ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2020.02.24 23:41
Так сталося у житті двох поетів у 2011 році, що вони стали королем і королевою рими на одному із дійств поетичного фестивалю «Уманьфест», започаткованого знаною поетесою, уродженкою славного гайдамацького міста Софією Кримовською. Поетичні читання відбува

Володимир Бойко
2020.02.24 20:27
Ти збудила в мені те, що довго у серці дрімало,
Розпалила вогонь, що під попелом тихо жеврів.
Ти була весняна, як грайливі очиці конвалій,
Все було без умов, без вагань, без стрічань і без слів.

Та минула весна, літо й осінь, мов в казці, злетіли,

Галина Сливка
2020.02.24 20:08
Зимі давно весінні сняться сни,
А в них маляток в'яже волосінню
Пташина, що із променя-струни
Сяйливі бризки сипле ластовинням.
Мережить сонця променем душа
Розвою і любові серенади
І ллється із небесного ковша
Нове вино з отого винограду,

Євген Федчук
2020.02.24 17:42
Таволга колюча спину обпекла,
Каторга проклята сили відняла.
Важко від незвички це весло тягти.
Та наглядачеві – спробуй не гребти!
Налетить, як яструб. Таволга в руці,
Закривавлять спину рванії рубці.
- Звідки узялася таволга оця?
Молодий п

Олексій Кацай
2020.02.24 16:25
Вгрузаючи у простір швидкостями,
змиваючи промінням шкіру, я
переплітаю відстані з часами
минулими й майбутніми. Земля,
обточена й розплескана до диска,
тримається трьома китами над
усім що разом віддалік і зблизька
акваріума трьох координат

Олександр Бобошко Заколотний
2020.02.24 15:59
Бургомістр починає нараду з переліку вад.
Він бурмоче про сором – і склянка тремтить у руці.
Промовляє подяку тому,
хто його лікував;
проклинає того,
хто слідкує за ним у приціл.

Новин

Олександр Сушко
2020.02.24 14:18
То вверх, то вниз життєва карусель,
Ховає личко терція за квінту.
У дурника є відповідь на все,
А я не знаю жодного одвіту.

Навіщо тут живу і хліб жую,
Намацуючи істини печальні.
В кишені ззаду - пташка Гамаюн,

Олександр Панін
2020.02.24 13:04
Міцніє гріховна навала
Нечистих моральних калік,
Ув’язнення жінка обрала
У скиті духовнім навік.
Чатують ікони тривожно,
Формують кордон заборон,
Щілинка захрещена кожна,
Упав на минуле заслон.

Сергій Губерначук
2020.02.24 11:05
Є висока гора Химера,
на піку якої крах,
в ній, мов прірви, – печери,
де змії
мріють
у черепах,
де плекають надії
і вирощують перли,

Олександр Сушко
2020.02.24 09:54
Читач від насолоди крекче "Ах!"
(терзало недаремно ніч натхнення).
Он там - пейзаж в рожевих кольорах,
А ось - любов, солодка як варення.

Невже цей мед вподобуєш і ти,
Збираєш поміж строф солодку піну?
Доллю у барви сірий наратив

Віктор Кучерук
2020.02.24 08:06
Я маю бути молодим
І мушу стати терпеливим
І перед дзеркалом кривим,
І з безнадійно юродивим.
Потрібно, зрештою, дійти
Лукавству й совісті до згоди,
Але не втратить чистоти
Душі, утісі на догоду.

Микола Соболь
2020.02.24 06:42
Портрет поцілувала: «Здрастуй, тату,
Я стала старшою на рік,
Себе, на жаль, ти не вберіг,
Хотіла про одне спитати –
У спокою на небесах,
Чи бачиш ти мене у снах?
Посивіла геть зовсім мати.
Твого не вистача тепла,

Ярослав Чорногуз
2020.02.24 01:04
А вечір тихо морщив лоба,
В ріденьких складочках між хмар.
Зими розвіялась подоба
Мов сивий чаклував мольфар.

Так не хотілося морозу
І ожеледиці в льодах…
Лише з трояндою – мімозу

Аліна Майстер
2020.02.23 22:07
Священик УГКЦ із Немирова Іван Кипріян у Сибіру замерз разом із засудженими дітьми.
Вже помирали діти у Сибіру,
Бо для держави були вороги.
Не виросли, не квітли, не любили,
А тільки промовляли: «…Ми самі.
Прийди до нас,
Дай слово, дай молитву,
Поб

Володимир Ляшкевич
2020.02.23 21:24
Видихів наших атоми, наче птахи в повітрі.
і перед ними далечі - вільні, пастельні, світлі.
Що їм тепер легені, крові гарячі ріки,
жили, сердець пориви, мудро-важкі повіки?

