ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
НЕ ШКІР ЗУБИ -- СОБІ Ж ДОРОЖЧЕ
Краще вже буть носієм пухлини або, по-науковому, тумору,
Аніж мати почуття гумору.
Хоч у людей, наділених почуттям гумору, життя зовсім не
.....буденне,
Та їм ніколи не вдасться звершити щось варте уваги, величне
.....то будь чи мерзенне.
Та і як вони можуть творити безсмертне, що йому судилось би
.....шедевром стати,
Якщо одразу ж усвідомлюють, що при цьому виглядають дуже
.....курйозно, й припиняють роботу і починають реготати?
Всі завмирають від захоплення, розглядаючи безсмертні фрески
.....Мікеланджело в Сікстінській капеллі,
Та готовий присягнуть, що він не створив би їх, якби
.....усвідомлював, наскільки потішно виглядає, лежачи
.....доверху черевом на стелі.
В житті, на щастя, не так вже й багато нездоланних перепон
.....й не вони є предметом спору,
Та найбільш фатальне в нім -- це здатність приймати чужу
.....точку зору.
Й коли ваша турботлива матуся пророкує вам славу й багатство --
.....чи ж справдяться її сподівання,
Якщо вас постійно мучить підозра, що є два різні боки в
.....в будь-якого питання.
Скажімо, чи стали б ділки захоплювать ринки і скуповувать
.....товари з метою спекуляції,
Якби хоч дрібку совісті мали й думали про добробут і безпеку
.....нації?
Або глянь на мерів, сенаторів і президентів (не беручи лиш
.....Конанта із Гарварда до уваги):
Чи ж вони перемагали б на виборах, якби визнавали в своїх
.....опонентів хоча б якісь переваги?
Ні, й ще раз ні -- талант не дається так просто, як щоденна
.....толковість,
Якщо остання не підкріплена впевненістю про власну безпомилковість.
А людям з почуттям гумору, незважаючи на всю їх рішимість,
Ну ніяк не вдається повірить у власну непогрішимість.
КОТЛЕТА ВАЖЛИВІША ЗА ПОЕТА
Поети не дуже до чогось придатні,
Бо вони ні надто продуктивні, ні надто марнотратні;
Й навіть ті із них, що юрби збирають,
Недостатньо торгівлі й комерції сприяють.
Яких би поетів, хай і знаних, не брати --
Від них тільки збитки і втрати,
Бо поводять себе нерозважливо,
Ставлячись до купівлі-продажу упереджено й зневажливо.
І взагалі поети -- це люди, з якими не варто розглядати що-небудь,
Бо їх неможливо змусити щось купить і вони не настільки
.....настирні, щоб продати що-небудь.
Багато поетів схильні до песимізму і нудних нотацій,
Та все ж вони, по-моєму, кращі від поетів постійних ейфорій
.....і екзальтацій;
Однак і ці останні видаються мені меншим збоченням
В порівняні із їх нестримно захопливим оточенням.
Поет, особливо ж університетський, збирає -- раніш чи пізніше
.....семестром --
Натовп збуджених прихильниць і прихильників, що ходять за ним
.....назирцем і величають його маестром;
Й поет вже змушений терпіть епігонів і все більш стає схильним
.....до стагнації,
І йому вже не до поезії, бо вся його увага віддана теософії
.....й емансипації.
З іншого боку, якщо навколо поета не буяє літературне життя,
Й поет не помер в розквіті сил і не отримав премії Пулітцера,
.....то йому загрожує повне забуття.
Але буває й гірше -- коли поет замість міфології
З головою поринає в проблеми соціології.
Звичайно, кожен поет зобов'язаний пошуками нового займатись,
Та мені це нагадує проповідника, що випиває в компанії й
.....розповідає непристойний анекдот, щоб за свого сприйматись.
То ж моя порада матерям: як вже народили поета, не розраховуйте
.....на шанс примарний, що майбутні покоління будуть любить його,
А краще піддайтесь першій спонуці і втопіть його.
ПОВЗКОМ І ПЛАЗОМ
Був звичним світ комах для Фабра,
Для мене ж він -- абракадабра.
Мурашник кожен без прикрас
Явля, що жде колись і нас;
Хто ж павутиння тче -- відгадка
В нім і про предка, й про нащадка.
Й не Чемберлена зонт чи тент --
Врятує нас лиш репелент.
ГУСАК
Де б гусака ти не зустрів,
Узнаєш дзьоб його і гнів;
Ненависть в нього із гордині
До всіх на світі, крім гусині;
Якби цікавих менш блукало --
І їй від нього б перепало.
Вона щаслива? -- Та що зміним
Психоаналізом гусиним?!
ГАЛКА
Крик галки вас гнітить глибоко:
Зле в неї серце й жовте око;
Й веде себе по-хуліганськи
Із птахами, що менш поганські;
А заступитись варт людині,
Як атакує й ту в гордині.
Й про галку стверджую без лесті я:
Це -- орнітологічна бестія.
ВІЧНИЙ АНТАГОНІЗМ
Як ванну приймаю -- й тоді страждалець:
Терпіння цим випробовую міць --
Бо те, що прийнятним вважає палець,
Чомусь таке холодне для сідниць.
ЛІТНЯ СЕРЕНАДА
Як звук грому ловить вухо,
Як повзе вже ледве й муха,
Як весь мокрий, в роті ж сухо --
Це вже липень, моя сплюхо!
Й хоч все більш трава пилиться
Й без причини кожен злиться,
То що -- з-за спеки не любиться?
