ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
2024.03.28
22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.28
2024.03.26
2024.03.26
2024.03.20
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
Свято
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Свято
Відсутність глузду - горе для гаманця. Укотре переконуюся в цьому, спостерігаючи, як люди клюють на дешеву рекламну приманку товарів та послуг, і передвиборчі обіцянки майбутніх горе-керівників держави. А скільки тих забобонів у царині релігії! Скільки дурного, перекрученого, такого що на голову не налазить!
Підбив кума піти до церкви на всеношну, оскільки завтра Пасха (не плутати з паскою, бо це кондитерський виріб, а не свято, як дехто вважає).
Я у вишиванці та брюках, а родич - у драних джинсах з діромахами та у сорочці з написом “Fuck you”.
- А нащо дірки на штанях? - питаю.
- Зараз так модно. Увесь брендовий одяг нині в таких от оздобах.
- Тю! - одказую. - В трикотажній промисловості є котонові машини. Часто нитки рвуться, і тоді полотно тчеться з проріхами та забоїнами. Раніше це вважалося браком, таку тканину викидали на собачі підстилки. А нині, аби не здавати брак у вторсировину - шиють для неохайних дурнів отаке от як ти носиш. Подивися - чи ходить британська королева у такому? Га? А Зеленський?
- Нічого ти не розумієш у новітніх віяннях моди,- одказує кум і скрегоче зубами.
Я й справді нічого не розумію в ковбасних обрізках та вбранні для опудал. Та це ще півбіди! Кум ще й сина з собою взяв, аби долучався до святих обрядів. У того на голові дибиться різнокольоровий ірокез, губи та ніс обцяцьковані пірсінгом, а на футболці золотистими нитками вишито “ Vivat, lesbians!”. І картинка на спині вельми двозначна: гола сідниця якоїсь красуні, на половинках якої блимають очі.
Але мовчу, готуюся до божої молитви, не бажаючи відволікатися на бздики своїх сусідів.
Чалапаємо потроху до храму. Кум і каже:
- От скажи,- чому у тебе завжди так гарно поголене обличчя? Я, наприклад, шкребуся все життя, використовуючи апарати для гоління провідних світових фірм. Сьогодні оббрив писка електробритвою “PHILIPS AquaTouch”. І так вона легенько ковзає мармизою, наче жінка цілує! І все одно виходить не так, як у тебе.
- А кіко коштує цей диво-апарат?
- Три з половиною тисячі. Може, ти користуєшся якимось ще крутішим заморським агрегатом? - питає.
- Егеж, Називається “Big crome planinium”...
- Ой, якщо з платини та хрому, то я такої ціни не потягну. Мабуть, під 10 тисяч!
- Та нє, Штампують це диво у столиці, на Борщагівці. Коштує сім гривень за пачку. Голитися можна півроку.
- Тю! А якою пінкою користуєшся? Я, наприклад - “Wash N'Shave”, коштує також три з половиною тисячі..
- А я дитячим милом,- одказую, посміхнувшись у вуса.
Кум аж зупинився і розчахнув рота від здивування.
- Не може бути! Ти ж людина елітна! Знаний в усьому селі віршосплітач, а користуєшся такими дешевими засобами!
- А яка різниця? - перетипитую в ошелешеного Миколи.
- Е-е-е-е, бе-е-е-е, у-у-у-у, тьху! - сплюнув кум у придорожню калабаню, не знаючи що бовкнути у відповідь.
Вийшли з завулку на центральну вулицю. Пройшли якихось двісті метрів, а кум уже втомився, хекає так, наче довкола земної кулі тричі оббіг без зупинки. Воно й не дивно, бо одній руці несе двадцятилірове цебро крашанок, а в іншій - кошіль, завбільшки з виварку, в якому з верхом натоптано вуджених ковбас, суліяк з чикилдихою, вареників зі здором, круг сиру, ананаси та ще бозна що. Вся та гора їдла засипана зверху цукерками та печивом.
Синок теж не відстає від батечка: за плечима майталає копчена свиняча нога, а з кишені у джинсах визирає свічка, завтовшки з моє передпліччя і довга, як рука злодія. Одним словом: “підготувалися”.
