ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2021.01.20 14:25
Є такі періоди життя,
що здаються й досі головними
від Еллади до епохи Риму,
у які немає вороття,
поки не замінимо новими.

І втішає, і лякає нас
наша зміна – діти та онуки...

Серго Сокольник
2021.01.20 12:58
Ти по воду ішла.
Спрага змучила тіло.
І знайшла. І пила.
Бо хотіла... Хотіла...
Я тебе напував,
Мов колодязь оази.
Пил пустелі, my love...
Я тоді перифразом

Тетяна Левицька
2021.01.20 12:46
Небо трусить сніг лапатий,
розсипає чисту вату
на дерева і дороги -
час подякувати Богу.
Я іду защедрувати
до кумів, близенько хата.
Зорі - казкою містерій.
Лунко стукаю у двері.

Володимир Бойко
2021.01.20 11:11
Ой, отримав юний слон
У презент крутий айфон.

Ох і важко слоненяті
У айфоні розібратись.

Все кудись чомусь тікає,
Зависає і зникає.

Сергій Гупало
2021.01.20 09:36
Птиці мерзнуть он там, у задвірку,
Ніби пси без господаря долі.
Це ж бо Всесвіту випала дірка
На район цей – сіренький і кволий

Боже, дай-но натхнення, цидулку,
Щоби гідно цей світ оцінити,
Не відчути: для декого мулько,

Іван Потьомкін
2021.01.20 08:56
«Рік ходила, два ходила, да усе намарне.
Той так смалить самосад, що аж квіти в’януть.
Той марусин поясок знає тільки в чарці.
Той не слухає нікого. Той щодня у сварці.
Той незграбний. Той малий.
А той голомозий...
Як дівчата заміж йдуть – второпать

Сергій Губерначук
2021.01.20 08:02
Море і мрія.
Зима і мороз.
Сльози на віях.
Розлука й серйоз.

З кров’ю на лезах
долають глибінь
кілька поезій

Микола Соболь
2021.01.20 04:41
О, Боже!
Даруй нам не понти, а розум
свою гординю побороти.
Дай возлюбити, хто напроти
й життєві пережити грози…
Бездушність нас зростила в світі.
Ми байстрюки соціалізму
через його криваву призму

Олена Малєєва
2021.01.19 20:51
Я питаю ввесь час
Який сенс у твого життя,
Вередую, гупаю ногами,
Аби не чути правдиву відповідь про те,
Що єдиний твій сенс це я.

Я слухаю ночами, як стукотить вода у крані
Я думаю, що в цьому є щось символічне:

Ігор Деркач
2021.01.19 20:09
Які хороші канули часи
до епідемій, і до карантину....
Якщо Ти, справді, Господи, єси,
скупай усіх у купелі роси
і відведи каральну гільйотину.

***
Воюємо. Я знаю, що залізно

Олена Музичук
2021.01.19 20:00
І за цикли, й за сонети
не чекай, – віват!
Неоцінені акценти...
приморожені поети...
осовілий сайт...

***
Караюся, але не каюсь

Олена Лоза
2021.01.19 19:38
Якось бігла по сніжку
Мишка-сіроспинка,
В полотняному мішку
Несла під ялинку
Десять макових зернят
І шматочок сала,
Для маленьких мишенят
Матінка поклала.

Олена Лоза
2021.01.19 19:05
Віддавна в світі повелось,
Якщо ти лицар, а не лось,
Якщо не земляний хробак -
Чини ось так, а не інак.
Вирішуй, хто ти - троль, чи гном,
І на чиєму боці?
Добро залишиться добром,
Лайно залишиться лайном

Ніна Виноградська
2021.01.19 18:28
Втекли хвилини із мого життя,
Зібрались в купу, стали з них години.
В минуле відійшли, у забуття,
Не вернуться, накрила час лавина.

Оте, чим я усі роки жила,
Сплило кудись, втекло у різні боки…
А почалось давно з мого села,

Ніна Виноградська
2021.01.19 18:25
Цю втрату душ розпочали не ми,
А ті, хто підло вліз у владні кола.
Топтали нашу мову чобітьми
Кремлівські зайди, правнуки монгола.

Щоб розділити вже навіки нас,
І віру в правду між людей убити,
Вони зробили все, аби Донбас

Ніна Виноградська
2021.01.19 18:21
Нарешті сніг за синіми вітрами
Засипав землю, впав у ручаї.
І звідусіль ці хуртовинні гами
Об вікна б’ються і летять в гаї.

