ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2021.04.14 18:25
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Що кілометрами розгорнеться зненацька.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує

Олена Музичук
2021.04.14 12:16
Уплету анапести у ямби
і впишу у рубрику – «сонет»...
і тоді почую дифірамби,
що співає іноді поет.

Правила поетики – до лампи.
Сяду на Пегаса і... вперед!
Де шукають меду косолапі,

Віктор Кучерук
2021.04.14 10:23
Хоч я боятися не звик,
Та побратими чують крик
І мій, буває,
Коли знайти не можу слів,
Щоб обернуть на радість гнів,
Жаркий до краю.
Раптовим подувом вогню
Торкнуло голову мою

Сергій Губерначук
2021.04.14 08:15
Дощі роз’їли землю і втопили.
Ми ходимо у вогкому взутті.
Весна була востаннє у житті.
Ми вперше так любили – й розлюбили!

Весна в калюжах березень купала.
Я з буханця щипав для горобців,
грів подумки твій дім, а прикінці,

Олександр Сушко
2021.04.14 08:06
Товстунці! Голодні ненажери!
Всі у кого зайві є кіло -
Не мордуйтеся на тренажерах,
Приїздіть до мене у село.

В п'ястуки засуну вам лопати
І поставлю...сполом на межі.
Будете городика копати,

Микола Соболь
2021.04.14 03:47
Замовкає на горі трембіта
і смереки умиває дощ…
Чи ви чули на початку літа,
як співає Чорний Черемош.

Переспівом задзюрчали води
і хори каміння на зорі…
Аж гроза затамувала подих

Ярослав Чорногуз
2021.04.14 01:14
Вкрилось небо сизою імлою,
Сяє вечір тихо вдалині.
За Дніпром - неонові вогні...
Як, мій саде, скучив за тобою!

Перейду кущі і переліски,
І немов спалахують в гаю,
Душу розтривожують мою -

Сергій Гупало
2021.04.13 22:37
Як же бути з людьми й не боятися тиші,
І не мислити: завтра озветься біда,
А відчути, як думи щоразу мудріші,
І що кров не змінилася – ще молода?

Приплететься непевність, охоплена болем,
Що пора вже ставати таким, як усі.
І тоді перейти доведетьс

Олексій Кацай
2021.04.13 21:55
лечу у вихорі думок
над океаном
темним і незнаним
наповненим до таємниць
безмежжям хвиль і блискавиць
миттєвостями
щоб ракетопланом
і бризки і молекули

Іван Потьомкін
2021.04.13 21:12
Не з добра-дива вітер цей з Долини сопілок,
Що під Єрусалимом, зриває пелюстки із руж
І птаство змушує замовкнуть.
З Долини сопілок цей вітер злинув,
Щоб вище й вище здіймались прапори,
Щоб наші погляди здіймались в небо,
А губи в унісон сирені про

Ігор Деркач
2021.04.13 20:03
Шелестять березові гаї
і вербові котики буяють...
ну, а я пасу свої рої
і ніяких клопотів не маю.

Поки не щебечуть солов’ї,
непомітно і весна минає,
і літа розхристані мої

М Менянин
2021.04.13 15:58
Свинец да цинк –
ничЕго лично
когда привык
стрелять цинично…
2.
Война и цирк
и все прилично:
колеблют мир

Сергій Губерначук
2021.04.13 13:07
– Не звертаймо на нього уваги.
– А що він? Навмисне дражниться?..
– Нажлугтився хлібної браги…
– А більш ні на що не наважиться?
– Йому відібрало мову –
так когось злякався…
– Зажди, він не скаже ні слова?..
– Кривляється, бо наклався.

Петро Скоропис
2021.04.13 10:59
Пора року – зима. На кордонах супокій. Вві сні,
як у купелі в чімось заміжнім, в’язкім, як варенні.
І щупачим велінням пороблено дрожем блешні,
і пильнують за нею праотчі зіниці недремні.
Вдар об землю хвостом, і в морозній грудневій імлі,
ти побачи

Олександр Сушко
2021.04.13 09:21
Розчакловувати навроки земляків - важка справа. Особливо, коли ті земляки змалку привчилися красти і брехати. Здорова людина ніколи не дозволить собі поміняти чесну працю на барижництво, або піти, наприклад, у депутати. Раніше як було: обирали козаки к

Віктор Кучерук
2021.04.13 05:48
Раз погрожують боєм
Україні моїй, -
Чвс вдягти однострої
І ставати у стрій.
І стояти не скраю
На переднім краю,
Де герої вмирають
За Вітчизну свою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Критика | Аналітика

 Рецензія на твір Ярослава Чорногуза
Шановні друзі! Скажіть мені будь-ласка: чи можна на “Поетичних майстернях” критично розбирати твір поета? Чи тут цього робити не можна?
Звісно, і я не геній. Помилок тьма, управності немає, стилістика страшна. А бажання допомогти колезі виправити огріхи є. То що робити? Піду на злочин і таки спробую покращити анонсований твір. Отже, починаю.