Видихів наших виливи хмарам подібні, хвилі,
човникам під вітрилами, що не

Ніна Виноградська
2020.02.23 20:13
Коли слова збираються у зграю,
Це не потік, а це - стрімка ріка,
Що русло вже собі не обирає,
І напролом ідуть її війська.

І все тоді для неї незначуще -
Ламає, трощить, осідає в мул.
У цій словесній зграї, словогущі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19

Тарас Ріль
2020.01.18

Олександр Панін
2020.01.12

Сергій Зубець
2020.01.01

Юра Ясінський
2019.11.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Проза

 замітки
 

¹

Актуальне та безпризорне прозове, літературщики на дофамінах передсвяткових, ажурні дженезівські грудневі древа на сивій димці. Паранормований мід-найт, нуар столітньої витримки на дорозі, ось ми знов і зійшлися на хвилю яку, друзяки вуайєризму, моє вклінне—продюсуючи наступний віртуальний обеліск & еріхмарія торкається краю беретки, а мож федори, практично по френк-сінатрівському.

Фіцці на сьогодні обмеживсь пінболом, а керуак зі суровістю занотовує щось у свій пролетарський записничок, чи знаючи сам навіщо, але така в нього фікція. Хрістіан ганс, розкручений блогер, далі видає третьорядні якісь казки. Не той нині, але миргород так само розлива газовану водичку, сторож його нікіфорич сталкерить когось в соцмережі через андроїд, що придбав за чесну готівку, ото через церкву ломбард.

Переходи на світлофорах із поклацуванням неначе портали & незгірші парубки в обіймах зі страшненькими дівками, симпатичніші дівки строго без пар, або в камуфляжі, подальший інтверезий піпол. Між зупинками транспорту масиви нарубаних соснових ялинок, які ніхто поки що не купляє—який пойнт в ялинці без снігу, або кожен раз бува останнім—домішують присмак агонії хвойної до латернованого безпросвіту. Інтерес до випадковішої ще випадковості тримається в тонусі, а що керуак невідомо що нотує, це таке в нього дозвілля, має право.


²

Fortune-teller гадає про судьбу & не оскудіє тареля його. Святкувальні кларнети барабанні щіточки сапфірове скло тло пекельно~сусальне; ритуальні порухи, інтелігентські діоптрії. Юрма розчіпляється рідшає контурується, кларнети модулюють, порухи манжетами обрамлюють ексклюзив епізоду. Сценки гамгаму, за оксамитним єдвабом сленговий татуаж про езотерику. Приморожені молодята, відсторонений офіспланктон, кумарні консультанти-помічники, собачковий подіум & фанфари софітні & лазери дискозблиски & парча haute couture.

Звичайно, постійно присутні задвірки, їхнє пекло тут же за рогом, а стартуючи від задвірків—кілометри торгівельних шанхаїв, чого тільки там не вихопиш. Часом опиняючись у справжнісінькій хащі, де інстинктивно починаєш ніяково та гарячково продиратися аби лише кудись геть й сам собі не відповіси навіщо ж так попадати було. Асортименти від корнішонів домашніх до ароматичних паличок синтетичних, що дуст від снобізму. Цигаркові притони д’ютіфрі-економ-конфіскату, розливна маслинова олія, драґон-ґолден, бюстгальтери шарфики носовички, корми улюбленцям, хурма з пліснявою, фабричні смаколики, дєвушки-бабушки, негармонійно мугикаючі прибиральники, наївні шукачі небрудних порожніх коробок.

Можна гадати собі, що сучасний арт—бізарний базар, життя пародіює мистецтво, пересічні смаки діджиталізуються & пікселізуються, роздруковуються й ксеряться, електронне куріння парфумованої пари застаріває, на ринку є інтересніш стартапи. А ще проявляється літера за літерою консьюмеризм, коли спиняєшся порозглядати сріберні-злоті на вигляд цукорки, насправді китайський пуер, а тоді ще наперстки для чайних церемоній японських, де заварки лляють строго по п’ятдесят—хоч стверджують начеб суміші специфічно убивчі.


