ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Чернишенко (1986) / Вірші / Власне Лірика

 Відчувати




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-07-19 12:07:25
Переглядів сторінки твору 5990
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.545 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.459 / 5.25)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.05.04 22:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 14:52:33 ]
"І єдиний вихід. Життя суть." - тут , можливо, якось інакше?

"Тамувати сльози. Мрії непрошені." Може мрії обтяжують конструкцію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 15:14:39 ]
Щиро дякую вам за пораду, шановний Жорже! Спробую пояснити вам чому саме так склав словау тих рядках. "І єдиний вихід. Життя суть" - пропущено ненаголошений склад після "життя". "Тамувати сльози. Мрії непрошені" - замість слова мрії могло би бути інше слово з наголосом на другому складі.
Я зумисне трошечки знехтував розміром, щоб по-перше: трохи вигранити м'який плин вірша, а по-друге: обумовити паузу перед суттю і мріями, тим самим загострюючи на них увагу.
Дуже вам дякую і сподіваюсь прочитати вашу відповідь на моє пояснення.
І надалі буду вдячний за поради від вас та інших відвідувачів сайту.
З повагою. Ч.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:03:23 ]
ІМХО, тут треба внести деякі косметичні поправки.

"Надвечір - у вічі" не така вдала рима. А от "надвечір - дивні речі" краще.

Одруківка ("нетлі" - має бути "петлі").

"Тамувати сльози. Мрії непрошені." Через два зайвих склади спотикаєшся, коли читаєш.

"І з тривожним сподіванням слухати" - розмір вимагає читати слово "сподівАнням" з неприроднім наголосом - "сподІванням". Взагалі, дарма ти (звертайся до мене теж на ти, так простіше спілкуватися), я думаю, експериментуєш з розміром у цій строфі. Від цього твір більше програє, ніж виграє.

"Ледве держиться, щоб не впасти." -правильно "тримається". "Ледь тримається, щоб не впасти" - краще.

"Відчувати на обличчі зрідка" - зайвий один склад, через який, до того ж, слово "облИччі" доводиться читати як "Обличчі". Краще "Відчувать на обличчі зрідка".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:08:10 ]
Спочатку поставив 5, а потім подумав, що п'ять же недосконалостей (хай і косметичних) - це трохи забагато. Тому змінив оцінку на 4. Само собою, залишаюсь відкритим до обговорення, в залежності від результату якого готовий цю четвірку переглянути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:52:52 ]
Шоста косметична недосконалість, про яку я забув згадати: оце твоє "трави–гра" в першій строфі. Зовсім трошки - і була б рима. Ну, щось таке: "замовкає тривога трав - В росах променів пізніх гра".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 09:47:41 ]
Дуже дякую за всі зауваження! Почнемо по порядку.
1. Нетлі - то такі "ночные бабочки". (див. твори Б.-І. Антонича);
2. Сльози-мрії готовий змінити на "Тамувати сльози непрошені", якщо ти дійсно вважаєш, що вони у теперішньому вигляді не відтіняють одна одну. Я трохи боюся гладеньких строф;
3. Наполягаю на наголосі у слові "сподівАння". Вдома перевірю за Грінченком, але думаю, що можливо, дві форми існують паралельно;
4. ледь тримається, щоб не впасти - згоден;
5. Відчувать на обличчі - дуже не люблю неповні форми дієслів (як от думать, жить, любить etc.). Можу запропонувати "відчувати обличчям зрідка", за умови, що (див. коментар №2);
6. вважаю, що присутність у строфі вже двох римованих слів "надвечір і дивні речі" дає мені право трохи побавитися у відтінки і півтони. Можна? :);
7. Трави - гра. "Р" - дуже потужна приголосна, вона настільки потужна, що на останній склад трави можна взагалі не звертати уваги:) Спробуй почитати так: замовкають тривожно тра...
Дуже дякую за допомогу.
P.S. Цікаво почути твою думку про статейку "Навчіть мене бачити".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роберт Бернс (М.К./М.К.) [ 2006-09-22 10:40:03 ]
А я згоден з Михайлом! Пан Володимир ніби навмисне псує легку і співочу конструкцію вірша своїми кострубатими невідповідностями. вірш - то та ж сама пісня, а як ви заспіваєте, коли будете спотикатися? Думаю, Володимиру варто слухати розумні поради, а не свої амбіції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-25 15:38:23 ]
звірився за Грінченком. Слово держиться існує. переправляю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-30 20:23:12 ]
Володимире, привіт! Дякую, що поділився своїм баченням. В дечому залишаюсь при своїй думці (зокрема, трави-гра), але оцінку змінюю. Зі статтею ознайомлюся при нагоді.

З.І. Соррі, що відповідаю тільки зараз - був тиждень у відрядженні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2007-07-23 00:32:24 ]
я вас предупреждала!
***
Лето. Вечер окаменевает.
Травы молкнут в тревоге росной.
И чем дальше вечер, тем страньше
Запоздалые беги солнца.

Ветер в кронах остановился,
Заигрался листвой размлевшей.
На пруду неизвестный писарь
В круги волн заплетает вечность.

Как же. Небо, сгорая, тает,
Растворив случайные окна.
Моль танцует вальсы у ставен,
По уставу, шинели - чёрны.

Лишь открою окно - уносит
Их единым слаженным вихрем...
Остается мне подоконник, -
Утешение, выход, смысл.

Наступить бы в спорыш росистый.
Завернуться бы в пух ивовый.
Слезы сдерживать, память выгнать.
И услышать в живой тревоге

Небо, где изо всех осталась,
Еле-еле, одна звезда.
Пух ивовый моих желаний
Улетает к ее ногам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 13:34:02 ]
:))
Feel

It's summer, and light is fading.
Anxious, grasses grow silent.
Funnyly, in a glade
Dew is sparkling with sunlight.

The wind went out of his ways
Pacifying the greenery;
Wavelets on the pond's face
Note down the tidings gingerly.

The sky must be burning out,
Windows are almost liquified.
Grey moths will come abound
And settle at the pane as if tired.

Now let me open it wide;
See how moths will disport!
The sill is my single delight.
The pane is my last resort.

I want to cover with catkins
My hopes and wipe my tears
And lie down in anise watching
The only star astir

The only star that quivers
With effort to not fall down,
Occasionally emitting
a catkin-of-happiness glow.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 14:22:36 ]
Дякую вам щиро за таку увагу до моєї творчості! Мені самому дуже подобається вірш, тому я незмірно щасливий, що уже двоє митців узялися його перекласти. І уже на дві мови! "Його твори звучать трьома мовами світу..." - звучить!
Я тут маю сумніви лише щодо розміру, здається, він став вільнішим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 17:03:42 ]
Вы правы - но и размер оригинала непостоянен


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 17:16:53 ]
Так. Просто мені здається, що межа між традиційним і верліброподібним віршем в українській та англійській мові пролягає дещо по-різному. Чи не так? Те, що в укрмові є віршем зі збитим розміром (можна по різному це оцінювати), в аглійській матиме присмак невідь-чому заримоіваного верлібра.
Але це так - дрібниці. Переклад дуже гарний. Думаю, автор кожен англійській переклад свого твору має сприймати як дарунок долі. :)