ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2021.04.20 07:42
Віршами повню зошит,
Як у найкращі дні, –
Настрій такий хороший,
Що хоч співай пісні.
Про почуття нестерпні
До вподобань моїх,
Бо вже язик не терпне,
А розливає сміх.

Олександр Сушко
2021.04.20 05:47
Питання руба ставить нам життя,
Підсовуючи жмут проблем на таці.
Хто ліпший: піп чи юна попадя?
Нога жони, а чи стегенце паці?

На перший погляд у дилемі цій
Немає глузду. Та копніть поглибше!
Жона гавкуча - щастя у руці,

Микола Соболь
2021.04.20 04:59
Пам'ять устеляє дим,
скільки всього не збулось –
дитяче стало чужим,
сковує серце мороз…
Дні вигорають до тла,
ночі коротші за мить…
Хочеться трішки тепла
маминого, аж кортить.

Віктор Михайлович Насипаний
2021.04.19 23:47
В класі нині шум і галас,
Тягне руку Таня:
- Ми по темі сперечались,
В мене є питання.

Що буде, якщо узяти
Курці, що неслася,
І до курячих підкласти

Ірина Вовк
2021.04.19 19:26
Плаче дощ, не по-весняному, гірко –
ховають моїх давніх знайомих,
любих моєму серцю довгожителів,
чарівників Слова, заклинателів вітрів-буревіїв.
Гей, Свароже Великий, відкрий свої луки зелені,
освіти Душам правим, відлетним
шлях до Вічного Світла.

Олександр Сушко
2021.04.19 16:53
Хто має совість - той іде і платить,
А хто халявщик - гамає за так.
Я сам у цьому, сестри, винуватий,
Роздарував усе. Дурний простак.

Тепер біда. А красти не умію.
Пісні та вірші - ось і весь навар.
Хвороба підла влізла чорним змієм,

Юлія Івченко
2021.04.19 09:57
наліво - пістолети направо – кулемети…
страшна війна кривавить та спопеляє край !
час струшує з чола колишні еполети,
бо ж кожен день – борня а кожен син – відчай!

це скільки вже століть знов заступа на горло
звіряча тінь орди та глушить мови гро

Віктор Кучерук
2021.04.19 07:25
Ані танка, ні ракети,
Ще і пороху катма, –
Лиш за кількістю поетів
Нині рівних нам нема.
Наших віршів терикони,
Від Луганська до Карпат, –
У незламній обороні
До загибелі стоять.

Микола Соболь
2021.04.19 04:48
Послухай, шелестить як очерет –
адажіо вкраїнської природи.
Присів надвечір стомлений поет
там, де русалки водять хороводи.

Зійшлися мавки круг його душі.
А виманити? Де пізнати чари?
Звиваються наяди, як вужі,

Ярослав Чорногуз
2021.04.18 20:19
Як на картині Сурикова* ніби -
Розкажуть про Суворова вони -
Мостом коротким з’єднані ці глиби -
Що через Альпи перехід здійснив.

Долає гори армія солдатів,
Фельдмаршал на коні із ними там.
Доводиться униз усим стрибати...

Євген Федчук
2021.04.18 19:37
Микола довго вовком на козаків дивився,
Ніяк похід до Криму пробачити не міг.
З Максимом теж не скоро з-за того помирився,
Неначе той був винен в поході більше всіх.
Ловив постійно вісті найменші з України,
Все сподівавсь, що раптом щось станеться-та

Микола Соболь
2021.04.18 17:14
Солов’ї не прокинулись в гаю.
Ще туманом окутаний ранок.
Босоноге дитинство згадаю.
Вийду кави попити на ґанок.
Спить село. І собаки поснули.
Тільки вітром колише серпанок.
Оживає у тінях минуле.
Де самотньо блукає світанок.

Петро Скоропис
2021.04.18 12:39
Пропоную вам невеличкий трактат
щодо автономности зору. Зір автономний
унаслідок залежности від об’єкта
уваги, розташованого неодмінно
зовні; саме себе око ніколи не бачить.
Звужуючись, око пливе за
кораблем, пурхає зі пташиною з гілки,
огортаєть

Іван Потьомкін
2021.04.18 09:02
Коли мова заходить про Трійцю,
то спада на думку не догмат Триєдності Бога,
що, як запевняють християнські авторитети,-
недосяжне людському розуму,
а підніжжя сімейного щастя юдейських жінок -
щонайменше трійця діток.
Оте «Пру у рву» ,
заповідане ш

Віктор Кучерук
2021.04.18 08:35
Г. С...

Мені не вгнатись за такою
В краї найкращих сподівань,
Адже ти піснею дзвінкою
Летиш в оточенні світань.
Але я став твоєю тінню
На всі небачені часи,

Сергій Губерначук
2021.04.18 08:24
Я спав на вітах бірюзових літа.
Повз мене з неба падали зірки.
Я – подих твій, я ледь помітний вітер,
якого ти не здунула з руки.

Я біля тебе.

