ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Миті
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
Де?..
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
ШАНУЮЧИ БАТЬКА
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Юркодар - 103
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Марко Твеня
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
Нотний зошит
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Улюблена пацієнтка Фрейда
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2023-11-17 16:34:33
Переглядів сторінки твору 193
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.29 11:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-20 00:29:36 ]
Вау, вау, вау!!!
Знаєте, пані Олено, коли я був ще дуже молодий (зараз це смішно звучить, але було й таке, навіть інколи дівчатам подобався, хоча хто в це повірить тепер?)) був я великим шанувальником Garbage. Обидва їх перші альбоми і драйвові… і от кожний трек – це така собі психологічна картина. На кожній жіночий образ – і глибини надзвичайної.
Але образ Вашої героїні – то є взагалі щось надзвичайне!

Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Бо здоровий її пофігізм став його хворобою.
Б’ється він – та виходить поема, не дисертація.
Як гарсон, своєруч власне серце б приніс на таці їй.

Як портьє, він приймає ключі від фантазій з видами
На Едеми, де скрізь полунички, що є обвитими
І двожальними, але двожильними радше зміями.
Що сичать їй вони – уявляти це все не сміємо.

Вона кидає в руки йому крила, пух і пір’ячко.
На третину богиня вже, але на чверть – вампірочка.
Доктор Фрейд вже не знає – вивчає чи божеволіє.
В ній є слабкість сльозлива, але і залізна воля є.

Інкрустації ніжності і легковажні вкраплення.
Посміхнеться – всі думки вповільнені і розслаблені.
Аж грайливий цей погляд – нокаутом нижче пояса.
Доктор Фрейд сам її вже приймає, купивши поліса.

Небайдужа, але і в коханні хижачка-власниця.
Наведе свої очі – вже доктора б’є пропасниця.
Наскрізь бачуть (без зайвих освіт), палко звуть його вони.
З нею навіть сам Фрейд від любові не застрахований.

Обожнюю такі вірші!!!
Моє на всі 100!!!
Дякую Вам гречно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-20 23:17:28 ]
Клас! Навіть гумору додали)))))
Ідею цього вірша я виношувала роки два, мабуть.
Постійно в голові кружляла ідея про пацієнтку Фрейда (здається це щось відгукнулось з плином часу після перегляду фільму з Річардом Гіром і його студентки ( не пригадаю назви ))

Написала вірш і не опублікувала, бо щось мені там не дописаним вважалось... Тягнула з тим віршем, поки у мене не згорів телефон з усіма нотатками. За цим віршем я дуже жалкувала, тому довелось писати наново. Попередній вірш був інакшим))))...

Отака довга і вистраждана історія цього вірша, а ви свій класнючий експромт отак за 5хв написали. Я в шоці. Хто ви? Робот з майбутнього? Людина з надможливостями?

У мене вірші 5тихвилинки вкрай рідкісне явище. Я взагалі колись заздрила людям, які пишуть по декілька віршів в день. Але потім зрозуміла, що мене б розірвала така емоційність. Я дуже стримана персона. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-20 23:22:11 ]
А в продовження теми про Garbage -
Crandberis, Cardigans, Evanescence...
Далі - Guano Apes ( згадала - preaty in scarlet.)))) Him ( join me in death), 3Dors Down (here without you) ...
... Depeche Mode.
... - Nickelback і Godsmack. ))))))
Еххх, що ж ти молодість так швидко пролетіла.)

Пані Олена - гарно звучить! З Вами приємно побалакати.
І дякую Вам, пане Міхал I (Перший) за яскраві спогади)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 00:27:41 ]
Радію, що Вам сподобалось, леді Олено)
Воно того варте - дуже захоплюючий вірш Вам вдався, моє шанування!
Знаєте, це дуже прикро, звичайно. Але все на краще! Певно, саме ця версія повинна була оприлюднитися. Взагалі і рукописи не горять, і вірші далі, аніж у підсвідомість, не підуть. В свій час вони повернуться. То в мене буває, що прийшла ідея - не встиг записати, забув... Спочатку жалкував, а тепер ставлюся по-філософські.

От цікаво) В мене був колись вірш) Але там у психіатра-жінки пацієнт-чоловік) Теж фільм надихнув - Дон Хуан де Марко з Брандо і Деппом; і вишуканий саундтрек Brian Adams - Have you ever really loved a woman) Враження таке, що теми Вас і мене цікавлять подібні, але ми їх бачимо з різних боків) Тому мене так зацікавила Ваша творчість)

О, то музичні смаки у нас - повний збіг. Все це моє! Від Депеш Мод (особливо In your room, навіть вірш їм присвятив на базі історії відео до цього треку) до Кренберіз (світла пам'ять Долорес, дуже шкода... А посмертний альбом прекрасний - не гірший за платівки 90-х, Wake me when it`s over, Got it, All over now - шедевральні пісні!)...