Та ми й розплавимось, щоб злиться!
Краще вже буть носієм пухлини або, по-науковому, тумору,
Аніж мати почуття гумору.
Хоч у людей, наділених почуттям гумору, життя зовсім не
.....буденне,
Та їм ніколи не вдасться звершити щось варте уваги, величне
.....то будь чи мерзенне.
Та і як вони можуть творити безсмертне, що йому судилось би
.....шедевром стати,
Якщо одразу ж усвідомлюють, що при цьому виглядають дуже
.....курйозно, й припиняють роботу і починають реготати?
Всі завмирають від захоплення, розглядаючи безсмертні фрески
.....Мікеланджело в Сікстінській капеллі,
Та готовий присягнуть, що він не створив би їх, якби
.....усвідомлював, наскільки потішно виглядає, лежачи
.....доверху черевом на стелі.
В житті, на щастя, не так вже й багато нездоланних перепон
.....й не вони є предметом спору,
Та найбільш фатальне в нім -- це здатність приймати чужу
.....точку зору.
Й коли ваша турботлива матуся пророкує вам славу й багатство --
.....чи ж справдяться її сподівання,
Якщо вас постійно мучить підозра, що є два різні боки в
.....в будь-якого питання.
Скажімо, чи стали б ділки захоплювать ринки і скуповувать
.....товари з метою спекуляції,
Якби хоч дрібку совісті мали й думали про добробут і безпеку
.....нації?
Або глянь на мерів, сенаторів і президентів (не беручи лиш
.....Конанта із Гарварда до уваги):
Чи ж вони перемагали б на виборах, якби визнавали в своїх
.....опонентів хоча б якісь переваги?
Ні, й ще раз ні -- талант не дається так просто, як щоденна
.....толковість,
Якщо остання не підкріплена впевненістю про власну безпомилковість.
А людям з почуттям гумору, незважаючи на всю їх рішимість,
Ну ніяк не вдається повірить у власну непогрішимість.
КОТЛЕТА ВАЖЛИВІША ЗА ПОЕТА
Поети не дуже до чогось придатні,
Бо вони ні надто продуктивні, ні надто марнотратні;
Й навіть ті із них, що юрби збирають,
Недостатньо торгівлі й комерції сприяють.
Яких би поетів, хай і знаних, не брати --
Від них тільки збитки і втрати,
Бо поводять себе нерозважливо,
Ставлячись до купівлі-продажу упереджено й зневажливо.
І взагалі поети -- це люди, з якими не варто розглядати що-небудь,
Бо їх неможливо змусити щось купить і вони не настільки
.....настирні, щоб продати що-небудь.
Багато поетів схильні до песимізму і нудних нотацій,
Та все ж вони, по-моєму, кращі від поетів постійних ейфорій
.....і екзальтацій;
Однак і ці останні видаються мені меншим збоченням
В порівняні із їх нестримно захопливим оточенням.
Поет, особливо ж університетський, збирає -- раніш чи пізніше
.....семестром --
Натовп збуджених прихильниць і прихильників, що ходять за ним
.....назирцем і величають його маестром;
Й поет вже змушений терпіть епігонів і все більш стає схильним
.....до стагнації,
І йому вже не до поезії, бо вся його увага віддана теософії
.....й емансипації.
З іншого боку, якщо навколо поета не буяє літературне життя,
Й поет не помер в розквіті сил і не отримав премії Пулітцера,
.....то йому загрожує повне забуття.
Але буває й гірше -- коли поет замість міфології
З головою поринає в проблеми соціології.
Звичайно, кожен поет зобов'язаний пошуками нового займатись,
Та мені це нагадує проповідника, що випиває в компанії й
.....розповідає непристойний анекдот, щоб за свого сприйматись.
То ж моя порада матерям: як вже народили поета, не розраховуйте
.....на шанс примарний, що майбутні покоління будуть любить його,
А краще піддайтесь першій спонуці і втопіть його.
ПОВЗКОМ І ПЛАЗОМ
Був звичним світ комах для Фабра,
Для мене ж він -- абракадабра.
Мурашник кожен без прикрас
Явля, що жде колись і нас;
Хто ж павутиння тче -- відгадка
В нім і про предка, й про нащадка.
Й не Чемберлена зонт чи тент --
Врятує нас лиш репелент.
ГУСАК
Де б гусака ти не зустрів,
Узнаєш дзьоб його і гнів;
Ненависть в нього із гордині
До всіх на світі, крім гусині;
Якби цікавих менш блукало --
І їй від нього б перепало.
Вона щаслива? -- Та що зміним
Психоаналізом гусиним?!
ГАЛКА
Крик галки вас гнітить глибоко:
Зле в неї серце й жовте око;
Й веде себе по-хуліганськи
Із птахами, що менш поганські;
А заступитись варт людині,
Як атакує й ту в гордині.
Й про галку стверджую без лесті я:
Це -- орнітологічна бестія.
ВІЧНИЙ АНТАГОНІЗМ
Як ванну приймаю -- й тоді страждалець:
Терпіння цим випробовую міць --
Бо те, що прийнятним вважає палець,
Чомусь таке холодне для сідниць.
ЛІТНЯ СЕРЕНАДА
Як звук грому ловить вухо,
Як повзе вже ледве й муха,
Як весь мокрий, в роті ж сухо --
Це вже липень, моя сплюхо!
Й хоч все більш трава пилиться
Й без причини кожен злиться,
То що -- з-за спеки не любиться?
Та ми й розплавимось, щоб злиться!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію