ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.05
20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
2024.05.05
20:09
П'ять речень
Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч
2024.05.05
18:39
Пасха
Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти.
Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
2024.05.05
13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
2024.05.05
10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
2024.05.05
02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
2024.05.05
00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
2024.05.04
13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
2024.05.04
12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
2024.05.04
11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
2024.05.04
10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
2024.05.04
10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
2024.05.04
08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
2024.05.04
05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
2024.05.03
10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.30
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.10
2024.04.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Гнат Рузвий (1958) /
Вірші
Безіменні хокку або "Божевілля любові"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Безіменні хокку або "Божевілля любові"
* * *
Нічні цикади.
Сльози на бокалі.
Вже впала осінь...
* * *
Окраєць хліба.
Глек вина.
Дванадцять ночі.
* * *
Мій ангел полетів
до долу і розбився...
Зліплю собі новий!
***
Опять торчит
Из задницы стрела,
Но где же щит?!
***
До ранку лежАти
разОм. Не кохАтись?!
Зітхаю...
***
Цілу ніч щебетав соловей,
Розтривоживши душу мою.
Не для мене співав...
***
Я побачив тебе...
Закалатало серце моє!
Податковий інспектор...
***
Я букет свій охайно кладу
на асфальт. Біля ніг
смітника. Вже пора...
***
Дивлюсь із любов'ю
у твої здивовані очі.
Нема там кохання.
***
Маленький хрест
І квіти при дорозі -
Хтось дуже біг...
***
Чекавши сну
Не міг я пробудитись
Від свого сну...
***
Твій чоловік сказав,
Що вірна ти дружина,
Та шафи не відкрив.
***
Тебе кохаю тільки я
руками сам на сам
закрившись в туалеті.
***
Кохаємось
Ми, нацюцюрники забувши, -
Весілля завтра!
***
Щоб тіло остудити
Тебе гарячу пив:
Зламався холодильник.
***
Центральний парк.
Хвилює недопалок
Брудний фонтан.
***
"Це тільки сон..." -
Ти тихо прошептала -
"Небажана вагітність..."
***
"Як сильно любиш ти мене!" -
Сказала ти в сльозах
І зачинила двері.
***
Свіча вже згасла,
Тільки місяць хтиво
Освітлював оголені тіла...
***
Навіщо "Я люблю!" мені казала?
Якщо давно вже душу ти
Грошам віддала?
***
Тебе кохав,
та штучно ти стогнала:
Недосконалі надувні ляльки!
***
Хотіла знати: Я обрізаний
Чи ні? А потім довго,
Цілу ніч, сміялась...
***
Тобі я амулет зробив довіку
Та хвиля вкрала:
Був він із піску...
***
Ти брилась чисто,
Що в пітьмах не знав я
Куди тебе так палко цілував.
***
Навіщо роздягаєш ти мене?
Мені здається - ми хотіли
Каву пити?..
***
Тобі віддам
Останню я сорочку. Візьми
В кишеньці нацюцюрник!
***
Якщо застукає удвох нас жінка моя -
Не буду місяць їсти я
Борщу.
***
Твій чоловік такий собі сердитий,
Що краще в сауну ми підемо
Удвох.
***
Кида монетку.
Хочу бачить герб.
Та знову - решка...
***
Навіщо одягаєш ти мене?!
Я ще не встиг!..
Пардон. Це нацюцюрник.
***
Всю ніч до ранку
Лив холодний дощ.
Цей вічний дощ...
***
Я кожну хвилину дивлюся в вікно.
Облуплену сіру стіну
Краде, розчиняючи, вечір.
****
Пожовклий лист.
Слова "Тебе люблю".
Стіка сльоза.
***
Луна гулка в кімнатах.
співи за вікном.
Пилюка, як килим.
***
Кричать на вухо діти. У руках
Відро з сміттям. Нарешті
Я удома!
***
Втомилась я
Тебе вже умовляти.
