ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Влада Волошина (1988) / Вірші

 * * *
Я захлинаюсь дощовими бризками,
Топлю себе в бокалі коньяку,
Я тішусь мріями, давно вже зниклими,
І шепочу: «Люблю, люблю, люблю…»
Вином гарячим витираю краплі,
Що чорною рікою по щоках
Пливуть нахабно і слідами
Лишаються в моїх думках…
І у густій кофейній гущі
Я бачу образ…Це не я…
У мережі своїх припущень
Давно вже втратила ім’я…
Люблю…Й любов моя безлика,
Ми разом з нею без імен…
Я в розпачі…Беззвучним криком
Самотній проводжаю день…

28.01.2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-02 17:31:34
Переглядів сторінки твору 3072
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.733 / 5.25  (4.520 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.520 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.09.17 10:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 18:16:30 ]
Владо, хіба "коньяку-люблю" - це рима? :-(
"Вином гарячим витираю краплі," - як можна "вином витирати" краплі? Краплі можуть хіба що самі бути вином. Але ж далі "чорною рікою"...Заплутали зовсім читача.

Такий алкогольний асортимент, тільки був коньяк - а вже і вино...Ну і ще кава - повний набір :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влада Волошина (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 23:12:51 ]
Дякую Вам, Вандо, за Вашу критику. Ну, по-перше, стосовно зазначеної рими, то, маю визнати, я лише початківець, тому у таких тонкощах розуміюся мало. Пишу, як я це відчуваю, а не так, як, можливо, це ПОТРІБНО. Лірика такого типу просто допомагає мені самовиразитися, тому жодним канонам я себе не підпорядковую. Хоча за зауваження всеодно Вам вдячна.
"Вином гарячим витираю краплі..." Погоджуся, малозрозуміло, як це все виглядає, проте в мене на це є власне пояснення. Ви сприйняли мої слова надто буквально, а мені б хотілося...дещо по-іншому...Гаряче вино - це глінтвейн, який лірична героїня п'є, коли їй важко, і "витирає" ним краплі, себто сльози, у тому значенні, що саме таким способом намагається позбутися душевного болю. Тобто під виразом "витирати краплі" я мала на увазі намагатися заспокоїти саму себе,полегшити свої страждання. Топить сльози у бокалі вина...А "чорна ріка", то всього-навсього потьоки туші на щоках...Приблизно так я намагалася показати, як виглядає героїня, коли плаче...
Ще раз дякую за Вашу увагу до моїх починань!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 23:30:16 ]
Владо, на мою скромну думку, людина яка виставляє вірші на публіку, відповідно відкриває їх для критики. Вона повинна бути готова зустріти, як розуміння, так і критичні зауваження - мої були покликані допомогти Вам удосконалитися.
Не можна писати так, як "потрібно" - немає ніяких категоричних канонів художнього слова. Але, як і в живописі є поняття про перспетиву, кольорову гаму, а в музиці про тональності і ритм, так і в поезії є класичні вимоги до жанру. Якщо Ви обрали традиційну форму - а це видно по Вашим вірщам, дивно буде в одному місці дотримуватися правил, а в іншому - нехтувати. Це я про рими.
А щодо "витирати вином" сльози - то чому не вжити синонім "тамувати, гамувати", чи, нарешті "топити у вині" - що не створить змістової неточності, як у Вашій метафорі?
Але усе це на Ваш розсуд. Робіть, як вважаєте за потрібне :-) У Ваших рядках є щирість, і вона зачіпає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влада Волошина (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 23:42:34 ]
Мені дуже приємно, що Ви приділили моїй скромній поезії частинку своєї уваги. Щодо критики, то я дотримуюся думки, що краще зауваження, поради, аніж байдужість, тому Ваші настанови дійсно спонукали мене до подальшого вдосконалення.
Сподіваюся, до подальших зустрічей на сторінках ПМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 23:47:12 ]
Обов"язково зустрінемося, Владо. Успіхів Вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 09:31:14 ]
Владо, ви багато місця у своїй композиції надали Любові, але, схоже, виникло протиріччя, яке завадило вам зробити композицію завершеною.
Протиріччя в тому, що ви використовуєте Любов, у першу і в другу чергу, до речей, які не входять напряму в сутність Любові.
Це тільки моє розуміння, але додам, що кожне явище має своє єдине правильне тлумачення (формулу), яке недосяжне людям, але досяжними є його (явища) відбитки, яким наймудріші дали свого часу найбільш точні описання - ними і бажано користуватись, аби ваші твори (опісля вас самих) ставали більш досконалими.