ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.

Володимир Каразуб
2024.05.22 18:37
Неосяжна повнота очей твоїх, серця, жестів твоєї душі
Що й на кутику вуст підносилась лиха погорда
Дратівливої жінки, яка цитькала олівцю
Мого погляду,
Що описував зустріч немов би складав молитву.
Сумно, сумно, як сумно
Дивилися інші на постаті

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати

Світлана Пирогова
2024.05.22 11:35
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.

Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,

Іван Потьомкін
2024.05.22 11:30
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:

Юрій Гундарєв
2024.05.22 09:07
БАНАЛЬНА ДРАМА ДІЙОВІ ОСОБИ: ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50. СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях

Віктор Кучерук
2024.05.22 06:37
Зручно влаштувавшись за столом на кухні,
Перед тим, як далі бесіду вести,
Наповняю пивом череп’яні кухлі,
Бо міцніш напою не бажаєш ти.
Я також не хочу вводити в оману
Ні тебе, мій друже, ні себе в цю мить, –
І від склянки пива теж буваю п’я

Микола Соболь
2024.05.22 05:33
Нічний гадючник: музика, вино,
у караоке хтось волає Лепса
і на пілоні крутиться – воно…
не зрозуміло принц то чи принцеса.

У нас 200-тим їде тракторист,
а комбайнеру відірвало руки.
В столиці не почути міни свист,

Артур Курдіновський
2024.05.22 02:03
Мені заснути не дають
Чиїсь обличчя у тумані.
Веде крізь сни в часи жадані
Незрозуміла біла путь,

Де весни сліз гірких не ллють
На дні солодкої омани.
Мені заснути не дають

Ілахім Поет
2024.05.22 00:07
Не дивуйся, що я дуже різний та непростий.
Наче троє живуть в мені. Схожі, немов брати.
Але досить відмінні характерами вони.
Перший – той не злякається чорта або труни.
Добивається, хоч бич чого та кого хотів.
Навіть танк не посунув би з обраних ни

Борис Костиря
2024.05.21 23:17
Жебрак на землі просить на хліб.
Падати далі нікуди.
Нижче тільки пекло.
Він сходив землю
уздовж і впоперек,
Знає її родимки, шрами,

Роксолана Вірлан
2024.05.21 21:39
Боги Богів...і тих Богів Боги,
і той, хто над Богами й над собою,
скажіть нам, людям, де ті береги,
де хвилі духу б'ються до прибою -
й радіють грою.

Де врозсип розлітаються зірки,
а згустки душ - насилених на нитку -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тимофій Західняк (1956) / Вірші

 Друзям юних літ...
Образ твору Здається часом – винен, що живу,
А вас немає – Ігоре та Юро…
Я бачу вас не в снах, а наяву,
Розбивши забуття товстезні мури.
Я чую сміх ваш щирий і дзвінкий,
І в котрий раз дивлюся вам у вічі,
А ваші недоспівані роки і весни
Вже ніхто не перелічить…
Але і з Лети пам'ять проросте,
Щоб стати птахом, променем, травою,
І знову забрунькує й зацвіте
Древо життя у вас над головою,
І світлий шлях ваш вкриє первоцвіт…
Ви ждете не печалі напускної,
А радості, що наповняє світ,
Одвічно розтривожений весною.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-25 01:28:21
Переглядів сторінки твору 3337
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.818 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.734 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2023.01.14 20:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 07:16:17 ]
***
"Я бачу вас не снах, а наяву," - "в снах" може???
***
"Я бачу вас не снах, а наяву,
Розбивши забуття товстезні мури." - виглядає з тексту, що Ваш герой
має проблеми з пам`яттю і марить часом...
***
Рима випала "дзвінкий"/"весни".
***
"Але і з Лети пам'ять проросте" -на асоціативному рівні це не сприймається, бо
Лета - це міфологічна річка забуття і є важкоуявимо, що з річки мо` щось проростати...
***
"А радості, що наповняє світ," - "радощі"???
***
Вірш виглядає "сирим", незавершеним. Ритм вірша часто збивається...
Оцінки не ставитиму, бо хочу побачити доопрацювання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 11:31:23 ]
гей, як тут можна взагалі критикуваит?? подуріли ви чи що??
із "забуттям" там все нормально! дивись: герой живе далі, працює, бігає туди сюди і від горя хоче таким чинов втекти.. не може ж він постійно про нього думати! а як задумується, тобто "розбиває забуття товстезні мури" - то вити хочеться з розпуки.
"Я добре все зрозумів, нічого не наверзлося? Бо якщо це роман, то сюжетні ходи робляться одноманітними"
Андрухович...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-25 13:16:08 ]
Юрію, ви тут, як на мене, занадто строго підходите до композиції. Мені здається, що у вас із шановним Тимофієм просто різні творчі світоглядні системи. У вас, Юрію, підсвідома творча основа здається мені вельми містичною, і ви до неї додаєте надбудову певного власного свідомого неореалістичного існування.
А фундаменти п. Тимофія виглядають цілком реалістичними, і саме з нихвідбувається певні творчі сублімації.
Ви зустрічаєтесь на півдорозі і можливі непорозуміння?

Щодо вірша, то ще б трохи деякі моменти з милозвучністю: поєднань приголосних, плавності, рвучкості.
"Здається часом – винен, що живу" - досить рубана ритміка, яка переходить у загалом плавну течію "А вас немає – Ігоре та Юро" вірша.
"Я бачу вас не (в?) снах, а наяву" - важко досить читається "не в снах", "сміх ваш щирий", "Щоб стати". Це говорить тільки про бажання автора донести більш-менш незмінними певні ідеї, які поетичний простір прагнув би трансформувати?
Взагалі, є відчуття, що можна було на початку зробити певне узагальнення, аби не повторювати так часто "ви", "ваші".
І, напевно, читачам легше було би читати ці два рядки:
"А ваші недоспівані роки і весни
Вже ніхто не перелічить…" - якщо "і весни" перенести на початок другого рядка?
Так чи інакше, мені дуже приємно осягати своєрідні і внутрішньо вельми гармонійні світи від пана Тимофія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 16:28:17 ]
Я просто подав свою суб`єктивну думку, яку завжди можна стрети автором.
Так мені видалося - так сприйнялося.
Пані Любове (та що Дніпрова),
Я не відношуся до категорії секс-меншин :))
А це, що тема піднята то піднята - все ж коли я бачу технічні, логічні "дзюри"
то чому я не повинен допомогти автору їх залатати???
Чи може я повинен заплющувати очі?
З повагою Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-25 17:26:41 ]
Юрію, мені важливою здається ідея, що якщо є хоча б одне інше задовільне пояснення використаного автором рішення, то ми , читачі, його маємо відчути, відшукати. І головне, аби воно, це рішення, було.
Бо, наприклад, тема елітарної поезії, яку сьогодні зачепив Святослав Синявський щодо
"Трипітаки" Ганни Осадко, вся ніби на неочевидних рішеннях тримається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 18:03:23 ]
Маєте рацію Володимире - ідея - це головне!
Все ж подача ідеї теж відіграє неабияку роль.
Мабуть фуги Баха звучали би несприйняливо вухом,
коли би їх виконувало AC-DC :))