ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,

Володимир Каразуб
2024.05.15 18:50
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.

Віктор Кучерук
2024.05.15 05:30
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,

Артур Курдіновський
2024.05.15 05:07
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.

Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!

Ілахім Поет
2024.05.15 00:26
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?

Ілахім Поет
2024.05.15 00:25
це смертельний танець під хіт війни
бек-вокали – дрони, вокал - гармати
що ж настільки, вороже, ти дурний
розізлив чогось мене ой дарма ти

ну давай, підспівуй, збирач землі
розсувай пілотку - ти заробив це
два квадратні метри ось ай люлі

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гонта / Вірші

 Другу




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-28 10:31:32
Переглядів сторінки твору 7292
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.536 / 5.25  (4.853 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 4.471 / 5.25  (4.675 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2010.10.16 15:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 11:50:12 ]
Не скажи Ваня. В Антарктиді красота, станція, робота, інтернет, пінгвіни і т.п. Недолік - напряг з водою. А Африка - хвороби, міни, муха цеце, люди нехороші. Краще Антарктида. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 12:11:26 ]
Ну гаразд, Сашко, дуй в Антарктиду. Тільки потурбуйся, щоб там інтернет був.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-28 11:57:33 ]
Чого це в Африці люди нехороші? Сашко, ти шо - расист???!!!

Кентавре, а як думаєш,чоловіки в любовній кориді - бики чи тореро?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 12:10:23 ]
Та всяке буває, Чонявко. Сама ж знаєш. :) Як і з жінками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 12:15:01 ]
В кориді головне не конякою - бо це без варіантів, а бичок чи тореадор - бабка на троє гадала.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-28 12:18:34 ]
Та не скажи... Щось не чула, щоб тореро бику заїхав по причинному місцю :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 12:20:16 ]
Спробував уявити сумну роль конячки в любовній кориді. Здається, вдалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-28 12:28:43 ]
Чо це одразу сумну? Зате овса досхочу і на шару...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 12:18:34 ]
Ні, Чорнявко, ні расизмом, ні нацизмом, ні подібними істеріями не страждаю, гадаю тобі і так це зрозуміло. Але люди в Африці все-таки чорні, як їх не мий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-28 12:20:05 ]
Зате вони на сонці не обгоряють :)) А от цікаво, коли вони соромляться, як це видно по шкірі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 12:23:18 ]
От же ж безтолкові.:) Я їй про високі почуття, а звели все до кпинів над бідними африканцями.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-28 12:27:24 ]
Це не я, це Сашко! :) А про високі почуття краще думати на низькій ліжанці :))) І хай там хоч Антарктида, хоч Африка, хоч пінгвіни, хоч каннібали... Нє, каннібали то вже зайве :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 12:32:07 ]
Мужики мужиків по місця потрібних не б"ють ніколи. А яякщо вже довелосяя, то після цього вбивають. Мужики не для патрулювання гаремів народжуються. Факт.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-06-28 12:38:32 ]
***
Когда со мной страданьем
Поделятся друзья,
Их лишним состраданьем
Не обижаю я.

Я их лечу разлукой
И переменой мест,
Лечу дорожной скукой
И сватовством невест.

Учу, как чай в жестянке
Заваривать в пути,
Как вдруг на полустанке
Красавицу найти,

Чтоб не скучать по году
О той, что всех милей,
Как разложить колоду
Из дам и королей,

И назло той, упрямой,
Наоборот, не в масть,
Найти в колоде даму,
У короля украсть.

Но всю свою науку
Я б продал за совет,
Как самому мне руку
Не дать тебе в ответ,

Без губ твоих, без взгляда
Как выжить мне полдня,
Пока хоть раз пощады
Запросишь у меня.
К. Симонов.

А дочка у меня сразу ассоциируется с "сероглазой болью"...

Но, чисто практически, как же уехать с ребенком? Это ж не "Игра в классики")).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 12:48:25 ]
Так. Треба лишатись. Треба жити. Треба працювати. Заради доньки, заради сина, заради рідних і близьких. Все банально до відчаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-06-29 18:17:28 ]
"Банально до відчаю" кажется смягченной версией "... до смерти". Но от банальности жизни никто не может предложить лекарства. Зато, ее можно сделать фоном чувств жуткой силы.
ИМХО.