³

Ти & я. Едхопперівські дистанції, що дедалі різьбленіш. Поп-арт при понятіях, діфез-джез, кольорові світлячки на сутінку. Завжди можна будь-чого понаговорити, втім запам’ятувавши головне, теж не сильно суттєве, пригадуючи кого хто почитував, ридаючи через заздрощі. А скільки ж йще поза рамками того, що нагальніше потребує уваги, навіть досліджень—на що ніколи не знайти часу, а все ж визначатися щодо варто. . .

Завжди можна всяко перейтися, перевірити, чи на місці граффіті знакові мабуть. Круасани що яка там італія—на виході, кекси врешті-решт здохли потомушо етавсьо палітіка, але ще бувають навіть сирнички & запіканки таки помічні. Банально американо, без пуерів. Без феєрверків з петардами, без драматизму фальцетто. Жаліючись & шкодуючи, само собою, нашвидку. Чим тут ще зарадиш, які тобі жести з провінційної мелодрами нехай би навіть музикальний момент, вуйко на акордеоні, чи то житан~балкани, нехай

Томушо просто непросто, якби поетика оце. Жодних тобі кармічних муз, але є хоча би бажаючі про щось нагадати знічев’я, найголовніше потім не пролетіти наскрізь через нору звісну в яку здається знов устрибнув білий кролик при платиновім дзиґарі з ланцюжками. Сезон якби андерсенівська мадленка & липовий узвар, чи знаючи сам навіщо, переходами до ирійських брам тонкі віадуки, декіріковський декор немовби чекання на ґодо, причинностей наслідкових, передсніжжя на павзі & зогріта зворушенням щиро—незворушна моя відсутність.




 



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-12-26 17:52:21
Переглядів сторінки твору 396
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.02.25 04:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-26 19:17:42 ]
Алюзії - як упізнавані як за відомими назвами (чорний обеліск від Е-М. Ремарка etc - за необхідності додам інші "ет кетери" чи "ет цетери"), так і за новими (бо не вживав дофамінів, але вже знаю, і можливо, не без користі для мене) або погано відомими і більше подібними до дежавю тодішнього давнього післявоєнного та воєнного песимізму, якщо не малося на увазі щось друге на зразок модних течій у мистецтві...

Прочиталося досить впевнено та без особливо серйозних зайвих навантажень для мозгової діяльності - більше того, будь-які тимчасові навантаження вели від відкриття до відкриття (на зразок ефекту від старечого склерозу, за якого кожний ранок сприймається як перший вихід у світ (like "згадати все" з Арні Ш-гером у головній ролі) - де діагоналями як методом швидкого читання, де з зупинками для розгадки чергової алюзії тощо.

Якщо казати більш стисло, то читається і читатиметься далі. Бо як і буває, заключні рядки читач уже бачив. І все, що передувало, теж. Тепер можна візнику не гнати коней. Бо таки цікаво крутити головою, бо є на що подивитися. Розглянуто досить мало, а бачено швидким алюром все що пройшло повз детальний розгляд. Не за причини байдужого перегляду, а за швидкості. Авторський замисел або я так читав. Рапід, одним словом. Зоровий і чуттєвий - якщо трьома.

Дякую,
Візник-читач
Ю. С.
(to be continued)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-12-26 19:33:05 ]
ну якби тут недавно крутилася мисль дюрренматта
що література сучасна має бути легша від легкої
тоді начебто про неї згадає споживач

але це не означає одноразовості, фестфуду, конвеєра

звичайно можна собі читнути або перечитати при комфорті
автор нормально виходить із того що це все точно ніхто вже не читатиме
але автор радий буде помилятися, ось такий цей процес

всі ці прозові тексти часто взаємно пов’язані
або деякі мислі не спішать прощатися
або можете перечитати  невідомця 
хоча невідомець скоріше скромний тріб’ют гофманові

замітки приємно відрізняються від того ж таки невідомця
настроєм & вільною від залишкових ілюзій