Ну тут можна чимало писати) І наше обожнюю ще з часів 12-2 на "Промені" і Території А) І зараз слухаю - від Каті Сhilly до Ann in Black. Хоча засилля репу та інді-попси мене не дуже тішить, я більше люблю альтернативку, от як нинішній Бумбокс. Та в нас і таке часто з нашим колоритом. А от російське не слухав ніколи взагалі.
Ой, леді Олено, був би я юний, може, і намагався б справити враження гучними фразами, мовляв, я віршотворча машина) Але це була б неправда) Я звичайна людина. Такий же любитель поезії, як Ви – не більше. Просто руку трішки набив. І взагалі я рідко пишу. В середньому, так би мовити) То густо, то пусто. Буває – як от вчора. А можу рік не римувати взагалі. Що Бог дає)
І мені з Вами дуже приємно спілкуватися, чарівна пані Олено) А насправді це, думаю, більше, ніж спогади. Це наша суть, це щось первісне, це той імпульс, що додає наснаги через роки. Тому от і зустріч з душею, енергія якої пульсує в тих самих ритмах, тоді сприйнятих – це наче робить знов повним тих сил, але вже трохи досвідченішим) Тому цей етап життя теж чудовий. І спогади може лишати не гірші)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 20:09:47 ]
Люблю роздуми, як от ваші. І за пораду фільму дякую, подивлюсь - цікаво. )))
А вірш той про пацієнта можете опублікувати на свої сторінці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 20:43:27 ]
Я й не таке можу, пані Олено) Але є невеличке "але" - віршик дуже-дуже старий, йому років 12; його було тоді написано російською (раніше я римував і так, і так). То я на 100% впевнений, що він не дуже адекватно виглядатиме тут, на нашому порталі, як окрема публікація; особисто я відійшов від римувань російською.

Ну і з урахуванням того, що Ви українка від кінчиків мальовничих вій... То я вирішив, що краще Вам завчасно сказати, як воно є. Якщо Вам ще цікаво, я Вам можу його тут, у коментарі показати, красунечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 22:29:58 ]
Ну що ж робити, показуйте, раз вже так далеко зайшли. :)
Скористаюсь перекладачем. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-22 08:53:58 ]
Ваше "Занадто" також відгукнулося)
Здається, доволі позитивно, а десь і жартівливо!

Хай кажуть, що любов сліпа.
Але у всіх є свої вади.
Рішуча? Пуркуа б не па?
Я теж не дуже вайлуватий.
Занадто горда? Леді Бос –
Точніше. Що ж, я досить мудрий,
Щоб знати: хай чимало поз
Є в українських камасутрах,
Найсексуальніша – коли
Стає кохана «руки в боки»!
З тобою б точно ми були
Не просто пара – втіха Богу.
Ми надто вперті для рабів,
Занадто ніжні для тиранів.
Хто нас би, окрім нас, стерпів?
Такі вже ми багатогранні.
Хай неприступна, бо ціну
Собі провідала тепер ти.
Я делікатно натякну:
Це радше плюс, я досить впертий,
То і ціную не плоди,
Що радо падають в долоні.
То гниль. На штурм не раз іти,
Щоб опинитися в полоні
Тієї гарної мети –
Це гідний акт капітуляцій.
Лякай «занадто» цими ти –
Я «досить», аби не лякаться.
Нехай з тобою і наб’ю
Найбільшу із можливих гулю.
Я ж досить вірний – оnly you.
Завжди в кишені гідну дулю
Тримаю проти лівих чар.
Не відхреститися від мене.
Галантний – то й не яничар.
Та запальний для джентльмена.
Блудити? Вища в нас мораль.
Аскети? Надто вже розпусні.
Я демон-інтелектуал,
А не банальний біс-спокусник,
Щоб бути ангелом простим,
Ти зваба надто сексуальна.
Любов – вогонь, а вірші – дим.
Страсть -фіміам, а храм – це спальня.
Любов тримає терези.
На шальках наші всі контрасти.
За рівноваги шанс даси,
А може й відповідь «Гаразд», ти)

