
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2021.01.25
13:21
Вже сонце зимове вище,
Та стимул радіти зник,
Як малонатхненні вірші,
Закинуті у смітник,
Як малоцікаві люди,
"розведені" на брехні.
...весна, імовірно, буде...
...можливо також і ні...
Та стимул радіти зник,
Як малонатхненні вірші,
Закинуті у смітник,
Як малоцікаві люди,
"розведені" на брехні.
...весна, імовірно, буде...
...можливо також і ні...
2021.01.25
10:46
Обарвлені у самоту літа
Згорали, не лишаючи ні сліду.
Але прийшла любов моя свята
І забуяло у сердечку літо.
На тебе я очікував давно,
Так само як весна шалену повінь.
Тепер чуття, п"янливі, як вино,
Згорали, не лишаючи ні сліду.
Але прийшла любов моя свята
І забуяло у сердечку літо.
На тебе я очікував давно,
Так само як весна шалену повінь.
Тепер чуття, п"янливі, як вино,
2021.01.25
10:34
Мело, мело по всій землі
На всесвіт цілий.
Горіла свічка на столі,
Усе горіла.
Як тьмою літня мошкара
Летить на пломінь,
Летіла сніжна мішура
На всесвіт цілий.
Горіла свічка на столі,
Усе горіла.
Як тьмою літня мошкара
Летить на пломінь,
Летіла сніжна мішура
2021.01.25
10:18
Російсько-українська двомовність – фіговий листок російської одномовності.
Держава на те і є, аби виправляти деформації, що загрожують її існуванню.
Українізація потребує мотивації.
Нації, як і окремі люди, повинні мати інстинкт самозбереження.
2021.01.25
07:57
ІНаївні люди винайшли тотем,
аби було добро у всьому світі,
та граються, буває, із вогнем
як це уміють ще маленькі діти.
По цій дорозі весело іти,
та солоно на фініші до раю,
де юності ніколи не найти,
аби було добро у всьому світі,
та граються, буває, із вогнем
як це уміють ще маленькі діти.
По цій дорозі весело іти,
та солоно на фініші до раю,
де юності ніколи не найти,
2021.01.25
05:52
Фон червоний.
Ліхтарі гой-да, гой-да!!
Униз головами, на довгих цепах,
мов лампади…
Скриплять очі,
відчиняючись, мов стопудові две-рі,
і зачиняючись…
Що буде з тобою?
Ліхтарі гой-да, гой-да!!
Униз головами, на довгих цепах,
мов лампади…
Скриплять очі,
відчиняючись, мов стопудові две-рі,
і зачиняючись…
Що буде з тобою?
2021.01.25
05:06
Давай зіграємо у шахи.
На упередженість думок.
Посеред впевненості й страхів
хай буде ще один урок.
Чом скачеш наче кінь буланий,
або ховаєшся в кущах?
Я просто учнем був старанним.
Поставлю для початку – шах!
На упередженість думок.
Посеред впевненості й страхів
хай буде ще один урок.
Чом скачеш наче кінь буланий,
або ховаєшся в кущах?
Я просто учнем був старанним.
Поставлю для початку – шах!
2021.01.24
18:31
Вже осінь, все навколо пожовтіло
і за вікном частіше йдуть дощі.
Птахи на південь знову полетіли,
роняють лист дерева і кущі.
Вже осінь, але сонце пригріває,
проміння розсіває з високості.
Утихнув дощ, мороз чогось чекає –
і за вікном частіше йдуть дощі.
Птахи на південь знову полетіли,
роняють лист дерева і кущі.
Вже осінь, але сонце пригріває,
проміння розсіває з високості.
Утихнув дощ, мороз чогось чекає –
2021.01.24
18:02
Тема з Інтернету
"Гарному настрою, Мамо,
гаплик:
Дуже образив мене
Чоловік.
Сором пекучий відчує
нехай,
"Гарному настрою, Мамо,
гаплик:
Дуже образив мене
Чоловік.
Сором пекучий відчує
нехай,
2021.01.24
15:51
В старенькім альбомі, розчулені миті
зібрало по крихтах, минуле життя.