Згоріло вже бажання...
***
Я кожну мить
У дворик виглядаю
Та пес мовчить...
***
Відкрий долоні
Я в них покладу
Пахучі, соковиті груші!
***
Життя, наче крихітне хокку:
Коротке, безмежно глибоке
І дивне, як хокку, життя!
Нічні цикади.
Сльози на бокалі.
Вже впала осінь...
* * *
Окраєць хліба.
Глек вина.
Дванадцять ночі.
* * *
Мій ангел полетів
до долу і розбився...
Зліплю собі новий!
***
Опять торчит
Из задницы стрела,
Но где же щит?!
***
До ранку лежАти
разОм. Не кохАтись?!
Зітхаю...
***
Цілу ніч щебетав соловей,
Розтривоживши душу мою.
Не для мене співав...
***
Я побачив тебе...
Закалатало серце моє!
Податковий інспектор...
***
Я букет свій охайно кладу
на асфальт. Біля ніг
смітника. Вже пора...
***
Дивлюсь із любов'ю
у твої здивовані очі.
Нема там кохання.
***
Маленький хрест
І квіти при дорозі -
Хтось дуже біг...
***
Чекавши сну
Не міг я пробудитись
Від свого сну...
***
Твій чоловік сказав,
Що вірна ти дружина,
Та шафи не відкрив.
***
Тебе кохаю тільки я
руками сам на сам
закрившись в туалеті.
***
Кохаємось
Ми, нацюцюрники забувши, -
Весілля завтра!
***
Щоб тіло остудити
Тебе гарячу пив:
Зламався холодильник.
***
Центральний парк.
Хвилює недопалок
Брудний фонтан.
***
"Це тільки сон..." -
Ти тихо прошептала -
"Небажана вагітність..."
***
"Як сильно любиш ти мене!" -
Сказала ти в сльозах
І зачинила двері.
***
Свіча вже згасла,
Тільки місяць хтиво
Освітлював оголені тіла...
***
Навіщо "Я люблю!" мені казала?
Якщо давно вже душу ти
Грошам віддала?
***
Тебе кохав,
та штучно ти стогнала:
Недосконалі надувні ляльки!
***
Хотіла знати: Я обрізаний
Чи ні? А потім довго,
Цілу ніч, сміялась...
***
Тобі я амулет зробив довіку
Та хвиля вкрала:
Був він із піску...
***
Ти брилась чисто,
Що в пітьмах не знав я
Куди тебе так палко цілував.
***
Навіщо роздягаєш ти мене?
Мені здається - ми хотіли
Каву пити?..
***
Тобі віддам
Останню я сорочку. Візьми
В кишеньці нацюцюрник!
***
Якщо застукає удвох нас жінка моя -
Не буду місяць їсти я
Борщу.
***
Твій чоловік такий собі сердитий,
Що краще в сауну ми підемо
Удвох.
***
Кида монетку.
Хочу бачить герб.
Та знову - решка...
***
Навіщо одягаєш ти мене?!
Я ще не встиг!..
Пардон. Це нацюцюрник.
***
Всю ніч до ранку
Лив холодний дощ.
Цей вічний дощ...
***
Я кожну хвилину дивлюся в вікно.
Облуплену сіру стіну
Краде, розчиняючи, вечір.
****
Пожовклий лист.
Слова "Тебе люблю".
Стіка сльоза.
***
Луна гулка в кімнатах.
співи за вікном.
Пилюка, як килим.
***
Кричать на вухо діти. У руках
Відро з сміттям. Нарешті
Я удома!
***
Втомилась я
Тебе вже умовляти.
Згоріло вже бажання...
***
Я кожну мить
У дворик виглядаю
Та пес мовчить...
***
Відкрий долоні
Я в них покладу
Пахучі, соковиті груші!
***
Життя, наче крихітне хокку:
Коротке, безмежно глибоке
І дивне, як хокку, життя!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію