ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.25 11:41
Жінка варить курячі пупи,
В мене ж дума визріла в макІвці:
Генія по носі не лупи,
А погладь поштиво по голівці.

А мене - будь-ласка! Тільки за!
Дозволяю торсати й за вуха.
Бо в літературі байбуза,

Володимир Ляшкевич
2024.05.25 10:45
Обійми мене, будь-ласка.
Нічка темна,
Нічка-казка -
Відчуттями заворожить,
Буде лячно - cкажу "досить".

І тонкі п'янкі торкання,
серця запальне дихання...

Світлана Пирогова
2024.05.25 08:10
А музика звучить завжди по-різному:
То хвилею бурхливою, а то дощем,
То громовицею здається грізною,
То зігріває сонцем теплим серця щем.

А музика легка летить пір*їною,
Мов вільна пташка лине до святих небес.
Здається світ навкруг аквамариновим,

Микола Соболь
2024.05.25 07:20
У вранішнім тумані клекіт,
бузьки вернулися на став,
і на стовпі стоїть лелека,
неначе птах не відлітав
і хоч весна не надто рання
та буде тепла ще бодай,
птахів не стримати бажання
вернутися у ріднокрай.

Віктор Кучерук
2024.05.25 05:29
Тіло пронизує вітер холодний
І порожніє садок гамірний, –
Як же так сталось, що я відсьогодні
Буду надалі незвично сумний?
Згнічений вітром спішить перехожий
Швидше потрапити в затишний дім, –
Як же так сталось, що я вже не зможу
Тішити губи цілу

Наталя Мазур
2024.05.25 01:46
У час війни, у час біди,
Щоб Україну зберегти,
Ти не втікав бозна-куди,
Зробив свій вибір.
До оборони мужньо став,
Життя свого не шкодував!
Тобі – спасибі!
Ти бачив ворога в степах,

Наталя Мазур
2024.05.25 01:43
Чую, як шепче до мене велика ріка,
Чую, як молиться сонцю і небові вітер.
Час, що ловила, сюди, поміж товтри втікав,
От якби він все болюче із пам’яті витер.

«Що у минулім? Дивись безупинно вперед!» -
Рада хороша і їй опиратися марно.
Тільки минул

Артур Курдіновський
2024.05.25 01:38
Живу, неначе не живу...
А кожний видих - мов останній.
Тінь безпорадного кохання
Вже не призначить рандеву.

Дивлюсь на скошену траву,
Як на даремні сподівання.
Живу, неначе не живу...

Ілахім Поет
2024.05.25 00:11
Переводиться сірим побутом
Кількість днів у нічну неякість.
Ось тому і пропало пропадом
Все, чим жив я до тебе якось.
То й займаюся побудовою.
З цегли слів та цементу рими
Вийшло з сірістю побутовою
Апріорі непримириме.

Борис Костиря
2024.05.24 23:32
Крик пролунав у пустелі.
Як у просторах німих,
У безкінечній пожежі
Здибався я із людьми?

Крик пролунав… Хтось на поміч
Кличе безтямно мене.
Хочу побачити поруч

Роксолана Вірлан
2024.05.24 20:32
Мандрівка пахне димом і золою,
рудим цілунком ватри в небозвід,
мов лис гибкий, стежею торопкою,
хвостом вильнувши, внюхується в слід.

Серпанком пахне, дивом реп'яховим,
терпкавим соком зел, де навкруги, небесним барвом голубої крові, яскріють Пер

Володимир Каразуб
2024.05.24 19:46
Гучні слова: любов, відвертість, докір,
Слова зашерхлі: кров, вино, вуста.
Заледве слухаю про що вона говорить.
Які у тишу кидає слова?!
І чую, щось достоту: мандри, треба,
Кудись, тягнути, далі, до кінця.
Гучні слова: фатальність, воля, небо.
Сл

Леся Горова
2024.05.24 18:09
До півонії лащиться вітер. Узявся нізвідки.
Мить назад порозборсував хмари порожні, і зверху,
Певно, вглядів це диво яскраве - незайману квітку,
Яку тільки-но ранок згубив із рожевого глеку,
Що висів у зорі на тонкого проміння позлітку.