Мені ж набагао легше: маленька опалка з кількома яйцями, паляниця домашньої випічки та чекушка з водою, яку хочу освятити.
Ніяких ковбас, ніякого сала, бо Христос сала не їв, а от у свиней бісів виганяв регулярно. Там вони і досі вештаються. Наче.
Заходимо це до церкви. А там море люду. В основному старі баби та діди. Воно й не дивно: нині молодь вечорами любить бігати по генделиках, на танцюльки в нічні клуби, або висиджувати геморой біля телевізорів чи ноутбуків, втюпившись в екрани.
Прилаштувалися поближче до аналоя, аби добре було чути бубоніння попа. Опустив смиренно голову і чекаю початку проповіді. А кум збоку бурчить:
- Так ладаном надиміли, що аж паморочиться в голові. Ні, щоб додавали якихось інших ароматичних масел: трояндових чи лавандових. І нахекано так, що хоч сокиру вішай.
- Куме,- сіпнув його за лапате вухо,- годі бубоніти. Ставай смиренно у позу грішника і думай про Бога.
Почалася утреня. Я слухав святкову літургію, співав в унісон з вірянами, клав хрести, молився.
- Воскресення Твоє, Христе Спасе, ангели оспівують на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе оспівувати і славити.
- Слава святій, і єдиносущній, і животворящій, і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки вікі! - гримів голос священника. А люди в унісон відповідали:
- Амінь.
Загримів тропар: “ Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!”
- Нехай воскресне Бог і розбіжаться вороги його, і нехай тікають від лиця його ті, що ненавидять його...
- Як іщезає дим, нехай іщезнуть, як тане віск від лиця вогню...
- Так нехай погибнуть грішники від лиця божого, а праведники нехай возвеселяться...
- Це день, що його створив Господь, возрадуємося і возвеселімся в нім...
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Урочисто задзвенів голос священника:
- Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав!
А віряни в один голос відповідали: - І тим, що в гробах, життя дарував...
Ось і диякон долучився до проповіді, затягнувши ектенію:
- В мирі Господу помолімося...
Не витримав кум, Стало йому нецікаво, крутить головою навсібіч, в носі копирсається, а синок вийняв з кишені жуйну гумку і заплямкав на всю церкву.
Чесно скажу: розгнівався я. Замість того, аби зосередетися на святковій літургії думав про те, як би вигнати кума утришиї з храму. Але вирішив не псувати святкового настрою і відійшов від нього подалі, аж під носа попові. Той не прогнав, з розумінням кивнувши головою.
Ось уже прозвучав іпакой, кондак, сихира, світильний, хвалитні псалми, ектенія усильного благання, прохальна ектенія, і, нарешті, - великий відпуст.
Священник окропив їжу, яку принесли люди. Правда, затримався хвилин на десять біля кумових лантухів з їдлом: таку гору освятити кропидлом за секудну - справа немислима.
А як закінчив - заліз я до кумового кошеля і давай перекладати звідтіля гастрономічні дива у цебра, які ніс за священником диякон та кілька вірян.
- Ти нащо мою їжу віддаєш?- гнівно запитав родич.
- Так треба. Бог наказав ділитися. Всі твої смаколики підуть нужденним та монастирській братії. А вони за тебе помолятся, аби чорт тебе не вхопив,- одказую.
- Синку, віддай свинячу ногу дяку, а то ще надірвешся,- кажу кумовому дитяті. - Хай поласують монахині та одинокі старці в будинках скорботи. Вам і так вистачить на місяць. Ще й залишиться.
І цап! з рук опецька тридцятикілограмовий хамон, і геп! його на дякові плечі, аж той присів.
А кум на мене, чомусь, злий відтоді. Учора перестрів на вулиці і запитав, чи не піде цієї весни разом зі мною освячувати паски. А він блимнув на мене, мов середа на п“ятницю, перейшов на іншу сторону вулиці і дав драла.