Дуже дякую, пані Олено)
Ну а якщо цей комент залишати також зайве - туди йому й дорога) Я його написав радше щоб побажати Вам сонячного і якомога більше усміхненого тижня)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-22 15:49:43 ]
Дякую за дуже доречне побажання. В моїх загублених днях цікаво бачити проміння вашого натхнення. Та читати ваші поетичні відгуки. А ще цікаво спостерігати, Міша за вашими думками. Прям торнадо якесь закрутилось у вас в дуеті з поезією.
За вами не поспіти.
Я залишу всі ці коментарі. Бо зараз, на жаль, не можу заглибитись у них. Буду перечитувати, як ви казали, при можливості, і шукати своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-21 22:39:40 ]
Воля леді - то є закон)
Як і у фільмі, пацієнт - той самий легендарний дон)

www.youtube.com/watch?v=hq2KgzKETBw

а ветер в голове еще сильней.
и симпатичный профиль мой им тесан...
болезнь? пожалуй: в море серых дней
маячить дамам чувственным утесом.
вода в песок уходит, речи - в дрожь.
дыханье жарче, тоны сердца глуше.
а по губам читается: не трожь.
но вот глаза все выдают: не слушай.
но, доктор... вот мы с Вами здесь вдвоем.
мы оба вздохом ветреным раздеты.
что скажем о безумии моем?
у Вас ведь тоже нет иммунитета.
болезнь такая жизненна вполне.
кому идет во зло, кому во благо.
Вы неприступны были, только мне
доверите же право спуска флага.
настолько сексуальное белье -
не я срываю, ветреные стоны.
виной всему безумие мое.
взгляд доктора - а поцелуи донны...

в любви все точно так же, как тогда.
мне тайны сердца женского известны.
не властны ведь над чувствами года.
кто любит - юн. любимому ровесник.
и так же не достанет до небес,
кто перед Ней не преклонит колени.
безумие? вселился нежный бес?
и одержимый ангел в исступленьи.
пока не улетит с тобой Она,
не ощутишь души Ее глубины.
нет, дон Жуан - не только имена
его любивших женщин... без запинок.
но это свет в сереющих ночах,
цветенье горделивых роз, фиалок
прелестно-скромных...
дон Жуан зачах
в мужчине - донна в женщине увяла
без этого влюбленного луча.
Вы тоже донна...
только чуть другая.

послушайте.. когда сердца звучат,
все прочее немедля умолкает.
послушайте, ведь голос этих чувств
поглубже в подсознание не прячу.
пускай я от любви у Вас лечусь -
тем неизбежней приступ двух горячек.
да, пациент скорее... что сказать?
рассудок ставит на болезнь, конечно.
на романтичность - милые глаза,
которые в ответ лучатся нежно.

я больше, чем безумец - я само
безумство. не противьтесь понапрасну.
я сам пытался - только вот не смог.
любовь неисцелима.
и заразна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-22 15:52:57 ]
Подивилась вчора фільм про Дон Жуана, тепер Ви у мене тільки з ним і асоціюватиметесь).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-22 23:23:33 ]
))) Тепер я посміхаюсь)
Ну не гірша асоціація, нехай я і не те щоб суперфанат Деппа)
Якщо чесно, мені це чути, мабуть,у душі приємно, бо ж взагалі той дон - дуже своєрідна особистість і радше бунтар проти лицемірної тогочасної католицької моралі)
Але здебільшого цей образ сприймать як тавро спокусника. А я від цього ще більш далекий, ніж від робота) Я за своїм характером більше історик-філософ, тобто дослідник, аніж якийсь мачо в пончо) Герої, можливо, інколи десь трішечки)

Але, звичайно, це лишень моє самосприйняття - леді видніше, то як скажете, пані Олено) Це набагато приємніше, аніж, наприклад, асоціація з героями Кримінального чтива)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-23 06:45:10 ]
Даруйте, пані Олено, виникла проблема із зв'язком і перервала мена на півслові. Точніше, вчора та проблема увесь вечір була. Потім ніби щось налагодилось, я вже й зрадів і прийшов сюди та почав Вам відповідати, але все знов занурилось у темряву аж до ранку. Дуже прикро, але такі реалії - не все від нас залежить, на жаль((

Щодо торнадо – знаєте, я вважаю так: у кожної людини є біоенергетика; творчість – її неабиякий прояв. Якщо два біополя мають високі частоти, які співпадають, може бути резонанс. І тоді можливе таке своєрідне торнадо – на щастя, цей резонанс дуже креативний)

Хай буде, як чарівна леді воліє! Якщо Вас десь щось зацікавить, я буду дуже-дуже щасливий, звичайно!!!)