Наче новий варіант фільму подивився приблизно так, як і сам іноді робив, коли не сам.
Коли нічого серйозного у ньому, нмд, немає і ніхто не плаче і не стогне з героями разом або сам, дивлячись на те, що з ними коїться згідно з задумами автора сценарію та режисера.
Я ж коментував, я фантазував, а подеколи і додавав, нмд, бажане мною або об'єктивно доречне - щоб тупе стало гострішим, а дурне - смішним. Мене то слухали, то відправляли до себе, щоби не заважав прийому медійних сеансів.
На такій же хвилі я сприймав і Ваш текст.

З латиною ознайомився. "Camera obscura" guod "urbium". Спочатку гадав, що англійською. Але ні.

В пізнавальному стилі або напрямку і читав. І дочитав, і трейлер передивився.

Возз'єднання. У Вас там літера "з" загубилася.
Я і української не знавець. Теж звіряюся. Словників багато. І мов не менше, якими не володію.
Ваші тексти пізнавальні.
Серфінг на амплітудах і нюансах емоцій, на словосполученнях і водночас з уроками, тбм, авторського новомовлення на засадах проникнення якихось на поточний момент допоміжних мов у основну - і в результаті читач пізнає нову незаюзану орфографію - орфографію синтезу.

Такий от постмодерн, якщо не помиляюся.

Хай сміються філологи, якщо дещо не так, на їхню думку, сказав.
Можна сміятися :)

Текст, скоріше за все, розрахований на певні категорії читачів, в одній з яких виник і я - як пересічний читач, але з певними стартовими задатками розуміння.

Дякую,
Ю. С.