ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.09 12:44
Один із зграї лебединої
Час не наспів іще для газових печей.
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл

Сергій Губерначук
2024.05.09 11:48
Весна – уві сні…
Весна – уві сні, а літо – серед мрій,
і осінь охолоне під кінець,
а там – зима, і присиплятиме мороз:
такий закон нестримної природи.

11 серпня 1987 р., Київ

Леся Горова
2024.05.09 07:54
Як тільки зацвітає виноград
Як тільки зацвітає виноград,
Мені приходять виноградні рими.
Його цвітіння потайне, незриме,
Й вечірній під лозою променад
Укутується золотавим димом:

Летить пилок, торкається до вуст ,
Хоча від нього і не захмеліти,

Артур Курдіновський
2024.05.09 06:54
Газова камера
Співати й говорити краще хором!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Сиділи ми у камері брудній,
Наповненій отруйним газом - хлором.

За що нас засудили - невідомо,
Але якщо сказали - треба йти!
Ми між собою перейшли на "ти".

Олександр Сушко
2024.05.09 06:20
Йой!
сатира на твір Юрія Гундарєва
"Намалюй перемогу"

Ось хлопчик малює танк,
А я малюю віршатко.
Хай вас ухопить зляк,
Нащо - не маю гадки.

Віктор Кучерук
2024.05.09 05:31
* * *
В духовиті буркуни
Поховались цвіркуни
І весь день співають монотонно
Про незримі для очей,
Співом втомлених, людей
Комашині сховки безборонні.
З-під листочків буркунів,
Завжди чути тільки спів,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 19:21
Намалюй Перемогу!
Ось хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога,
вгорі - синьо-жовтий стяг
і літери: «Перемога».

Цей хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога…
А в серці лунає: «Так,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 18:54
Юркодар - 104
Пародія на пародію


Олександр Сушко опублікував на мій вірш «Зоряні очі» пародію «Пописати» такого змісту:

«Я трішки попрацював з оригіналом і вийшло.

Оце.

Роксолана Вірлан
2024.05.08 18:10
24 лютня
Двадцять четвертого лютня -
рівно в четвертій за дня:
Київ бомбили,
нам зголосили,
що почалася війна.

Місто здригнулось огнями -
та не здригнулись серця.

Артур Курдіновський
2024.05.08 06:42
Дорога на південний схід
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.

Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
* * *
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Справи неправі – 4
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
Милосердя і зло (за Лессінгом)
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
«Фартовий Арлекін» Микола Біленький
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Пописати
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Осіннє
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женчик Журер (1983) / Вірші

 Силос
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-05-05 14:02:13
Переглядів сторінки твору 4311
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.604 / 5.5  (4.526 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.139 / 5.25)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.04.21 15:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-05 19:39:40 ]
М-м-м...
Конструкція вірша мені здалась важкою для сприйняття.
І в плані читання і в плані викладення суті.
Завернув одним словом

Бачу я крізь дерев зелену прозорість
Незорану землю під жовтим перснем (с)

Тут спотикнулась
І ще в кількох місцях.
Вибач коли шо не так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 20:17:51 ]
Цікаво знати, ким себе уявив автор, коли писав
"Я люблю Вітчизну за те, що вижив
Там, де інші здихали в пекельних муках."? Де Ви вижили, ЖЖ, у своєму ніжному віці? І що Ви знаєте про "пекельні муки"? І хто ті "всі"?
Сонце, небо і поле - це не "лише". Це - початок і кінець, альфа і омега. Але ж ви хочете все готовеньке, так?
А до "євроколонії" нас ще довго не приймуть, так що ваш "політ над гніздом зозулі" - дешевий театральний прийом.
Єдине, у що віриться, так це "штин" від розв"язаних черевиків. Частіше міняйте шкарпетки!
ПС. До речі, під силос поля не засіюють.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женчик Журер (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 23:22:27 ]
2 Ч.Ж
цікаво відповідати:автор себе уявляє Женчиком Журером ))
Ж.Ж вижив. ну звісно ж, у переносному смислі. невже все, що написано у вірші варто вважати за правду? невже я "Пролітаю яструбом над полями"?
-якщо я "у своєму ніжному віці" не пройшов свої "пекельні муки", то скажу, що і таке було. дивно чути від поета такі зауваження.
-метафора штука сильна: коли природа вмирає, то вона не здихає в прямому смислі
-на полі під сонцем і небом без знань можна щось зробити?
якщо не вдалося передати настрій, то вибачте, значить такий я невдаха.
2 Юлія Зотова.
Власне, вірш мав би читати автор, для цього його і писав. тому складно з ритмом.
Всіх запрошую якось до Харкова, де і зможу вам особисто почитати віршики)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-06 00:30:34 ]
Ось і я про це, Женю: немає в цьому вашому вірші правди. Є речі, про які можна писати, тільки переживши їх, а не почувши анекдот з радіо ОБС чи начитавшись кольорової преси.
Метафора - штука сильна, коли вона виправдана.
"на полі під сонцем і небом без знань можна щось зробити?" - а хто тут у нас без знань? :)
А настрій уявляю - їде молода людина в поїзді, лупцює мух (згадуючи пекельні муки і лаючи ні в чому не винну Європу)), дивиться у брудне вікно вітчизняного вагону і фантазує :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-07 22:38:09 ]
Ти таке сонце, як я подивлюсь. Мабуть ти вмієш гарно читати. І дуже гарно виглядаєш, читаючи. Дівчатка тебою мабуть заслуховуються. Я б заслухалась точно. Вибач, що не вийшло зачитатись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-07 22:39:51 ]
Вище сказане мною
2 Женчику Журер


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женчик Журер (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 16:00:55 ]
нічого страшного, вибачаю, Юліє! приїжджай до Харкова,,,, або запрошуй мен до Вас! зможеш подивитися чи я те "Сонце" чи ні;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-08 08:16:04 ]
Женчику, привіт.
Може через те, що ранок сьогодні надто похмурий, твоя композиція з першого читання розкрила мені твій настрій:( Прикрість за незорану й незасіяну землю; за псевдо-волю і псевдо-свободу; за підступність псевдо-друзів,які посміхаються в обличчя, а насправді - готують ніж у спину; за змарноване життя тих, хто загинув за Вітчизну у пекельних муках, а натомість їхня земля стоїть навіть не засіяна і, врешті за брудний вагон...
Але ти вдячний Вітчизні, тому що ти мав змогу тут народитися, отже - вижити, в той час, коли стільки не народилося!
Глибока композиція, як на МСД, цікава форма, небайдужість автора, щирість, сувора життєва правда без прикрас, якою автор її бачить. Таке моє сприйняття.
Творчих знахідок, Женчику!





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женчик Журер (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 16:05:12 ]
дякую, що хтось розгледів правду в цьому вірші. Дякую за побажання)
Добре, що кожен знаходить щось своє у віршах. значить, що не нема однозначності, а є настрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-08 18:33:48 ]
Чому "хтось"? У мене є ім'я і воно справжнє.