На вулицях великі кучугури,
І діти вже давно чекають їх.
А небо над землею висне хмуро,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Валентина Інклюд
2021.01.08

Анастасія Федорова
2020.12.21

Богдан Грай
2020.12.16

Артем Пархомчук
2020.12.15

Соня Чорна
2020.12.12

Ярослав Штука
2020.12.05

Вячеслав Вячко
2020.12.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Новіцька (1981) / Вірші

 Всі однакові (Трохи відповідь Ані Хромовій)
"Я претендую" - тридцять відсотків.
"Я протестую" - інших тридцять відсотків.
Ось їх світогляд.
Решта припадає на монологи настроїв
і твердження, що життя таки прегидотна штука,
а найгірше, що не дуже й спростуєш.

То тільки у віршах -
ну, інколи у поведінці -
вони такі гарні й романтичні.

Насправді вперті, хоч кіл на голові теши.
Горді, хоч не підступайся.
Хочуть самі все вирішувати,
але поки діждешся...

Генії-раціоналізатори.
"Пельмені зварити? Нема нічого легшого!
Наливаєш води, закидаєш, ставиш на вогонь - і все!"
Золоті верби за ними ростуть.
"Чого стаття ще не готова?!"
"А у мене така трагедія:
вчора чистив картоплю
і пальця порізав,
сильно..."

Скільки я часу збавила,
аби хоч трохи
стали для мене передбачуваними.

Честолюбці.
Фантазери.
Мудрагелі.
Дипломати.
Лицедії.
Драмороби.
Віршописці.
Списотруси.
Знають по тисячі способів,
як ускладнити собі життя,
і принаймні по тридцять способів,
як його обірвати.
На щастя,
більше говорять, ніж роблять.

Можуть, коли хочуть,
але рідко знають,
чого саме хочуть.

Люблять, коли хвалю.
Ненавидять, коли спізнююся.
Над подарунками тішаться як діти.
Заглядають до рота,
коли говорю дурниці,
та ще й кажуть, що те все геніально.
Псують мене, одним словом.
Розбещують, поганці.

Я ні на що не скаржуся,
але з ними реально чокнутися можна.

Прибирати їхній бардак.
Бігати з їхніми дорученнями.
Правити їхні похапливі рукописи.
Розуміти їхні проблеми.
Знати їхні звички і пунктики.
Вкоськувати депресняки.
Наганяти розуму в голови.
Допомагати матеріально.

Реальне жахіття.
Реальне до сміху,
а часом до болю.

І все ж добре, що ви у мене є,
люди добрі,
зорі мої падаючі.






Найвища оцінка Володимир Вакуленко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Анна Хромова 5 Любитель поезії / Любитель поезії


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-05-30 20:45:38
Переглядів сторінки твору 3746
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.829 / 5.21  (4.660 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 4.751 / 5.13  (4.703 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-31 12:09:15 ]
Іринко, чесно, ніяк не можу здогадатись, чим же трохи спичинила таку трохи відповідь, але то байдуже. Суперова штука - може, не загльно-естетично-об*єктивно-правильно-літературної точки зору, а з людської. Влучно, точно і про головне. Чогось дуже схожі місцями думки опосіли останнім часом :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-05-31 13:58:00 ]
Нє-нє-нє!
Нічого не влучно, і нічого не точно (з людської точки - звичайно, я не про літературу). Прямо капризні монстри якісь. Навколо. І навіть чудова кінцівка у вигляді реверансу у бік все тих же монстрів нічого не виправляє. Бо дуже вже ця ложка меду малесенька і виглядає кісточкою для заспокоєння цілої зграї перевертнів. Але якщо все дійсно так, то що ж - не повезло. Але я не думаю що все саме так. А якщо не так, то й твір гротескний. І виглядає кривим дзеркалом для автора.
Коли мене всі аж занадто вже діставали, я сідав і думав: а скількох же я сам, такий дорогоцінний, дістаю. І тоді шальки терезів майже моментально врівноважувались. А ще кажуть розумні люди, що недоліки світу і оточуючих - це зовнішня реакція на наші ж власні вади. І буде так, аж доки ми сам-в-собі щось там не поправимо. Правда смішно. Принаймні я - сміявся.
Нічого особистого, Іринко, просто за чоловічу половину абідна.
Після цих слів автор цього горе-коментаря, на очах читаючих, автоматично перевтілюється в довжелезний ряд героїв-невдах вищеозначеного твору. І зі ним ще чоловік з десять-двадцять-тридцять ще більших невдах, які про жіночу половину понаписали б ще й не такого.
Всіх обнімаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-31 15:37:12 ]
Сергію, ну чому ж нє-нє-нє? Людина, яка не врівноважує собі в голові постійно ті шальки, яка бачить усіх довкола "перевертнями" і не шукає недоліків спочатку в собі, а тоді - в інших, ніколи не опиниться в описаному душевному стані. Бо до таких людей не йдуть по допомогу, пораду, підтримку, до них не звертаються. Такий настрій, як мені здалося, - то раптовий напад мізантропії, надрізкого ч/б бачення, спричинений втомою і всякими подібними незадоволеностями чи, може, браком можливостей - коли хочеш розрадити, розворушити, а не можеш. І ота остання "кісточка" - то якраз і є маленький крочок до повернення до звичного "любі мої", така собі втомлена посмішка. Я принаймні так зрозуміла. А підмічені особливості поведінки та світосприйняття таки мають місце (не обов*язково всі без винятку у кожного без винятку), але зазвичай спричиняють розчулення, реакцію типу "у ти ж мій маленький", бажання підтримати чи й подивитись збоку на себе. От так от :))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-05-31 16:32:14 ]
З"являється автор попереднього коментаря і з криком: Та ці жінки просто змовилися!!! - грюкає дверима і біжить писати відповідь в захист слабкої чоловічої половини. По дорозі йому трапляються:
1.пивбар
2.гарненьке дівча на тому боці вулиці
3.дегустаційний зал кримських вин
4.кілька гарненьких дівчат і молодиць
5.німецький пивбар з свинячою рулькою
6.всі зустрічні дівчата і молодиці гарненькі і підмигують
і він забуває куди й за чим йшов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-05-31 17:01:09 ]
Люди!!! Сергію!!!! Розслабся, які мізантропи? Я ж душею відпочивала за цим віршем, і не тому, що хотіла так дуже опустити чоловічу половину роду людського, а, навпаки, сказати оте прикінцеве "любі мої", яке має на увазі Аня. Справа в тому, що вищою мірою негуманно і по-свинськи ненавидіти таких от суб*єктів. які не досить того що самі себе не люблять (а таки так), а роздаровують усе своє найкраще абсолютно безкорисливо... Щось мене на речугу поперло. що, власне, найпереконливіше доводить мою щиру прихильність. Ну іронік я. Ну забуваю помастити медом язика. Але - всією душею прив*язана до цього типчика чоловіків, яким щедро наділила мене доля. Сподіваюсь, на типчика не образитесь?

