ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Свіча мого існування
Зориться свічею земне існування,
Тепло ореолом розвіює щем.
Хтось молиться щиро у Всесвіті-Храмі,
Свічу запаливши небесним вогнем.
Молитва душею цей віск оживила,
Запаленим гнотом надія горить.
Поволі-поволеньки, трохи зрадливо
Відкапує воском земна диво-мить.
Згорає вона – і теплом віддається,
Невидимо більшає мій ореол.
Теплішає в Храмі – і радістю в серці
Відгукує голос отих Молитов.
2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-01 08:27:34
Переглядів сторінки твору 5585
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.203 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 08:54:23 ]
Витяжка з душі... Гарно, Олесенько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:01:15 ]
Дуже влучні слова, Патарочко. Звучить як друга назва вірша. Дякую, що завітали. Радісного дня Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 09:19:27 ]
Вам теж тим самим кінцем по тому самому місці! :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:22:48 ]
Ой, Патарочко! Поки шукала "той кінець", а потім ще й "те саме місце" - мало пара з вух не пішла від перегрівання :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 09:30:07 ]
"...відкапує воском земна диво-мить..." Дуже гарний вірш, Олесю!... Дякую вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:41:33 ]
Дякую й Вам, Михайле, що заглядаєте до мене :)) Завжди рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 11:26:20 ]
Божественно )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:28:50 ]
Зворушливо мовчу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:21:31 ]
Шкода, що не можу покласти вищої оцінки, бо вартий цей Твій твір, дуже вартий. Сказати "гарно" - нічого не сказати. Вірш западає глибоко в душу. Дякую.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:28:00 ]
Щиро Тобі дякую, Лесенько, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар Вальчишин (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:29:37 ]
Прекрасна молитва!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:54:13 ]
Вітаю, Олесю, зі ще одним шедевром. За кожен ваш вірш ми всі вас так хвалимо, так хвалимо (бо справді є за що). Трохи боюсь, чи це вас не зіпсує (похвала, увага, слава). Але не можу не хвалити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:30:22 ]
Дякую, Назаре! Рада, що Ви завітали. І співвідчули :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:40:35 ]
Пане Мироне, дорогий мій! Прочитавши Ваш коментар не могла одразу і відповісти - так багато хотілося сказати (не кажу вже, що робилося в душі...) Постараюся коротко.
1) В першу чергу - щиро дякую! (хоча цим не можна виразити всієї глибини моєї вдячності).
2) Від похвал я одразу ніяковію і червонію (добре ще, що не червоніє екран:)
3) А тепер серйозно. Я часто чую слова "Олесю, ти надто правильна!" А мені правильності часто і не вистачає. Тому дуже надіюся (навіть впевнена!), що я не зіпсуюся.
4) в реальному житті майже ні з ким не можу розмовляти про поезію (окрім свого Чоловіка, який дозволяє не більше 10 хвилин на добу:) Тому Ви розумієте, ЩО значить мені ваша (з малої букви - бо я маю на увазі усіх своїх дописувачів) підтримка...
p.s. Похвала мене навіть лякає - боюсь, щоб вас не розчарувати... Постараюся бути достойною її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:26:27 ]
Прикро, що не мала можливості одразу відповісти на Ваші відгуки, друзі мої! Скажу тільки одне - Ви мене зворушили до сліз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 21:20:43 ]
Не треба сліз, а переживати (боятися) не зашкодить.А моя кохана ,інколи, і 5 хвилин не читає "мене" , але зато вона мій перший критик...Вона вихователем працює .. . а мене вчить , Сливчук і у Вас вчиться ,Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 21:33:36 ]
Рада бачити Вас, пане Богдане. Щодо сліз - гадаю, Ви знаєте нас, жінок. Тим паче - якщо це сльози радості... Іноді почуття просто не вміщаються у грудях... Та це вже тема нових образів:)
Щодо Коханого, то віддаю йому належне - саме завдяки йому я тут. Саме Він наполягав дуже довгий час, щоб я свої твори показала ще комусь.
Дякую за відгук. Бажаю Вам творчого задоволення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-18 00:48:52 ]
П.Олесі.
Вперше вирішила сказати свої враження від Вашої поезії. Це стосується усих вішів, бо перечитала їх всі.

Делікатна, витончено-вишукана поезія.

Перед очима виникає картина:
Червень, перед Купайлом.
Широкий луг, буяння трав.
Рано-вранці, тільки-но зійшло сонце.
Тиша, ніде ні шелесне. Між стеблинами трави натягнута срібна павутинка, на ній - краплини роси.
Перші промені сонця заплутались у павутинці, і росини заблистіли діамантами...

Ваша поезія мені нагадує оті діаманти.

Я захоплена Вашими віршами.
Вважайте це думкою "неупередженої незнайомої людини".

Воістину, фізик і лірик - в одній особі.
Браво!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 01:06:58 ]
Пані Оксано, я вражена і розчулена! Те, що Ви залишили відгук на сторінці саме цього вірша, означає, що Ви дуже правильно мене розумієте. Пані Оксано, небеса посилають нам людей, слова чи просто миттєві відчуття, які вказують на роздоріжжях, якою дорогою іти. Моєю вдячністю Вам за таку підтримку можуть бути тільки нові вірші, які, дуже надіюся, не обманять Вашої довіри!