ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.07 16:42
Сонце радісно блискоче,
В небі плещеться блакить, –
Я від світла мружу очі,
Тінь шукаючи щомить.
Спекотливе літо душні
Дні дарує щедро так,
Що засмаг і непорушно
Сад причаєно закляк.

Самослав Желіба
2024.06.07 11:52
    Коли йдеться про Отто Вайнінґера, то спершу спадає на думку його характеристика статей. Але на нашу думку значно важливішим і цікавішим є його вчення про сутність і критерії ґеніальности та принципову різницю між ґеніальністю й талантом. У вітчизняній

Юрій Гундарєв
2024.06.07 08:29
У Жмеринці тихій
будинок гостинний -
гратчаста стріха,
на стінах картини
і феєричний стіл...
Песик рудий на заваді
флюїдам недобрих сил,
на ліжку -

Козак Дума
2024.06.07 05:38
Її манили дуже… міражі,
а ще – увага усього загалу.
Вона була цнотлива… у душі,
але її душа того не знала.

Вона нужди не знала ні у чім,
купалася у славі і розкошах.
Шикарний ресторан – для неї дім,

Артур Курдіновський
2024.06.07 01:35
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Бенефіс застиглої зневіри -
Струм нікому не потрібних слів.
Хтось зрадливо зойкнув та зомлів...
Хтось зрадливий знав про все потворне -
Чорне, темно-чорне, світло-чорне,
Маючи на все

Ілахім Поет
2024.06.07 00:08
Крім совісті, ніхто не дасть поради.
Звичайно, що на герці двох світів
Ніхто з людей не хоче помирати,
Але як бидло жити – поготів.

Всім очевидно, ким це розпочато.
Де зле коріння довгих заморок.
Не буде переможеним пощади,

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Соловйова / Вірші

 Для Тебя
Я хочу затеряться солнечным зайчиком
В тени заброшенной стены,
И чтобы меня не искали, и чтобы меня не нашли.
Я хочу стать одним из ярких конфетных фантиков,
Что в маленькой вазочке на столе,
И лежать там, как украшение, до первого снега в декабре.
Я хочу раствориться чистой нотой
В любимой мелодии, что так редко крутят по радио,
До конца отдаваться музыке и никогда не хотеть спать.
Я хочу стать пылинкой и мягко опуститься на Твоё плечо,
Так, чтобы Ты не заметил.
А ещё я хочу научиться не говорить лишнего.
Я хочу стать секундной стрелкой,
Чтобы всегда знать, сколько времени мне ещё осталось,
И уметь идти до конца.
Я хочу превратиться в сон,
Который забудется с первым прикосновением утра,
И Ты так и не узнаешь, что всю ночь дышал иллюзией.
Я хочу рассыпаться разноцветными мелками на асфальте,
Которыми Ты будешь рисовать свои трогательные признания,
Не подозревая, что Ты рисуешь моими мечтами.
Я хочу воплотиться голубиными перьями,
Которые порывом ветра разнесёт по крыше,
И они навеки разлетятся по миру мягкими осколками.
Я хочу стать тысячами отражений
В твоём лабиринте бесконечных зеркал,
Которые Ты периодически разбиваешь от злости.
Я хочу стать бликом остро заточенной катаны,
Что всегда составляла гордость твоей коллекции,
И жить у Тебя в комнате до последнего боя.
Я хочу раствориться ароматом твоего утреннего кофе,
Чтобы, проснувшись, Ты вспоминал обо мне,
И наслаждался, не зная, что так крепко держишь в руках меня.
Я хочу стать этой особенной осенью
И шептать Тебе на ухо листьями пожелтевших деревьев.
И я стала бы всем, если бы Ты существовал.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-19 17:03:05
Переглядів сторінки твору 1425
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.381 / 5  (4.207 / 5.11)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.12.22 12:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Соловйова (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 14:25:08 ]
Ні, це білий вірш ) Не в риму, але все ж таки певний ритм є, як на мене. Чи це зі мною щось не те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катря Межуровська (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 10:25:27 ]
Вибач, я його читала втомлена, певно. Тепер бачу ритм.