ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук
2024.05.13 10:45
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.

Артур Курдіновський
2024.05.13 01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.

Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів

Юлія Щербатюк
2024.05.12 23:39
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.

І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим

Іван Потьомкін
2024.05.12 21:14
Невже це й справді

Я тонкосльозим став од старості?

Тільки-но сирена розлуниться

Своїм протяжним воєм,

Євген Федчук
2024.05.12 16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т

Світлана Пирогова
2024.05.12 16:32
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)

Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.

Олександр Сушко
2024.05.12 13:29
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.

На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -

Юрій Гундарєв
2024.05.12 09:46
Від самого початку війни Олексій Юков очолює групу «Плацдарм», яка забирає з лінії фронту тіла загиблих. Ця сумна цифра становить вже понад півтори тисячі тіл. Нерідко доводиться збирати рештки рук і ніг, кістки…
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк

Олександр Сушко
2024.05.12 07:42
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!

Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,

Віктор Кучерук
2024.05.12 06:30
У читальні тихій залі
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.

Артур Курдіновський
2024.05.11 22:46
Мовчуни підступні!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!

Тихі русофіли!

Віктор Михайлович Насипаний
2024.05.11 20:58
Прив’яже шибка небо швидко, як осу.
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.

В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у

Іван Потьомкін
2024.05.11 13:21
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Дніпрова / Вірші

 Кажеш, що любиш...




Найвища оцінка Юрій Б 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-19 18:44:34
Переглядів сторінки твору 4765
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.794 / 5.25  (4.280 / 4.94)
* Рейтинг "Майстерень" 4.439 / 5  (3.788 / 4.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.02 14:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-19 18:50:15 ]
Любо, ви мене вразили - сильно написано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 18:56:03 ]
сподіваюсь правду кажете..
дуже вдячна за позитивний відгук..
мені теж свого часу подобався цей вірш.. старий він вже.. сьогодні вже не ті емоції викликає, що раніше.. але ніби нічого..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 18:58:33 ]
Любове,
Щось воно суіцидом, як протягом потягнуло... Гммм.
Я би замінив "Невже це двері у вічне життя?"
на "Як двері? ...у вічне житя."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-19 19:01:12 ]
Гарно і чуттєво, емоційно, люблю таке! 5,5
З любов"ю, Варця;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-19 19:03:06 ]
Любо, кажу так, як є :) з того, що бачу. Кінцівка ніби важко падає на голову - отак, тобі, читачу...Дійсно сильно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Кревська (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 19:13:38 ]
Щось трошки моторошно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 19:16:46 ]
Вандо, ще раз дякую Вам!!!
Варваро, дякую.. саме емоційно.. на самих емоціях писалося тоді..
2 Юрій: ну.. не стільки суїцидом.. скільки любов*ю до гроба.. нє?? коли так любиш, що аж убити хочеться..
дуже рада, що Вам, Оксано, стало моторошно.. так і забумувалося - холодно, дощить, моторошно..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 19:23:04 ]
2 Юрій: якщо писати "Як двері?.. у вічне життя."
то виходить, що герой щось мав відповідати..а у мене він мовчить. він зляканий.. у шоці.. на краю підвіконня.. а я підходжу усе ближче і ближче.. він тремтить і не може сказати ні слова..
;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 19:33:58 ]
Спробуйте - мо` у героя крила є - який то був поверх? :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 19:39:51 ]
Але тоді тра буде змінити:
***
Ти мені довіряєш?
Тоді покажи мені свої крила.
А що за вікном? Пташки, авто жуковидні...
іііііііііііііі.....
Невже це вікно у вічне життя?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 19:43:33 ]
І феніте ля комедія:
***
Твоє тіло дрижить, як медуза.
А казав мені що... Карлсон :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 22:33:58 ]
:))))
то вже буде жестякова пародія, якщо ми так напишемо! у Вас гарно виходить.
сюди не можна втулити пташок і авто.. тут сама метафізика міжособистісних почуттів. тобто, її думки, бажання, божевілля і його безмежна наївна довіра..
а якщо будуть авто і Карлсони... не той во..
але повеселили Ви мене!!! дякую :)))