І вас запрошую, шановні друзі, скласти мені кумпанію. Після служби розговіємося добряче. Є у мене чекушка вина домашнього, від жінки заховав. Вистачить на душ двадцять, не менше. А ковбас з собою та сала не несіть: сусід кабанця смалить, обіцяв дати рило та вуха. Отже - голодними не лишимося.
29.01.2021 р.
Підбив кума піти до церкви на всеношну, оскільки завтра Пасха (не плутати з паскою, бо це кондитерський виріб, а не свято, як дехто вважає).
Я у вишиванці та брюках, а родич - у драних джинсах з діромахами та у сорочці з написом “Fuck you”.
- А нащо дірки на штанях? - питаю.
- Зараз так модно. Увесь брендовий одяг нині в таких от оздобах.
- Тю! - одказую. - В трикотажній промисловості є котонові машини. Часто нитки рвуться, і тоді полотно тчеться з проріхами та забоїнами. Раніше це вважалося браком, таку тканину викидали на собачі підстилки. А нині, аби не здавати брак у вторсировину - шиють для неохайних дурнів отаке от як ти носиш. Подивися - чи ходить британська королева у такому? Га? А Зеленський?
- Нічого ти не розумієш у новітніх віяннях моди,- одказує кум і скрегоче зубами.
Я й справді нічого не розумію в ковбасних обрізках та вбранні для опудал. Та це ще півбіди! Кум ще й сина з собою взяв, аби долучався до святих обрядів. У того на голові дибиться різнокольоровий ірокез, губи та ніс обцяцьковані пірсінгом, а на футболці золотистими нитками вишито “ Vivat, lesbians!”. І картинка на спині вельми двозначна: гола сідниця якоїсь красуні, на половинках якої блимають очі.
Але мовчу, готуюся до божої молитви, не бажаючи відволікатися на бздики своїх сусідів.
Чалапаємо потроху до храму. Кум і каже:
- От скажи,- чому у тебе завжди так гарно поголене обличчя? Я, наприклад, шкребуся все життя, використовуючи апарати для гоління провідних світових фірм. Сьогодні оббрив писка електробритвою “PHILIPS AquaTouch”. І так вона легенько ковзає мармизою, наче жінка цілує! І все одно виходить не так, як у тебе.
- А кіко коштує цей диво-апарат?
- Три з половиною тисячі. Може, ти користуєшся якимось ще крутішим заморським агрегатом? - питає.
- Егеж, Називається “Big crome planinium”...
- Ой, якщо з платини та хрому, то я такої ціни не потягну. Мабуть, під 10 тисяч!
- Та нє, Штампують це диво у столиці, на Борщагівці. Коштує сім гривень за пачку. Голитися можна півроку.
- Тю! А якою пінкою користуєшся? Я, наприклад - “Wash N'Shave”, коштує також три з половиною тисячі..
- А я дитячим милом,- одказую, посміхнувшись у вуса.
Кум аж зупинився і розчахнув рота від здивування.
- Не може бути! Ти ж людина елітна! Знаний в усьому селі віршосплітач, а користуєшся такими дешевими засобами!
- А яка різниця? - перетипитую в ошелешеного Миколи.
- Е-е-е-е, бе-е-е-е, у-у-у-у, тьху! - сплюнув кум у придорожню калабаню, не знаючи що бовкнути у відповідь.
Вийшли з завулку на центральну вулицю. Пройшли якихось двісті метрів, а кум уже втомився, хекає так, наче довкола земної кулі тричі оббіг без зупинки. Воно й не дивно, бо одній руці несе двадцятилірове цебро крашанок, а в іншій - кошіль, завбільшки з виварку, в якому з верхом натоптано вуджених ковбас, суліяк з чикилдихою, вареників зі здором, круг сиру, ананаси та ще бозна що. Вся та гора їдла засипана зверху цукерками та печивом.
Синок теж не відстає від батечка: за плечима майталає копчена свиняча нога, а з кишені у джинсах визирає свічка, завтовшки з моє передпліччя і довга, як рука злодія. Одним словом: “підготувалися”.
Мені ж набагао легше: маленька опалка з кількома яйцями, паляниця домашньої випічки та чекушка з водою, яку хочу освятити.
