Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Матвій Смірнов (1974)

Інфо
* Народний рейтинг 4.691 / 5.48
* Рейтинг "Майстерень": 4.691 / 5.48
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Переглядів сторінки автора: 1702
Дата реєстрації: 2019-06-11 02:36:00
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2019.11.05 21:22
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
***
Виходячи із дому, не забудь
Узяти ключ на випадок, якщо
Повернешся, а там уже нікого -
Таке буває. Отже, вимкни газ,
Залиш котові їдло, і про квіти
Подбай - полий, розсунь усі фіранки -
Хай дивляться у світ. На підвіконня
Постав один з вазонків - це сигнал
Який залишиш для самого себе:
Одного дня, дорогою назад,
З аеропорту, порту, чи зупинки
Тролейбуса, вертаючись із мандрів,
Які тривали не один десяток
Років, чи місяців, чи просто кілька тижнів -
Хтозна - та хоч би навіть і годин,
Отож, коли ти будеш крокувати
Через подвір’я до дверей знайомих,
Пригадуючи, як і через що
Пройшов ти сам - і що пройшло крізь тебе
Або повз тебе; як тебе любили,
Як зневажали, як не помогли,
Як врятували - втім, ти ні на кого
Образи не тримаєш, тільки вдячність
І спогади про всі оті місця -
Міста, райцентри, ферми, лісопарки,
Зимові пляжі, приміські городи;
Грозу у травні, або шторм на морі,
Що мало не розбив твій корабель,
Чи дощ, який так гучно у вікно
Тролейбуса гамселив (підтікало
З-під рами на підлогу); як хворів
І думав, що кінець, але на диво,
Наперекір усім своїм прогнозам
Оклигав, от хіба що трохи схуд
І зачіска змістилася у спектрі
З рудого до латунного; так от -
Тепер, своїм крокуючи подвір’ям
Коли ти очі догори піднімеш
І у своєму власному вікні
Побачиш, що рослина у вазонку
Зів’яла, висохла, розсипалась і впала -
Отут тобі і знадобиться ключ
Що ти узяв, коли виходив з дому.
...Якщо замок не поміняли, звісно.