ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Легенда про Камінне село
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
У Павільйоні Дітей
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 * * * * * * *
Такий нехитрий заробіток—
Комусь—медяник, нам—скоринка.
Гріхом-горіхом зріле літо
Зелено котиться по ринку

До ніг набридливих туристів.
Їм все до ніг: і світ, і гроші,
І навіть дощове намисто
У сувенірний впало кошик.

Тримайся, братику, ця злива
Не омине нас, ніби чаша.
Життя—не ягідна полива,
А спалена солдатська каша.

Та злими бути ми не вмієм,
За нами пращури і совість.
Якщо у тебе вогкі вії—
Це просто прикра випадковість.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олеся Овчар 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Зоряна Ель 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 12:40:54
Переглядів сторінки твору 6927
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.107 / 5.67  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 13:02:03 ]
Зачепило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 13:12:13 ]
Дякую, Зорянко, хай відпускає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 13:35:43 ]
Юль, а що це тебе молоду і веселу на такі нотки блоковсько-єсєнінськи? Я знаю Блок і Єсєнін два береги, а ти так по серйозному. Серйозно.
Юля, я от тут наче нахабно, але щиро - ти ж серйозна поетка, тобі застосовувати "немов, мов, наче"... можна вже і без них. Давай серйозно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:08:47 ]
Сашко, мов-немов аби розмов.
Хто ж тобі сказав, що я серйозна? Та я і сплю, і пишу, і живу з усмішкою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 14:35:30 ]
Про життя і солдатську кашу - супер! Так зазвучало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 17:52:53 ]
Спасибі, Миколо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 15:19:08 ]
Образила пані Юля туристів...
А державні мужі кажуть, що за туризмом в Україні- майбутнє...
...
Підтримую Миколу:
"Життя—не ягідна полива,
А спалена солдатська каша." - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 17:52:35 ]
Просто вчора сиділа і спостерігала за ними і писала, поки дощ не пшов :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 17:27:42 ]
Цікавий вірш. Ви будете його читати у Бандерштаті ? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 17:51:54 ]
Оксаночко, ще не вирішила, чи поїду. Та й без запрошення якось не личить. Тож зустрінемось у Львові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 17:59:21 ]
Взагалі мені дуже сподобалось і про кашу і про чашу, але останні дві стрічки...

Якщо у тебе вогкі вії—
Повір, це прикра випадковість (с)

Ти наче не знала як закінчити, чи поспішала, чи не знаю що, вибачай коли мені здалося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 20:39:31 ]
а, якщо на моє запрошення ? ;) у нас літ сцена у неділю о 16.00-17.00 :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 12:59:32 ]
Дужжже тішуся! Старатимусь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 18:55:09 ]
Це просто прикра випадковість,
це переконаність, так - мусить...
прожити на одному дусі,
заткнутися у першім слові ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 16:50:27 ]
Заткнутися на першім слові,
розговоритись на останнім,
Чи кіно буде кольорове?
Чи тільки титри на екрані?

Так би подумав Зеньо Збиток :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-08 06:09:38 ]
усе в цім світі часта випадковість, брате
розум між жорнами відчаю і печалі, брате
нам дано було більше, брате, ти згадуєш
іноді, хоч ніхто не йме тої віри.. пішли, брате?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 16:50:51 ]
Пішли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 02:36:57 ]
Дуже сподобався Ваш вірш, пані Юліє! А прочитавши історію його написання, уявила Вас, туристів і народилися деякі рядки. Беру на себе сміливість написати їх Вам.
Вони-Вона
(читай – Туристи і Юлія Фульмес)
Вони
Вони поспішають, обмежені літом,
Вхопити, ковтнути шматочок від світу.
Спраги душевної не відчувають:
Столиці, курорти – ковтають, ковтають.

Рахунок ведеться, напевно, ретельно:
Усім розказати буде приємно.
Венеція... Гауді... Майя... Париж...
Спогадів стільки – просто тремтиш!

Вони метушаться, обмежені часом,
Сувенірне бажання просто не гасне!
Пазл сувенірний сучасного світу
Всі поспішають дешевше купити.



Вона
Осторонь стала. Всміхається легко.
Синя панчоха? Червона шкарпетка!
У руці – олівець і старенька чернетка.
Напоює спраглих юна поетка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 16:47:06 ]
Олесю, дякую!!! Маю враження, що ти все знаєш і все бачила, бо саме так і було!
Гм, юна провидиця? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 18:53:25 ]
Та де там провидиця. Просто вище по коментарях прочитала, а все решта - справа уяви (ну, може, трішечки жіночої інтуїції).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Дитиняк (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 14:05:04 ]
Юлю, можу сказати те ж саме: прикро, що раніше не читала. Дякую за хороші вірші! Не залишають байдужою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 07:39:21 ]
За нами пращури і совість.
І слава Богові!