Тут виведено загальний тип, писаний із багатьох моїх знайомих. Моє пояснення, про кого (і частково кому) я пишу і живу. Тема моїх гнроїв зайшла одного разу в коментарях, тож я й "подвизалась". Самій цікаво стало: а наскільки ж я їх знаю?

А ви харош гууби дууууути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-05-31 17:02:08 ]
Одруківок, як маку, блін...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-05-31 20:15:35 ]
Дик, по попередньому моєму коментареві ж видно що я абсолютно розслаблений. Тоєсть не такий що рухатись не можу і лежу, споглядаючи стелю, а тіпа веселий і щасливий. І дуже себе люблю, тоесть не так що прямо сам себе, а тіпа надзвичайно з собою дружу - то есть ставлюсь до себе дуже і дуже прихильно.
І, як мені видає, ми тут нічого не виясняємо, а просто спілкуємось. Так що не потрібно нічого пояснювати. Всьо й так зрозуміло.
А це ти їх чудово обізвала - ГНРОЇ.
Саме так - і це ні в якому разі не одруківка, а якщо й вона, то за Фройдом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-05-31 22:15:50 ]
Зайшов на вогник, а дєвок немає - порозбігалися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-31 23:15:20 ]
Свою думку я вже висловив. Підтверджую: дуже файно.
Чомусь для деяких те що справедливе - дуже колеться. Та всі ми такі, любимо покритикувати, а про себе не любимо. Принаймі в цьому вірші, я знайшов 5 авторів з цього сайту(не рахуючи себе).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-05-31 23:31:08 ]
О, зайшов Вовчик - підтримати дєвчонок (Іринку). Подпєвала. Хто б сумнівався. Я вже зачекався - ну де ж цей Вакуленко-пєрєбєжчік. Який же ти розумний та розважливий, шановний WWW. Вся фішка в тому, що якщо відчуваєш це справедливим, то воно таким для тебе і є. А якщо не відчуваєш - то навпаки. Ти якщо добре пошукаєш, то й 10 чи 15 авторів знайдеш. (А себе рахуй, рахуй - за двох, або й трьох). Але то вже твоє особисте.
Покедава.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-06-01 15:56:03 ]
Всім дуже спасибі!

Цьомкаючи в кілька десятків щік Татчина і навербованих невдах, Новіцька з прокуреним дискантовим співом "Я дяяякую тобі за теее, що ти завжди зі мноооою..." біжить на пошту слати кількадесят гривень оюному поганцеві з вищеперечислених...

вічно юному поганцеві...

.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-01 22:12:11 ]
Ось, чекайте кину відповідь після вівторка на цей вірш. Я сьогодні на роботі саме склав на цю тему віршика з моєї точки зору.