Ромашки і маки застигли у житі
і я з ними поряд - сердечна, проста.
Розпущені кучері, очі зелені,
на щічках рум'янець, невже це теж я?
І яблучка райські, і жолуді в жмені -
зібрало по крихтах, минуле життя.
Ромашки і маки застигли у житі
і я з ними поряд - сердечна, проста.
Розпущені кучері, очі зелені,
на щічках рум'янець, невже це теж я?
І яблучка райські, і жолуді в жмені -
2021.01.24
15:03
Живлом сніги напоять землю,
А люди скажуть, що відлига...
Себе в собі не відокремлю,
Як болем в серці - давня крига.
Чи досягне тепло любові
Ущелин темних у міжгір'ях?
Там слів гортанних щемна сповідь
Й молочно віку у сузір'ях.
А люди скажуть, що відлига...
Себе в собі не відокремлю,
Як болем в серці - давня крига.
Чи досягне тепло любові
Ущелин темних у міжгір'ях?
Там слів гортанних щемна сповідь
Й молочно віку у сузір'ях.
2021.01.24
13:14
Ця війна – не остання,
Буде кілька іще.
Ми пішли на заклання
Там, де слізно пече
Переспівана пісня,
Безголоса уже.
Буде млосно і тісно
Буде кілька іще.
Ми пішли на заклання
Там, де слізно пече
Переспівана пісня,
Безголоса уже.
Буде млосно і тісно
2021.01.24
12:41
Поету місце – в стратосфері!
Напівживий лечу до втрат.
У шатрах раю в ефемері
стоїть нова епоха страт.
Уроджений слуга народу,
нового Риму кошовий –
поет – не я, мій сад – без плоду.
Напівживий лечу до втрат.
У шатрах раю в ефемері
стоїть нова епоха страт.
Уроджений слуга народу,
нового Риму кошовий –
поет – не я, мій сад – без плоду.
2021.01.24
10:36
А сніг все йшов. По всій землі, за дальні межі.
Свіча горіла на столі
Немов пожежа.
Як влітку роєм мошкара
Летить бездумно
В вікно, дивись,
Летить сніжок,
На це полум' я.
Свіча горіла на столі
Немов пожежа.
Як влітку роєм мошкара
Летить бездумно
В вікно, дивись,
Летить сніжок,
На це полум' я.
2021.01.23
21:49
Печальні видива розвіяв
Мого уривчастого сну
Цей день сяйливий, наче мрія,
Коли зустрів тебе, ясну.
Немов троянди, флокси, кали
Раптово почали цвісти.
Сніги розчулені розтали...
Мого уривчастого сну
Цей день сяйливий, наче мрія,
Коли зустрів тебе, ясну.
Немов троянди, флокси, кали
Раптово почали цвісти.
Сніги розчулені розтали...
2021.01.23
20:34
Д. Павличко
О, если б знать, как тяжко ранит слово
Забытое, но все -таки мое.
Оно меня ударило внезапно,
Тупое, будто камня острие.
Ну почему не убивает слово,
А только вновь оно стыдит меня?
Возможно, я писал его в испуге,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...О, если б знать, как тяжко ранит слово
Забытое, но все -таки мое.
Оно меня ударило внезапно,
Тупое, будто камня острие.
Ну почему не убивает слово,
А только вновь оно стыдит меня?
Возможно, я писал его в испуге,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2020.03.12
2019.11.28
2019.07.07
2019.06.11
2018.02.17
2017.11.19
2017.10.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Матвій Смірнов (1974) /
Іншомовна поезія
Время
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Время
Под небом голубым а чаще серым
Где дивный сад и огнегривый лев
Он жил гордясь своим эсесесером
Любуясь картой мира на столе
Приклеенной чтоб не срывало ветром
Посаженной на гвозди и болты
(Поклон Иосифу) и много километров
Правее Польши праздной пустоты
Смотрело на него. Меридианы
Бесстрастно рассекали параллель
Что отделяла коридор от ванны
В его жилье. Он требовал налей
Сам наливал и с Машей или с Катей
Не чокаясь как правило до дна
Он выпивал и капали на скатерть
Три капли некошерного вина
В районе Киева что помещался слева
От рюмки на поверхности стола
И слива вся в цвету во тьме белела
Пищал комар черемуха цвела
И он чесал задумчивое темя
Ложился и смотрел программу Время.