відсутністю, авжеж



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-26 20:04:48 ]
якщо тезами, то:
- як Коран не можна прочитати швидше 12-ти днів, так інші взірці прози (звичайно, якщо вони писалися не для пасажирів електричок і маршруток), за лічені хвилини чи інші терміни (в залежності від кількості знаків)
Тож десь такий і ефект і в даному випадку - не швидко і не довго, а де дуже довго, то це вже швидше жирафове питання того чи іншого жирафа;
- на мою думку, читачу запропоновано досить цікавий текст - щоправда, дивлячись для якого. Такого як я Ваша проза зацікавила. Навіть дивуюся, де були мої очі рік або й десяток їх назад.
Я навіть не знав, що Ви написали переклад, у якому вийшов інший готель "Каліфорнія", більш ближчий, скажімо, до західних кордонів нашої країни. У тому тексті мені не дуже припав до вподоби рядок з "Рече" і спірітом, який мені більше видався людиною, аніж напоєм. То такий відмінок.
Я не дуже "западаю" на прозу, бо можна згаяти час, а нічого путнього взамін не отримати. Чиясь любов, чиїсь проблеми та радощі з успіхами. Можливо, я таки дещо втрачаю, але мені здається, що сьогодні я дещо знайшов (у прозі, а у віршах - трішки раніше).
Повернувшись до питання "12-ти днів", зауважу, що я одного з них сьогодні не згаяв. На черзі наступні.
Користуючись моментом, скажу, що ця ніч почалася з гумору - гарного здорового "пиріжкового" гумору. Він був Вашим. Наразі працюю над своїм, розриваючись між двома бажаннями. Ні, вже трьома.
Гіперактивне посилання спрацювало :)

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-26 20:31:29 ]
Вибачте, "на сучасну прозу". Радянської начитався досхочу і більше, з іноземною було складніше і менше.

Якби можна було впровадити такі одиниці вимірювання потужності (фізично банальне мірило) текстів (творів) як, скажімо, один жадан etc, то авторам я читачам вони були би корисними. Природно, з урахуаанням жанру :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-12-26 20:54:14 ]
дякую всяко за приязні думки, Юрію

ну тут однозначно не коран
чисто технічно, все мало би працювати як-от
знаєте
в барах часом або в супермаркетах та й в метро є комп’ютерні більші екрани
на які виводяться потік кліпів, кожен триває 10-15 сек
вони десь-однакові, різні екстремальні чи спортивні фокуси
або епічні фейли
ну і десь-так працює кансамерський мозок
захоплює цяцьку на 10-15 сек, а там нецікаво дальше
переходимо до наступного атракціончику

щоправда є любителі художнього розвороту
але то треба писати скучними словами, які приїдаються
хоч-не-хоч, тому потрібні якісь цинічні репліки
але то вже не оповідання чи монолог виходить
а виходить театр, ну і відповідно дія чим театральніш,
тим художніш

але я про реалізм

власне, технічно, текст розбитий десь-такими блоками
як кліпи до монтажу вищезгаданого
кожен шматочок є ракурсною проекцією цілого
і може існувати окремо

а щодо сучасної прози & жадана, погоджуюся
хоча жадан став якби формоеталонщиком в поезії
в прозі такий подвиг повторити буде складніш
ну і лоббі

але з інакшого боку, я не сказав би, що прозовий жадан
якось аж на голову вище від инших прозових хлопців
які власне і є лоббі

але Ви ж прекрасно розумієте, що замітки оці
або що там ще в мене було
це взагалі не комільфо, бо вимагає свого підготованого читача

їх є обмаль завжди, тих, хто слідкує і не лише за певними словами

а щодо художності як вона загальноприйнята
ну бувають і в мене художні штучки

тут все більше залежить від дозвілля
тому що викласти при нагоді якусь проміжну summa summarum
простіш, аніж будь-що

звичайно, деякі деталі можна довго і нудно доводити
до кристалічної досконалості

але то вже риторичне, таке





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-27 06:36:11 ]
Не минуло 12-ти годин як було прочитано і зважено. Дійсно, побудова блокова, і як буває і в інших вправах і заняттях, - спочатку йде важче, потім легше.
Настрій змінний. Ялинок жаль. Ще з часів дитинства.
Зримо, цікаво, я би сказав - і святково як для читача і міщанина також. Йшлося ж не за ліс.
Настрій певною мірою також pre-holiday.
"Маркери", які були у творі та в коментарі, взяті до відома. Не витримав - цікавився. Інтересно. Ай'лл бі бек :)
Елегантно (додаю до попередніх прислівників) - власне, те, шо мене приваблює у такій творчості як Ваша. Вишукано, я би сказав. Роздивився.

Вибачте мені можливі вкраплення офф-топових моментів.
Дякую за все.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-12-27 11:34:07 ]

та бо це ж багаторазовий текст


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-12-28 20:40:23 ]
Текст для багаторазового повернення (звертання) до нього. Наприклад, сьогодні мене втретє зацікавили деякі метафоричні моменти.
Едвард Гоппер.
Дистанції.
Передсвяткові дофаміни.
Та хіба лише вони?
Вибачте мені часті появи.
Здебільшого я відмовчуюсь. Прийшов-пішов.
Уявив би музейні галереї, між стінами яких стояв би гал-гал-гал.
Дякую,
Ю. С.