ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Кравченко (1985) / Вірші

 Гра мирів

Вірш

Наташа

скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
і ставлю, ставлю фігури на дошці!
діагональ малює ромби!
Так переміщуються фігури по дошці,
як лабіринт у моїй долі!
наше життя – лише пішаки у квадраті.
ми ведемо бій відразу у двох вимірах одночасно.
Щоб перемогти тут, на Землі. Будь-якою ціною.
Причому не завжди перемога "тут" означає виграш "там".
Найчастіше перемога на земній дошці може бути
поразкою у незмірній грі.
Перемогти на земній дошці не так уже й важко,
набагато складніше
при цьому не отримати дитячий мат
на внутрішньому полі бою.
Зосередившись на грі.
Так іде звична гра.
тут під прицілом кожен крок,
на перехресті ліній доль...
Тут – білий друг, там – чорний ворог,
фігурки шахів - немов люди!
і кожен чітко знає роль,
крокуючи в нікуди клітинами.
Як у житті, відчуваю я біль: втрачай друзів, йди по мітках.
Тут усі ми – пішаки, королі.
Ми обираємо самі шлях, куди йти...
і життєвий шлях нам усім відміряна.
Атаки чорні не пройшли – у тому досвідчений гравець упевнений.
Перед вибором ми стоїмо,
можеш мат від неї отримати.
Так збираємо шлях із фрагментів,
кроки перетворюючи на шарудіння,
не поспішаючи себе викрити.
Плануючи свої ходи
і обмірковуючи кожен крок.
Не завжди я йшла, вірним шляхом
Іноді усвідомлено помилки роблячи
мені, головне, хотілося б знайти вірний шлях
при цьому дрібниць не відкидаючи.
Щоб побачити суперника в дії
з цих дій я винесла свій урок
доля часом на дно людей кидає, як і мене
не тих, хто здається вчасно їй зміг,
а тих, хто просто сміливо грає з нею.
І засмучуємось завжди коли кінця перешкод не видно
знову входимо знову в лабіринт,
виявляється не проста гра

Translation:
tell people what will happen to me,
if i move forward
tell people what will happen to me,
if I pour out a move back.
This is how I play the game of worlds...
Game and again step and checkmate!
chess pieces fall to the floor.
I make a guessing move with the pieces
and put, put the pieces on the board!
diagonal draws rhombuses!
This is how the pieces move around the board,
like a labyrinth in my destiny!
our lives are just pawns in a square.
we are fighting in two dimensions at the same time.
To win here on Earth. At any price.
And not always a victory "here" means a victory "there".
More often, a victory on the earth board can be a defeat in an immeasurable game.
It's not that hard to win on the earth board, it's much harder not to get a baby checkmate on the inside battlefield.
Focusing on the game.
This is how the normal game goes.
here under the gun every step,
at the crossroads...
Here is a white friend, there is a black enemy,
chess pieces are like people!
and everyone clearly knows the role,
stepping into nowhere in cells.
As in life, I feel pain: lips of friends, follow the marks.
Here we are all pawns, kings.
We choose our own path, where to go ...
and the path of life is measured for all of us.
But Black didn't get through - the experienced player is sure of that.
We are faced with a choice
you can get a checkmate from her.
So we collect the path from the fragments,
steps turning into rustling,
don't hesitate to expose yourself.
Planning your moves
and breaking every step.
I didn't always go the right way
Sometimes mistakes are made
I, most importantly, would like to find the right way
while not discarding the little things.
To see an opponent in action
from these actions I learned my lesson
fate sometimes throws people to the bottom, like me
not those who seem to be able to do it in time,
and those who just boldly play with it.
And we are always upset when the end of the obstacles is not visible
we enter the labyrinth again,
turns out it's not an easy game.

Використання літератури:

1. Шарий П. Книга Два Світи єдині в одвічній боротьбі: книга частина II/ Петро Шарий. - 2022, - 100 с.

2. Бжезінський З. Проза Велика шахова дошка: Проза/Збігнєв Бжезінський,- 2019.- 344 с.

3. Кузьміна О. Проза Проєкт «Лабіринт»: Проза/Олена Кузьміна,- 2022.- 320 с.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2024-03-29 14:20:53
Переглядів сторінки твору 25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.413 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.03.31 21:44
Автор у цю хвилину відсутній