****
Год был по всем приметам високосный
Сиренью пахло и луна вверху
Качалась на волнах как полуостров
Подсаженный на трос к материку
Играло радио вторгаясь в телевизор
Хемингуэй таращил со стены
Свои глаза Наташа или Лиза
Лежали глубоко погружены
В девичьи сны а он не спал и думал
Про пятилетний план про сеножать
И что его сестра такая дура
Поскольку не хотела уезжать
А он хоть нынче взял бы да уехал
Да только кто ж его куда возьмёт
По радио поёт Эдита Пьеха
Восьмидесятый високосный год
На улице гудит Олимпиада
Медведь летит куда-то в облака
Библейское изгнание из сада
Не состоялось вроде бы пока
Занятие советского еврея
Лежать и пить смотреть программу Время
****
Кириллицы косматые фигуры
И главная конечно буква ж
Живот железо жизнь... такая дура
Сестра и та уехала уже
Тому лет двадцать пять а то и тридцать
А помню не хотела уезжать
Тень на стене советует напиться
Кто он такой чтоб тени возражать
Весна апрель с утра суббота кстати
Цветут каштан сирень и бузина
Он наливает уронив на скатерть
Три капли некошерного вина
Темнеет в комнате и на стене портреты
Теряют выразительность и цвет
И день прошел вот так раз два и нету
И жизнь прошла а смерти вовсе нет
На карте пятна чуть правее Польши
В обои въелся сигаретный дым
И двадцать семь веков а то и больше
Скитается под небом голубым
Его полумифическое племя
Отбой пора смотреть программу Время.
Где дивный сад и огнегривый лев
Он жил гордясь своим эсесесером
Любуясь картой мира на столе
Приклеенной чтоб не срывало ветром
Посаженной на гвозди и болты
(Поклон Иосифу) и много километров
Правее Польши праздной пустоты
Смотрело на него. Меридианы
Бесстрастно рассекали параллель
Что отделяла коридор от ванны
В его жилье. Он требовал налей
Сам наливал и с Машей или с Катей
Не чокаясь как правило до дна
Он выпивал и капали на скатерть
Три капли некошерного вина
В районе Киева что помещался слева
От рюмки на поверхности стола
И слива вся в цвету во тьме белела
Пищал комар черемуха цвела
И он чесал задумчивое темя
Ложился и смотрел программу Время.
****
Год был по всем приметам високосный
Сиренью пахло и луна вверху
Качалась на волнах как полуостров
Подсаженный на трос к материку
Играло радио вторгаясь в телевизор
Хемингуэй таращил со стены
Свои глаза Наташа или Лиза
Лежали глубоко погружены
В девичьи сны а он не спал и думал
Про пятилетний план про сеножать
И что его сестра такая дура
Поскольку не хотела уезжать
А он хоть нынче взял бы да уехал
Да только кто ж его куда возьмёт
По радио поёт Эдита Пьеха
Восьмидесятый високосный год
На улице гудит Олимпиада
Медведь летит куда-то в облака
Библейское изгнание из сада
Не состоялось вроде бы пока
Занятие советского еврея
Лежать и пить смотреть программу Время
****
Кириллицы косматые фигуры
И главная конечно буква ж
Живот железо жизнь... такая дура
Сестра и та уехала уже
Тому лет двадцать пять а то и тридцать
А помню не хотела уезжать
Тень на стене советует напиться
Кто он такой чтоб тени возражать
Весна апрель с утра суббота кстати
Цветут каштан сирень и бузина
Он наливает уронив на скатерть
Три капли некошерного вина
Темнеет в комнате и на стене портреты
Теряют выразительность и цвет
И день прошел вот так раз два и нету
И жизнь прошла а смерти вовсе нет
На карте пятна чуть правее Польши
В обои въелся сигаретный дым
И двадцать семь веков а то и больше
Скитается под небом голубым
Его полумифическое племя
Отбой пора смотреть программу Время.
Липень 2020
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію