ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук
2024.05.13 10:45
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.

Артур Курдіновський
2024.05.13 01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.

Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів

Юлія Щербатюк
2024.05.12 23:39
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.

І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим

Іван Потьомкін
2024.05.12 21:14
Невже це й справді

Я тонкосльозим став од старості?

Тільки-но сирена розлуниться

Своїм протяжним воєм,

Євген Федчук
2024.05.12 16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т

Світлана Пирогова
2024.05.12 16:32
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)

Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.

Олександр Сушко
2024.05.12 13:29
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.

На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -

Юрій Гундарєв
2024.05.12 09:46
Від самого початку війни Олексій Юков очолює групу «Плацдарм», яка забирає з лінії фронту тіла загиблих. Ця сумна цифра становить вже понад півтори тисячі тіл. Нерідко доводиться збирати рештки рук і ніг, кістки…
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк

Олександр Сушко
2024.05.12 07:42
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!

Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,

Віктор Кучерук
2024.05.12 06:30
У читальні тихій залі
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.

Артур Курдіновський
2024.05.11 22:46
Мовчуни підступні!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!

Тихі русофіли!

Віктор Михайлович Насипаний
2024.05.11 20:58
Прив’яже шибка небо швидко, як осу.
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.

В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у

Іван Потьомкін
2024.05.11 13:21
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Микола Соболь
2024.05.11 06:12
Травень шукає притулку,
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Вітер
Хтось написав:
"Слова - це дим..."
Минулих тем,
Теперішнього змісту.

Силаботоніка -
фортечний Рим.
Для інших -
і пелюстка - вічність.

Старання -
Є вони? Нема?
Коли душа летить
За вітром.

Ти поряд -
Кращого нема!
Що буде,
Коли вітер зникне?


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-04-27 15:08:38
Переглядів сторінки твору 58
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.12 21:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-27 18:08:46 ]
Прекрасна леді, доброго вечора!
Дуже радію вашим свіженьким рядкам! Щодо вітру - знаєте, Ваше ім'я б пасувало такому торнадо... Надзвичайно могутньому завдяки лагідності... Торнадо "Олена" - хіба це не прекрасно звучить? Який Рим встоїть? Тут, як у тому шедеврикові "Бумбокс", імперії впадуть (навіть без рейдів нашого знайомця Аттіли), фортеці не допоможуть!

І нехай я - такий собі фактично безіменний протяг, Ви надихаєте на дещо більше, аніж притаманне протягові зазвичай!

Я наче вітер, знятий з вітряка.
Любов'ю розіп'ятий буйний вітер…
Хай ти солонувата чи гірка –
Це краще, ніж банальні дольчевіти.
Це твій секрет - як в сіточку панчіх
Мене ти в чистім полі упіймала?
Я бриз удень, я ураган вночі.
Мені тебе завжди до болю мало…

Я міг би розтрощити цей вітряк.
Завіятися вільним десь у небо.
Але якщо бажаєш саме так,
Це означає, що мені так треба.
А хочеш, буду ніжним, як зефір?
Жорстким, на заздрість навіть харматану?
Моя любов така, що, вір-не вір,
Я все одно яким захочеш стану.

Любов – то хрест? А я на вітряку
Нагенерую драйвові ідеї
Щоб втілити у них тебе таку –
Доволі специфічну Галатею,
Яка Пігмаліона переллє
У форму «амфібрахій» або «дактиль».
А хочеш – за командою «Аллє!»
Завию, як співучий птеродактиль?

Я наче здичавілий буревій.
Я – дихання Сахари, я – сироко,
В твоїй такій гарненькій голові
Ув'язнений… здається, що без строку.
Чи вперше? Бо моїй палкій душі
Хорей із ямбом – ті ще каземати.
Працює генератор, аж тріщить…
А терміни - вирішуй це сама ти.

Бо ж ти одна чудова є така –
В тобі вирують нескінченні весни.
То вітер цей, хоч знятий з вітряка,
Заради тебе знов-таки воскресне.
Любов – то коло замкнене, і це
Не те щоб ефемерність або згуба…
Скоріш – твоїм слухняним вітерцем
Навколо стегон витись хулахупом.

Хай кажуть люди, буцімто простак.
І що кохання начебто халепа.
Але якщо бажаєш саме так,
Це означає, що мені так треба.
Ти гарна, як черешня у цвіту!
Мене бажання точно не відпустять:
Твою білизну дещо зайву ту
Укотре обривати, як пелюстя!

Дякую за Вашу натхненність і за чудові вірші, красунечко! Мені дуже до вподоби!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-12 21:03:11 ]

Щось таке, що я навіть не знаю як прокоментувати.))))) Але посмішка є і це головне! Тож дякую за неї і за вірш.