Ніяких ковбас, ніякого сала, бо Христос сала не їв, а от у свиней бісів виганяв регулярно. Там вони і досі вештаються. Наче.
Заходимо це до церкви. А там море люду. В основному старі баби та діди. Воно й не дивно: нині молодь вечорами любить бігати по генделиках, на танцюльки в нічні клуби, або висиджувати геморой біля телевізорів чи ноутбуків, втюпившись в екрани.
Прилаштувалися поближче до аналоя, аби добре було чути бубоніння попа. Опустив смиренно голову і чекаю початку проповіді. А кум збоку бурчить:
- Так ладаном надиміли, що аж паморочиться в голові. Ні, щоб додавали якихось інших ароматичних масел: трояндових чи лавандових. І нахекано так, що хоч сокиру вішай.
- Куме,- сіпнув його за лапате вухо,- годі бубоніти. Ставай смиренно у позу грішника і думай про Бога.
Почалася утреня. Я слухав святкову літургію, співав в унісон з вірянами, клав хрести, молився.
- Воскресення Твоє, Христе Спасе, ангели оспівують на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе оспівувати і славити.
- Слава святій, і єдиносущній, і животворящій, і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки вікі! - гримів голос священника. А люди в унісон відповідали:
- Амінь.
Загримів тропар: “ Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!”
- Нехай воскресне Бог і розбіжаться вороги його, і нехай тікають від лиця його ті, що ненавидять його...
- Як іщезає дим, нехай іщезнуть, як тане віск від лиця вогню...
- Так нехай погибнуть грішники від лиця божого, а праведники нехай возвеселяться...
- Це день, що його створив Господь, возрадуємося і возвеселімся в нім...
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Урочисто задзвенів голос священника:
- Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав!
А віряни в один голос відповідали: - І тим, що в гробах, життя дарував...
Ось і диякон долучився до проповіді, затягнувши ектенію:
- В мирі Господу помолімося...
Не витримав кум, Стало йому нецікаво, крутить головою навсібіч, в носі копирсається, а синок вийняв з кишені жуйну гумку і заплямкав на всю церкву.
Чесно скажу: розгнівався я. Замість того, аби зосередетися на святковій літургії думав про те, як би вигнати кума утришиї з храму. Але вирішив не псувати святкового настрою і відійшов від нього подалі, аж під носа попові. Той не прогнав, з розумінням кивнувши головою.
Ось уже прозвучав іпакой, кондак, сихира, світильний, хвалитні псалми, ектенія усильного благання, прохальна ектенія, і, нарешті, - великий відпуст.
Священник окропив їжу, яку принесли люди. Правда, затримався хвилин на десять біля кумових лантухів з їдлом: таку гору освятити кропидлом за секудну - справа немислима.
А як закінчив - заліз я до кумового кошеля і давай перекладати звідтіля гастрономічні дива у цебра, які ніс за священником диякон та кілька вірян.
- Ти нащо мою їжу віддаєш?- гнівно запитав родич.
- Так треба. Бог наказав ділитися. Всі твої смаколики підуть нужденним та монастирській братії. А вони за тебе помолятся, аби чорт тебе не вхопив,- одказую.
- Синку, віддай свинячу ногу дяку, а то ще надірвешся,- кажу кумовому дитяті. - Хай поласують монахині та одинокі старці в будинках скорботи. Вам і так вистачить на місяць. Ще й залишиться.
І цап! з рук опецька тридцятикілограмовий хамон, і геп! його на дякові плечі, аж той присів.
А кум на мене, чомусь, злий відтоді. Учора перестрів на вулиці і запитав, чи не піде цієї весни разом зі мною освячувати паски. А він блимнув на мене, мов середа на п“ятницю, перейшов на іншу сторону вулиці і дав драла.
І вас запрошую, шановні друзі, скласти мені кумпанію. Після служби розговіємося добряче. Є у мене чекушка вина домашнього, від жінки заховав. Вистачить на душ двадцять, не менше. А ковбас з собою та сала не несіть: сусід кабанця смалить, обіцяв дати рило та вуха. Отже - голодними не лишимося.
29.01.2021 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію