ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.10.22 13:35
Посвящается другу)

Улетели на юг журавли, слякоть, осень в разгаре,
облака гонит ветер - кудрявых овец череду.
Рассыпают дожди незабудки на тихом бульваре,
фонари приуныли и листья уснули в саду.

А ночной человек в ночь идет, чтобы душу стреножи

Іван Потьомкін
2020.10.22 10:54
Я усміхатись перестала,
Морозний вітер губи студить,
На один сподив менше стало,
На одну пісню більше буде.
І оцю пісню мимоволі
Віддам на посміх і на глузи,
Бо так нестерпні аж до болю
Душі любовні тиша й смуток.

Сергій Губерначук
2020.10.22 10:27
Арсенальна станція метро.
Поїзд мчить за вітром під землею.
Це цивілізоване нутро
спростувало древню ахінею –
про підземність пекла, про чортів,
котрі нас, полощучи в окропі,
у смолі гарячій і крутій,
нібито відвернуть од утопій.

Дума Козак
2020.10.22 08:40
Скажи мені відверто, друже,
ти їв колись солодку грушу
із рук коханої чаклунки
у проміжках між поцілунків?
Щоб музика лунала всюди
і трунок скапував на груди…

Чи ласував ти диво-соком,

Микола Соболь
2020.10.22 04:38
Я – Суддя, мене судити зась,
Ми велика каста – неосудних!
І Феміда вступиться за нас
чупруни* для паничів не люди.

Мантія приховує гріхи.
А НАБУ*? Воно підсліпкувате,
якщо ляпнеш, що ти від «слуги»

Борис Костиря
2020.10.21 23:09
Задуха у залі, задуха в серцях.
Корозія їсть молодих і завзятих.
Вона їх взяла у залізні лещата.
Надія прогляне крізь сон у мерцях.

В незмінності тиші, в лихій німоті
Проваллям проноситься голос тирана.
Лунає мелодія дика й захланна

Олександр Панін
2020.10.21 22:36
Світи Танго –
Нескінченні
І
Несповідні.

***

Розділили монету

Ігор Шоха
2020.10.21 21:30
Наша правда влаштовує нас
і таких, як і ми, ще до того
як на мить зупиняється час
у останній молитві до Бога.

Наша істина, сукана з жил,
не влаштовує інде еліту
із минулого... їхній копил

Ярослав Чорногуз
2020.10.21 15:09
Левкадська скеля поряд височить,
І про Сафо розкаже, поетесу.
Отож отут спинімося на мить…
Поезії писались їй чудесні…

Поет Алкей хмелів, як од вина,
Читаючи рядки оті чудові,
І палко їй освідчився в любові…

Іван Потьомкін
2020.10.21 12:14
«Раббі, погляньте! Лежить хтось біля єшиви!»
«Негайно ж несіть до мого покою!»
На ранок протверезивсь молодик.
Раббі запросив до столу, дав чарку на похмілля.
«Хто ти?- спитав.- Побутом яким тут опинився?»
« З Польщі я. Може, щось про Радзивіллів чул

Сергій Губерначук
2020.10.21 10:03
Шмат увірву твойого часу
дорогоцінного;
шмат спокою твого,
більш непорушного, ніж я,
загарбаю;
величності твоєї добрий шмат
привласню; –
усе, чим наділяєш лиш себе ти,

Ігор Деркач
2020.10.21 09:18
Жити, виживаючи, не мед
і лише уява помагає
бачити сьогодні наперед,
що тебе вчорашнього чекає.

У Полішинеля є секрет –
ув’язати наслідки й причину.
Та, аналізуючи момент,

Тетяна Левицька
2020.10.21 09:11
Всього не заграбастаєш! І скільки ж людям треба
для ситого життя - страждань, смертей, війни почвари?
І по тобі світ відспіває упокійні треби,
згустяться над короною свавілля - чорні хмари.

Від золотої лихоманки очі, аж пожовкли,
а раптом смерть за

Дума Козак
2020.10.21 08:18
Зів‘яли квіти поступово,
не дочекалися тебе…
Та я своє тримаю слово –
чекаю, люба, дотепер.

Іще чекати доста буду
і буду марити вночі
тобою, мила моя згубо,

Олександр Бобошко Заколотний
2020.10.21 08:01
Жовтень пожежі влаштовує по дібровах;
згодом гасити заходиться їх дощами.
Осінь... Читай: «заспокоєння» і «добробут».
Плачеш: «Не був у відпустці»?
Ну… Заощадив.

З третьої спроби стрибнув би хоч трохи

Віктор Кучерук
2020.10.21 06:37
Холоне в полум’ї рудому
Коханням зраджена душа, –
Спішу зажурено додому,
Як осамітнене пташа.
Шурхоче сонно під ногами
Опале листя тут і там,
Де ще недавно вечорами
Гуляв замріяно не сам.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

К Ґерц
2020.10.15

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Дяченко (1955 - 2020) / Вірші

 Удома
Бажання віршувати заслабе́.

І знає, чим зайнятися удома
На фільми налаштований сірома
З декодером те-два на де-ве-бе.

Шістсот каналів дасть ай-пе-те-ве.

За землю написав би щось красиве,
Чи про любов - щоб якісно нове...
Та краще зберегти душевні сили.

Про вирій теж не пишеться - не час.

До Спасу дотягнути би без кашлю,
Слив'янку попиваючи домашню,
І вигнати нової про запас.

А там - і осінь, і щорічний сплін:

Від золота, що падає під ноги,
І слів тужливих птаству навздогін
Під виливи природної знемоги...

В цілому всі бажання заслабі -
А важко їх носити у собі.

2020.06.11.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-06-11 10:50:28
Переглядів сторінки твору 407
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.016 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Автор востаннє на сайті 2020.09.26 23:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-06-12 08:37:36 ]

о вже ця дещо розфокусованіша але тим вибагливіша сонетна форма!
із пітьми до лазурі, хоч потім здається, що все навпаки було
посутно & містерійно у свій якийсь окремий непересічний спосіб
еге ж

ще трохи якби із філосоським позіханням щодо вправності як такої
чи то, щоби посмішка не здавалася настільки явною ~
бо часом може спричинитися й до протилежного ефекту

навіть & романтично, якщо Теофіл Ґотьйо таки романтик
так само не в останню чергу & комедійно ~
у відлунні заключних коментів до попередньої публікації





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-06-12 13:50:45 ]

Якось так складається докупи, що виходить таке, що бачимо.

Тонка грань між смішним і сумним. В сонетах так буває. Потім воно синтезується. А кодою ще і добігає до логічного або якоюсь мірою алогічного кінця.
Бути "на одній хвилі" якось нецікаво. І на двох - буває, що теж, якщо вони існують навіть окремо у часі та просторі.
На зразок "тут я, бачте, зарюмсаний лірик (лірник), а ось тут - я майстер інших полотен".
По-своєму балансує мій ЛГ - ні тут-ні там. Якась середина.
Ваша фраза про протилежні ефекти доречна. Важлива.

Теофіл Готьє. Мені приємна наявність будь-якої відстані до цього поета. Відстань теж є чимось спільним. Одна відстань, два кінці. А і Бе. Як у шкільних вправах з математики.
Вже можу дещо цитувати. Бо читав Т.Г. Сьогодні.

Попередній мій вірш писався сім років тому. У 2013-тому про події 1905-го. Не без певної частки гумору. Не такого, що "гиги". Якогось іншого.
А що потім було восени... Навряд чи я щось відчував. Майже за рік це досить складно.

Вдячний Вам за приділену увагу.

Творчих успіхів, гарного настрою.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2020-07-23 12:16:31 ]
всеоохоплююче і на злобу дня, вірш, зумовлений думками вимог буденності, дякую за актуальність і стильне оформлення


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-07-23 20:50:45 ]

Багато чого кимось одним пишеться жартома або не дуже так щоб усерйоз, а кимось іншим - навпаки.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2020-08-14 16:07:56 ]
привіт, де нові? пиріжки)