ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Пародія
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
То хто ми?
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
* * *
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
Жовте і рожеве (рондель)
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Справи неправі – 5
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Ілахім Поет
2024.05.14 00:12
Коли кохання як мистецтво
Це кохання – мистецтво і таїнство, наш обряд…
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.

Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Рахель
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Oдвiчна, але завше юна
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Юркодар - 105
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук
2024.05.13 10:45
* * *
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.

Артур Курдіновський
2024.05.13 01:24
Помилився
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.

Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів

Юлія Щербатюк
2024.05.12 23:39
Фальш
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.

І, розтікаючись, між тим,
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим

Іван Потьомкін
2024.05.12 21:14
***
Невже це й справді

Я тонкосльозим став од старості?

Тільки-но сирена розлуниться

Своїм протяжним воєм,

Євген Федчук
2024.05.12 16:33
* * *
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т

Світлана Пирогова
2024.05.12 16:32
Мамі
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)

Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.

Олександр Сушко
2024.05.12 13:29
Червоне
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.

На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мар'яна Невиліковна (1988) / Вірші

 Знаки нескінченності...
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-09-13 18:02:54
Переглядів сторінки твору 9835
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.748 / 5.5  (4.807 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2017.09.17 08:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 0000-00-00 00:00:00 ]
Старий Сірко, я ознайомилася з Вашою творчістю і вважаю її з огляду виробництва - акуратною. Але на жаль - не більше. і що? Вам яке діло? Ви пишете - ви ж мабуть теж (по собі суджу) по дві доби самі себе "їсте", затираєте все і пишете наново, бо "не те"?
Я дуже вимоглива до себе.
І коли вже я щось викладаю - значить воно мене задовольнило. Нарешті задовольнило...
Для мене одним з головного є не_спіймати_себе_на_механістичності.. І моя відмова від суворої рими - лише засіб для цього.

ПСи. Ні, я не 1c8ee0192599de=И.AG шЙ1:(
Усе минає... Тільки пляма тиші
Не зми


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 16:37:38 ]
Класний вірш, Мар*яно, малюнок з натури нашого суспільства. Одне я би вилучила - слово "вибачте", зайве, як на МСД.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:09:03 ]
:) ви мене лякаєте.. сподіваюся суспільство (особливо - за натури) зовсім не таке..
ніколи не мала на думці узагальнювати свої внутрішні викидні з глобальними тенденціями в масах


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 17:41:40 ]
Я також вважаю, що "вибачте", зайве.
Та ще трішки побурчу..."недосказаних" якось неоковироно звучить, я б замінив його на "недомовлених"
З теплом,
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-15 19:21:04 ]
не згодна.
я багато кажу, розказую.. досказую.. а іноді - недосказую..
мені оцих "жіночних рюшиків" у вірші не треба...
пишу - як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 18:57:27 ]
таки класно. і глибокодумно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:09:41 ]
гг.. "без клепки" дуже глибокодумно не виходить...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бешлега (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-16 20:35:54 ]
Мар'яно, ось маленька поезія, навіяна вашим образом...
Засинаєш без слів, без вагань, без емоцій,
Я холодна, мов крига, мене не зігрів.
Я люблю твої очі і кроки, і спокій.
Та чому ж ти без мене заснути посмів?

Я заплакана? Так, задивилась у осінь...
Ні, не думай, не впущу її на поріг,
Ще тремтить усередині зірвана гусінь
І тихенько благає, щоб хтось допоміг.

Допоміг. Переміг. Без вагань не буває.
Не буває без осміху, ниций подій,
Пригорни, хай же тіло мене зігріває,
Якби й гусінь в мені ти зігріти зумів...

Я самотня без тебе, чого ще чекати?
Пригортаю тебе у безмежжі північних снігів.
Я холодна й свята, та цього тобі краще не знати,
Я свята і холодна, мій кокон, на жаль, онімів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-16 22:28:06 ]
дуже полестили..
мені навіть захтілося трохи бути схожою.. на дівчинку з Вашого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:05:12 ]
просто супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:10:18 ]
дякую. Поважаю такі коментарі. Лаконічно і змістовно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Старий Сірко (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 08:01:22 ]
Гарно, тільки я б трохи радив над римами попрацювати - типу "нескінченності-протилежності" - 1. - два іменники в одному відмінку - трохи простувато як для Вашого рівня, а 2. - ну, якось воно не зовсім римується...так само, як "недосказаних-дражнені"... Мені здається, Ви здатні на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 09:14:50 ]
поезія - не робота.
не працюватиму.
у вірші "Хто я?" сказано все, що я думаю про риму.
на першому місці - зміст.. Решта - нехай почекає, як у рекламі данон.
Я здатна іще на багато речей. Але то вже моя справа і моє бажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 13:01:48 ]
А мені так подобається, коли на вулиці теплі весняні дні - всі красуні, в риму сонячному дійству і відповідно одягнуті, і відповідно роздягнуті. Словом - відповідність Вищому завжди актуальна.

Ви ж розумієте, Мар'янко, що справжнім цінителям, а заодно і знавцям розбіжності у відповідностях вельми кидаються в очі - маю на увазі тільки Страшний Суд :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 13:04:49 ]
Сірко розумний, знає все, - пережив напевно багато, бачив не мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 14:19:38 ]
о так.. це ж зараз модно - написати аби що, тільки б у віршований рядок влазило і римувалося, а потім просто зверхньо випалювати щось типу "вам просто бракує уяви мене зрозуміти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 16:33:33 ]
не зовсім так.. Ви кричите як мала дитина - аби Вас зауважили, а коли Вам про це кажуть - кричите ще голосніше.. але можу Вас порадувати - ця невиліковність - лікується :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-19 16:58:14 ]
"паразитуємо
на недосказаних,
на недотраханих
(вибачте) любощах,
ніби світ клином
зійшовся на дражненні:
хто кого вжалить
дужче..." - найбільше сподобалось!
Не дивлячись на усі попередні коменти...
Класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-05-19 19:40:34 ]
дякую Вам, Ліно, за таку увагу до моїх творів! Ваші відгуки роблять мені неоціненний аванс.. Змушують "тримати марку" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-19 17:20:12 ]
Все нормально - творчий процес, і час, як головна властивість явищ, розставить остаточні акценти.
Взагалі, я вважаю, що жінкам на Поетичних Майстернях дозволено майже все, і вони чемно не переходять кордонів дозволеного.

Це спеціально так, аби вони (жінки) нас (чоловіків), як дітей за стилос, виводили в люди. :)