуюсь я знаннями, що отримав їх у середній школі понад 25 літ тому (правда вчився я добре :).
Якщо Вас цікавить моя думка про саму можливість таких змін, то тут я скоріше консерватор, хоча добре розумію - вони неминучі.
Що ж до конкретного випадку зі словом вгОру, то тут я несвідомо його вжив, просто в місцині, де я виріс - так його вимовляють. Буду правити. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 14:13:45 ]
Аж захотілося зі "сльоти" у дитинство. Вітаю! (Але політ з флєшкою не відміняється)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:54:43 ]
Йой, як то э файно, жи можна хоть леда польотати з побратимом ы флэшков, Біг`ме!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 14:53:58 ]
Таке гарне переплітання думок і образів, кожний рядочок для мене чимось несподіваний. Ще й дитинство так гарно притюпало накінець... Дякую за особливі хвилини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:57:28 ]
Привіт, Олесю! Хай і Ваші крила не стомлюються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 15:44:46 ]
Добре, що не ВІДквітли мрії у душі давно... Ніжно, чуттєво, дуже гарно.
Щодо «вгору» - в мене теж питання: випадково чи спеціально (діалектне, забуте класичне?)..
Сивими ключами від`ячала осінь - аж проситься-проситься на музику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:56:27 ]
От і я думаю, Тамарочко, що пора писати з того вірша пісню, у мене навіть мелодія вже є. Спасибі. От лише приспів ще тра забамбурити. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 22:00:54 ]
Тоді сядемо й заспіваємо. Я на баяні підіграю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 16:04:05 ]
Гарний твір, теплий, трішки ностальгійний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:58:36 ]
Було тепло і ностальгійно, а теперика ще й Зоряно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 09:33:39 ]
Так, зміни неминучі.
А вгорУ може не варто правити? Так говорять і в моїй місцині, правда все рідше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 14:34:15 ]
Як нетутешній (он навіть дехто Львова мені не хоче віддавати;)) кину свого п"ятака. Я б поправив, бо в житті не чув такого наголосу і перша думка булащось на кшталт: "що за ..."
При тому що загалом вірш нстільки душевний, що аж йой.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 15:47:48 ]
...бач, холод вже набрид й тому хто "прагне Світла", і так рано він згадав про зиму...
... хоча й так гарно...
грубка і дитинство звісно гріють,
та не втрачаймо, друзі, мрію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 08:02:00 ]
Дякую, Світланцю. Мрії мої РОЗКВІТЛИ, вони не втрачені :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-21 13:35:04 ]
Та, буває часом, чую ніжні кроки –
То дитинство стука у моє вікно…

ці рядки такі гарні. ностальгійно. осінньо. передзимово. як воно у вас тепер? вже два дні щось не йдете мені з голови, ото вирішила зайти на сторіночку почитати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 08:03:43 ]
То не випадково, Уляночко.
Я також час від часу анонімно підглядаю твою прозу в Хайвеї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 20:28:57 ]
так, нічого випадковістю не буває:)
тішусь, що хоч іноді згадуєте мене, бо я про вас теж не забуваю:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Александрович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 00:28:41 ]
Хороший і проникливий,
витриманий, щоб укінці поставити три крапки…