Ось твір Ярослава Чорногуза “Усмішка Велеса”.

Зимовий день. І вітряно у парку.
Повітря аж пронизує тебе.
І зазирає вітер в кожну шпарку,
Неначе нишпорка із КаДеБе.

Навіяв снігу. І прасує свіистом.
І сад у білім смокінгу. Дива.
З трави зелених гудзиків намисто
Півколом на піджак понашивав.

Зима вернулася і порядкує -
Січе, завією все холодить.
І щуляться берези, сосни, туї
Від коренів самих до верховіть.

І затремтів ясний і збліднув обрій.
За хмару ухопив мороз його.
Розтікся Велес ув усмішці добрій,
І сивиною огорнув обох...

Перше, що впадає в око - повтори однокореневих слів - “зимовий день, зима вернулася”.
Одне місце має очевидне протиріччя: “І сад у білім смокінгу”. А далі -
“З трави зелених гудзиків намисто
Півколом на піджак понашивав”.
Так смокінг чи піджак? Чи сад носить одночасно і піджак, і смокінг? Мабуть, ні. Це подібні речі, дехто навіть скаже, що піджак - це частина смокінга. Але насправді смокінг має інший крій та призначення. Отже, тут потрібно визначитися з одежинкою.
Ще одна закавика: у першій строфі мова йде про парк. А в другій — про сад. Про які зелені насадження йдеться - зрозуміло у третій строфі: “І щуляться берези, сосни, туї...”. Отже, мова йде про парк, а в саду ростуть плодові дерева та кущі. Тож сад необхідно ампутувати. Можна вжити слово сквер чи щось таке.
Ще одне місце напружує:
“Зимовий день. І вітряно у парку.
Повітря аж пронизує тебе.”
Хіба може повітря пронизувати? Навіть поетично? Мороз може. Холод. Навіть до кісток. Але повітря...
Ось ще одне сумнівне місце.
“І затремтів ясний і збліднув обрій.
За хмару ухопив мороз його”.
Якщо береться на мороз, то обрій стає червоним, а не блідим.
Йдемо далі.
“Розтікся Велес ув усмішці добрій,”. Це ж як? Може розтектися усмішка Велесовим обличчям. Але щоб розтікся Велес! Погодьтеся - це трохи інше.
Відсутня рима у фінальній римі:
“За хмару ухопив мороз його...
І сивиною огорнув обох”.. (його — обох).
Ще одне зауваження: “Морозець аж пронизує тебе” - тут ідеться про пряме звертання - тебе. А в кінці “І сивиною огорнув обох”. Тут звертання немає, простий опис. Проситься слово "вас". Але теж буде негарно.

Спробую підправити твір, аби він заблищав всіма барвами веселки. Отже,

Січневий день. Незатишно у парку,
Морозцем по душі добу шкребе.
Ще й вітер зазирає в кожну шпарку,
Неначе мстивий шпик із КаДеБе.

Навіяв снігу і прасує свистом.
А сквер у білім смокінгу. Дива...
З трави зелених гудзиків намисто
На глицю від злоби понашивав.

Вернулася хурдига, порядкує -
Січе крупою, небо холодить.
І щуляться берези, сосни, туї
Від коренів самих до верховіть.

І затремтів рожевощокий обрій,
В обіймах стужі парк волає “Ох!”.
Та Велес усміхнувся ликом добрим,
Прошепотів: я вас люблю обох.

Сподіваюся, що мої зауваги доречні та підуть на користь твору.
З повагою, Олександр Сушко





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-01-29 19:13:36
Переглядів сторінки твору 404
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.04.13 18:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2021-01-29 19:24:27 ]
а як зрозуміти - І прасує "свіистом"пане Олександре?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-29 19:46:18 ]
Прасувати вуха свистом можна? Можна, Отже, мається на увазі, що не тільки людина можже це робити, але й вітер. Вуха опустимо. Уявимо щось інше і все буде гаразд. Наче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2021-01-29 20:25:46 ]
я мав на увазі -- СВ І И СТОМ - ЗАЙВЕ ( і ) - це у тексті пана Ярослава -- а так мені все зрозуміло. З Вами згоден.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-29 21:44:06 ]
та це у Ярослава описка. Не страшно. У мене теж таке буває.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2021-01-29 22:32:35 ]
у мене також