В твоїм волоссі я заплутав крила.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марічка
2021.03.24

Віктор Михайлович Насипаний
2021.03.06

Пан Сам
2021.03.01

Оля Мовшук
2021.02.22

Неоніла КОВАЛЬСЬКА
2021.02.22

Вікторія Павлишин
2021.02.03

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Федюк (1954) / Вірші

 ***
Образ твору Залишимось удвох.
Залишимось, кохана.
Кімната – три на п’ять
І килим – два на три.
Залишимось удвох,
Полічим наші рани
І заговорим їх.
Кохана, говори…

Десь ніжність відцвіла
На полинових вітах,
На лозах залізниць,
На колючках невдач…
Десь вигіркла любов…
На вигорілих квітах –
Наш світанковий сміх
І опівнічний плач.

Як далі? Далі як?
По колу все, по колу…
Нудний калейдоскоп
Продмагів і боргів…
…Тут є один трамвай,
Який виходить в поле,
Тут є один лиман
І хвилі кураїв.

Над урвищем одним,
Над глинищем червоним,
Над вогнищем небес
Вечірніх золотих,
Я так тобі скажу –
Що ми удвох – до скону…
Ти пробувала йти,
І я піти не зміг.

Нам двох одні свята,
І храми, й попелища…
І ніч – одна на двох,
І син…
І номери…
І номери могил
Міського кладовища:
Якщо вже – 202,
Тоді вже – 203…




Найвища оцінка Ніна Омельчук 7 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-12 17:17:19
Переглядів сторінки твору 7461
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.561 / 6.38  (5.009 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.363 / 6.17  (4.986 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.23 12:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 17:19:10 ]
Цей вірш - із першої збірки поезій Тараса Федюка "Чорним по білому" (Київ, 1990).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-12 17:35:32 ]
До речі, цей вірш добре показує, як шліфувалася поезія Майстра.
Чудовий вірш. Браво!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 18:17:07 ]
Анечко, бажано і дату ставити під віршем, аби читач бачив і розумів масштаб автора, динаміку.
Зрозуміло, що ранні вірші трохи поступаються зрілим за технікою "виконання", але несуть свої красоти, тому важливо все правильно розуміти. :)
А вірш гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 19:28:32 ]
Добре, Володю, надалі датуватиму тексти)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 17:24:57 ]
"Нам двох одні свята" чи
"НА двох" ?

Класно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 19:29:00 ]
Ні, власне "нам двох одні свята")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 17:57:51 ]
Так, класно. Просто, спокійно, без псевдопоетичних "красивостей".
"І син…" - чи "ы снм" - одрукывка?
"Полічим" якось гальмує, але - згодна з Олександрою щодо шліфовки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 17:58:52 ]
заплуталась у клавішах :)
"і син" чи "і сни"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 19:30:10 ]
син один на двох, Чорі)
ну, розумієш, дитина...важко ділити дітей)тим паче, коли син - один)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 19:49:53 ]
До речі, ось зразок, коли начебто немилозвучність поєднання вирішується за рахунок внутрішньої паузи (цезури), так? "І килим – два на три." "Полічим наші рани".

А ось тут,
"полинових вітах",
"лозах залізниць",
"вигорілих квітах", як на мою думку,, слабкі місця. Сенс гарний, а беззаперечної краси рядка - нема.
І внутрішні паузи відсутні і деяка немилозвучність поєднання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 21:35:42 ]
На мою скромну думку, треба обережніше використовувати такі означення, як "беззаперечна краса". Для кого беззаперечна? Для мене, наприклад, у наведених прикладах беззаперечна алітерація, і це, знов таки,на мою скромну думку, аж ніяк не шкодить красі рядка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-13 09:39:50 ]
Звичайно, Любо, обережність ніколи ще не шкодила. Утім, коли йдеться про ідеологію "найкращого від найкращих", так?, то потреба у "беззаперечній красі" ніби логічна? :)
Та й хто може собі дозволити заперечити? Нехай спробує, та ще й пояснить задовільним чином таке заперечення, і підтвердить власним досвідом, мовляв потрібно так, а не так. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 12:38:26 ]
форма то лише засіб донесення змісту. чи варто заради форми нехтувати змістом? які Ви суворі, Редакціє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 17:09:58 ]
Юлечко, ми ж не можемо Майстрам ставити задачі нижчого рівня?
Навіть коли вони (Майстри) були ще зовсім юні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 17:11:47 ]
А щодо форми, - я уявляю собі, як обурилися б милі наші жіночки, якби хтось зауважив, що надання їм для життя звабливої форми - не важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 17:12:45 ]
суворі, але дипломатичні, Редакціє:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 17:15:36 ]
не повірите, але я чекала такого аргументу:) але ж форма і в цьому випадку буде влучним доповненням змісту?:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-17 13:37:31 ]
Саме так, Юлечко, саме так. Турбуючись одним - вдосконалюєш інше, і навпаки. А ознакою золотого січення напевно є присутність поетичного ефіру в кожному рядку композиції, і відсутність потреби якогось особливого виконання, озвучування твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Омельчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-16 18:22:24 ]
А мены його выршы завжди подобались