І всотавши

Юрій Гундарєв
2024.05.24 12:07
У бою на Харківському напрямку поліг доброволець, грузин
Серго Горнакашвілі.
Він виступав за український футбольний клуб «Колос».
У нього залишилося троє дітей…

Він покинув свою родину,
хоч у серці забрав Грузію…
Та для себе відкрив Україну,

Іван Потьомкін
2024.05.24 11:28
По довгих блуканнях, по нетрях –
Широка галява.
Це ще не вихід.
Ще густіші попереду нетрі.
Але трава гамірлива
Та мірковні статечні дерева,
Та навскісне, наскрізне сонце ранкове...
Слухаю Гріга.

Віктор Кучерук
2024.05.24 07:28
Не туман улігся, а в очах туманно
Від гірких краплинок безупинних сліз, –
Може ти не правду, а лише брехання,
Сам його злякавшись, поспіхом приніс?
Бо відводиш погляд і мовчиш уперто,
Ніби я затичку всунув у твій рот, –
Може захотів хтось налякати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Гармаш / Вірші

 Коли безсоння соняхом нависне… (Золота Жінка «Тобі»)




Найвища оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Леся Романчук 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-25 14:13:27
Переглядів сторінки твору 4569
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.501 / 5.17  (4.403 / 5.03)
* Рейтинг "Майстерень" 4.686 / 5.5  (4.396 / 5.14)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.04.05 10:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 18:55:47 ]
Гарно - сподобалось.
Можливо "і в оці щось таки зімнеться," - "зімкнеться"???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 21:37:13 ]
Світланко, загалом цікаво, але: З пут не зірветься, а вирветься, зірватись можна з ланцюга, 2. Душа не будЕ, а бУде - це обов'язково. Небом стане серця каламуть? - це навіщо? "Вельми неприємно" - це не з вірша, це стаття з газети. В оці щось зімнеться? неможливо. Але я пам'ятаю твої ранні вірші - прогрес очевидний. Не намагайся наслідувати деяких авторів ПМ: безглуздя тексту - це не твоє, для твоєї поезії це не органічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:03:15 ]
Ні, Юрію, таки зімнеться в оці, і витече сльоза.
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:12:53 ]
Пані Лесю, з пут також можна зірватись (порада-слова шанованого Романа Гром’яка).
З душею - згідна.
Вельми неприємно - це не стаття з газети, це істинне відчуття ліричного героя.
Небом стане серця каламуть - "Навіщо?" питаєте.
Уявіть справжню каламуть (непрозорість тощо) і чисте погідне небо. От тут і вся заковика.
А щодо ранніх віршів - то як казав Стус то "були перші спроби щось заримувати". Таке у кожного поетопочатківця є.
Спасибі. Творчого вам натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:26:17 ]
Коли вітрисько зірветься із пут,
Нащо так довго мусолити це слово? Напишіть, що він вирветься із пут, - буде все логічно і правильно.
Душа буде моя, повір, не близько, а що робити з будЕ - не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:47:15 ]
Хай, пане Валентине, я таки буду на своєму. То вже вибачайте. Вирветься, значить хоче утекти. А зірветься - це як дикий! Щось таке. Але стан вітру хочу зостати "диким"...
З будЕ/бУде - щось придумаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:52:44 ]
Будьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:54:18 ]
Валентине, мо’ - "Душа моя піде, повір, не близько"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 12:15:25 ]
Не можу вам порадити. Треба думати, чого та душа прагне, що вона може, нащо вона має кудись далеко йти. Це можете вирішити тільки ви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 12:30:06 ]
Пане Валентине, не в тому річ.
Ця поезія про кінець усіх кінців - смерть. Тому душа бУде чи будЕ, чи підЕ неблизько - зрозуміло.
От тільки влучно по суті будЕ, а по правилам не підходить. Може і піти, і злетіти. Є потреба підібрати відповідник тої дії. Розумієте, чого я прагну?
Прошу вашого слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 12:46:22 ]
Зійде, зайде, сяйне, майне... Не знаю, Світлано, бо кожне зі слів вимагає свого контексту, а тому одним словом ситацію, мабуть, не виправити.