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2021-01-30 00:40:53 ]
Сашо, попробую і я прокоментувати вірш і твій я Ярослава.
Перше - Ботанічний сад, це і парк і сад два в одному, бо там є рослини, які знаходяться в парку і саду.
"І зазирає вітер в кожну шпарку,
Неначе нишпорка із КаДеБе."
Дуже вдалий образ, просто знахідка. Вітер нишпорить, неначе КаДеБе.
Далі. Смокінг і піджак - синоніми, тож може бути.
"І щуляться берези, сосни, туї
Від коренів самих до верховіть".
Чудовий, свіжий образ!
"І затремтів ясний і збліднув обрій.
За хмару ухопив мороз його."
У мороз небо не червоне, лише ввечері після потепління може бути таке явище, і то не завше. Мабуть, коли Ярослав писав цей вірш, то дивився на небо і воно було саме таким, як він його описав.
Що до Велеса, то теж мені цей образ зрозумілий, бо Бог може бути скрізь і в душі і в посмішці.
Олександре, мені здається, що таоя допомога другу виглядає дивно і не переконливо. Кожен автор відчуває свої образи краще, ніж читач. У твоєму варіанті вірша мені не сподобалися агресивні словечка такі, як " мстивий, злоби, і це "Ох", звучить, як приший кобилі хвіст, лише для рими. Чому б тобі не звернути увагу на свої вірші? Адже, всіх під свій стиль не підробиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-30 09:09:58 ]
Дорога Таню! Ти права: у кожного своє бачення гармонії та внутрішньої логіки твору.Я побачив суперечності - і на них вказав. Чи правий? Можливо. А можливо і ні. спробую обгрунтувати.
Якби саме про Ботанічний сад йшла мова - ніяких заперечень. Все було б логічно. Але про нього ніякої згадки немає. Просто сад. А в садах ростуть фруктові дерева. Якби Ярослав написав "І щуляться берези, айви, туї" - тоді можна було б здогадатися, що це не простий сад. Але "берези, сосни, туї" - отже парк. Чи важко додати такий штришок? Звичайно ж ні! Але його немає. Тому читач і спотикається об внутрішнє протиріччя в цьому місці. І не тільки я один.
Смокінг і піджак - може бути. Я на це вказав. Хай автор сам вирішує залишати обидва слова, чи усе ж таки одне з них не вживати.
"І затремтів ясний і збліднув обрій.
За хмару ухопив мороз його."
По перше - після ясний потрібна кома. По друге - "за хмару ухопив мороз його - це не просто вставне реченя, це паралельне уточнення. Тому його потрібно взяти в дужки. А по третє,- я пішов на виправлення цього місця, бо там відсутня рима (його - обох).
Я його написав як варіант. автор сам може виправити це місце.
І решта зауваг по суті. "пронизує повітря", "розтікся Велес".
Так невже я зробив ведмежу послугу? Захотілося образити Ярослава - то сів і накарябав псевдорецензію? Мабуть, ні.
Наголошую - автор сам вирішує що брати до уваги, а що відкинути.
З повагою, Олександр

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-30 01:30:24 ]
Звісно, і я не геній. Помилок тьма, управності немає, стилістика страшна - це Ви про себе сказали, пане Сушко? Сто відсотків згоден. Ваша рецензія - беліберда повна. У Вас просто відсутня повністю майже уява, добре, що хоч образ, як прасує вітер сніг - як здорово сказано! - ви сприйняли. То, може ще з Вами не все втрачено.

Мстивий шпик замість шляхетного слова нишпорка, вжитого паном Чорногузом - гидке слівце - майже русизм, у цьому образі Ви, пане Сушко, напевне себе впізнали, бо ж Ви провокуєте весь час, як КаДеБіст, закликаєте всіх подохнути на війні, а самі не поспішаєте цього робити. Всіх критикуєте, а як хто з Вами не згоден, намагаєтеся змішати з лайном. Та об Чорногуза зуби обламаєте. Далеко куцому до зайця. Якби мені так поправили вірш, я б, мабуть, повісився.

Ні, буду вчитися писати у Чорногуза таки, а не в Сушка. Даремно Вам надали статус R1. Ви не дотягуєте до нього.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2021-01-30 09:12:11 ]
Дорогий друже! Ви хоч і потужний графоман, але накласти на себе руки від образи на критика чи сатирика - кишка тонка. Хирляво пишете, страшно інколи навіть читати.
Сподіваюся, що точка росту ще не закрилася і найкращі Ваші твори ще попереду.
З повагою, Олександр