ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Чуттєвий шал (вінок сонетів)
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Серед білих акацій
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.

Віктор Кучерук
2024.05.15 05:30
* * *
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,

Артур Курдіновський
2024.05.15 05:07
Про що виє тривога
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.

Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!

Ілахім Поет
2024.05.15 00:26
1 iз 1000
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?

Ілахім Поет
2024.05.15 00:25
Берсерк
це смертельний танець під хіт війни
бек-вокали – дрони, вокал - гармати
що ж настільки, вороже, ти дурний
розізлив чогось мене ой дарма ти

ну давай, підспівуй, збирач землі
розсувай пілотку - ти заробив це
два квадратні метри ось ай люлі

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Пародія
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
То хто ми?
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
* * *
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
Жовте і рожеве (рондель)
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Справи неправі – 5
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Ілахім Поет
2024.05.14 00:12
Коли кохання як мистецтво
Це кохання – мистецтво і таїнство, наш обряд…
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.

Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Рахель
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Oдвiчна, але завше юна
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Юркодар - 105
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук
2024.05.13 10:45
* * *
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ілахім Поет (1982) / Вірші

 Побажай – і я воскресну

Здивуй мене! Скажи, що ти воскрес!
Що завтра ми сидітимемо разом у кав'ярні
Що питимемо каву тет-а-тет
І всі наші слова не будуть більш останні.

Олена Мос

...
перейти до тексту твору

Контекст : Поезія Олени Мос. Скажи, що ти воскрес


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2024-04-27 08:53:18
Переглядів сторінки твору 131
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.644 / 5.5  (4.744 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.603 / 5.5  (4.703 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.05.15 00:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Горова (Л.П./М.К.) [ 2024-04-27 11:03:31 ]
Дуже цікава будова твору, бездоганні рими, ритм і розмір. Чого не скажеш про епіграф.
Єдине- ось така є мОя суть. Я б переставила слова, щоб вирівняти наголошення.
Щодо почуттів Вашого ЛГ-
якщо віртуальні відносини породжують такі вірші, то це чудово! Натхнення Вам і нових яскравих емоцій!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-27 12:51:52 ]
Дякую Вам дуже, пані Лесю, за добрі слова щодо мого опусу!
І за слушне зауваження… Це все моя любов до співів) От і це писав і слухав пані Дзеньків – па'мятаєте, «моє серце буде тільки твоїм»? То для мене і наголос такий вже наче й легітимний) Хоча, звичайно, маєте рацію – думатиму, як би оптимальним чином позбутися цього моменту.

Щодо епіграфу – я не такий суворий, знаєте, мені подобається творчість пані Олени дуже – її ідеї, її образність тощо. А щодо форми – це діло наживне. Пам'ятаю себе кілька років тому)) Мені страшно уявити, що б Ви, пані Лесю, сказали, якби побачили тую мою мазню (це дуже м'яко я висловився)) Можете мені повірити – це було щось таке потворне, що мало б хто повірив, мабуть, що це та сама людина, що тепер чогось навчилась. Як Уайльд казав, святі не без минулого, грішні не без майбутнього… Щось подібне і в літературі. Були б ідеї та любов до цієї справи, а форма прийде – куди подінеться?

Знаєте, мені здається, що вірші можуть з'явитися з будь-чого) Навіть без особливого приводу. Але симпатія і ментальна співзвучність – неабиякий каталізатор. А де вони виникають – то вже діло восьме, особливо в сучасному високотехнологічному світі, де віртуальність легко переходить в реальність – і навпаки. Я знаю, про що пишу, бо колись давно, коли віршування мене ще не цікавило взагалі, я у корпоративному чаті свою першу дружину, тепер колишню, а тоді ще майбутню, зустрів) Отаке воно – двадцять перше століття!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-27 15:01:47 ]
Якщо коротко відповісти вашій читачці, яка вже не вперше накидається особисто на мої рядки, не розумію що саме їй не подобається?!
Вміти писати по шаблону, ще не означає бути людиною. Мене шаблони ніколи не цікавили! І якби я хотіла писати по ним, то писала б. Але мабуть через ось таких коментаторок ще раз переконалась, що не хочу!!!! А пані, доведеться змиритись з індивідуальністю інших.
Бо є або світло, любов до людей, до поезії, до світу, є вчителі, які вчать ... а є - отрута.
А отруту треба випльовувати там, де ніхто не бачить.

Авторе, вам дякую за те, що робите!
Бажаю вам Світити надалі !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-27 15:55:24 ]
Дуже щасливий Вас бачити, пані Олено!
Я Вас благаю - побережіть себе, не потрібно сердитися! Повірте мені - це все того не варте! Ви, звичано, моїх порад не потребуєте, тому не з порадою лізу, а констатую факт: Ви дівчина дуже гарна, розумна, освічена... Не банальні ж Ви 10 баксів, аби всім подобатися?) Як на мене, Ви - неабияка коштовність!
Як Христос казав: "багато осель у домі Отця мого". Така і поезія - тут є місце для всіх. І не так вже обов'язково відповідати класичним взірцям. Принаймні, я так вважаю. Особисто я Вашу поезію люблю, доки живий-здоровий - читатиму з величезним задоволенням, а якщо не виженете, і відповідатиму. Думаю, я не найгірший шанувальник)
А так, знаєте, почитали б Ви те, що на мою адресу писалося багато разів! Але мене це лише стимулювало, то повірте - не варто сердитися! Хто любить Ваші вірші, і надалі любитиме, хай би що. А може, ще й сильніше!

Сподіваюсь, що Вам краще!
І бажаю цілковитого одужання! Дуже хвилююсь за Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Горова (Л.П./М.К.) [ 2024-04-28 22:03:15 ]
Шановна пані, як аж ніяк не хотіла Вас образити, і взагалі не пам'ятаю, де я з Вами спілкувалася.
І отрута - то не з моєї шафки, я такого не зберігаю і не продукую.
У Вас дуже гарна образність. Але є римовані твори, а є верлібри. Можна вибрати, що до вподоби.
І шаблони не ми з Вами придумували, якщо існуючі правила Ви так називаєте. Творіть, як забажає душа. Якщо Ваша творчість надихає на такі вірші, які пише Ілахім, то і я Вам за неї вдячна. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-29 07:36:42 ]
Ну і слава Богу, якщо непорозуміння минулося.
Нехай панують мир і злагода, ми їх усі потребуємо, а тут взагалі таке місце, де нам сам Бог велів ставитися одне до одного як до того, кого Він теж наділив Його іскрою) Всі ми люди дорослі і самодостатні, у всіх нас смак і почерк сформувався – і вони зумовлені всім життям, всім досвідом, самою душею. І тому поезія людини заслуговує пошани – верлібр це або силаботоніка; і це прекрасно, що всі різні, що хтось шукає нові форми, а хтось доводить, що у поезії можливо і нове вино зберегти у бурдюках класичних форм, так би мовити. Але всі ми демонструємо необмежені можливості нашого слова і невичерпність багатства нашої мови…
Страшно, коли все шаблонне, та ще й згори нав'язане, як у якомусь совку, хай би йому грець – не хочеться і згадувати таке у святі дні. А у нас тут просто маяковська мрія: всі чудові і різні, на будь-який смак.

Ну а вдячність пані Олені за натхнення не висловити я поготів не можу. Її творчість первісна – моя вторинна; вона – Сонце, я – Місяць… То захоплююся і дякую від усього серця – я багато чого зрозумів про поезію завдяки її чудовим творам!!!