ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олег Завадський
2022.11.26 15:26
Вторували до пекла свій шлях
І в степах полягли без відправи,
Щоб тіла по густих кураях
Звірина плюндрувала каправа.

Гідна плата за ваші труди
Золотого імперського трону!
Достобіса вже збігло води,

Ігор Шоха
2022.11.26 13:30
             І
У цивілізованій Європі
ще немає Лисої гори
і не риють, поки-що, окопи,
а пора... хоча би до пори,
поки емігрують мізантропи,
вішати ногами догори
кожного, бо орки безголові

Ірина Вовк
2022.11.26 13:03
– Розкажіть, будь ласка, як Ви прийшли в театр, з чого починали. Я знаю, що Ви народилися в Керчі, в Криму. Чи ходили ви малим у театр? – В Керчі не було дитячих театрів, на зразок Львівських – ТЮГу та Театру Ляльок. Ще школярами ми з друзями купували

Іван Потьомкін
2022.11.26 12:47
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Прибіга. Примружив око:
«Є м’ясце, та зависоко...
Любий друже, я б хотів,
Щоб ти поруч мене сів.
Мав би я тоді нагоду,
Віддать шану твоїй вроді».

Софія Цимбалиста
2022.11.26 11:04
Ми не цінуємо дрібниці,
які змушують нас усміхатися.
Ті, які розширюють зіниці
і шалено прискорюють серцебиття.
Ми забуваємо про речі,
які роблять нас щасливими.
Ті, які заповнюють місце порожнечі
і потайки розфарбовують буття.

Віктор Кучерук
2022.11.26 10:07
Ялинкову гілочку
Розгойдала білочка
І тепер гойдається
На хиткій лукавиця,
Ще й тихенько ойкає,
В захваті від гойдалки.
А зайці засмучено
Дивляться й виучують

Тетяна Левицька
2022.11.26 05:52
Зійшовся на тобі весь білий світ.
Чому ж я не позбавилася муки
плекати сум від мрії до розлуки
самотньою журбою край воріт?

І проводжати осінь в далину,
ключ перелітний в неозорім небі,
що розчинився, обірвавши щебіт,

Іван Потьомкін
2022.11.25 22:05
– Куда это подевался Миша? – спросил я как-то Бориса, когда мы возвращались после тенниса. – Давненько что-то не видел его... – Как, ты в самом деле ничего не знаешь, что случилось с ним? – Ну и привычка же у тебя: вопросом на вопрос. Так что же с ним с

Олександр Сушко
2022.11.25 18:49
Леся Ніколайчук
(оригінал)

Не відпускай мене кохана воювати .
Бо там так страшно і багато сліз .
Я розумію, що країну потрібно захищати,
Але я жити хочу, а не іти у бій .

Вікторія Лимар
2022.11.25 18:38
Болісна сатира

Рубати можуть лиш під корінь.
На інше – клепки не хвата.
Рука людська – черства потвора,
Рука байдужого ката.

Та мова не про виконавця.

Світлана Майя Залізняк
2022.11.25 16:46
Життя тривало дві доби.
Не чув той хлопчик "люлі-люлі",
Не бачив сонця... Враг убив.
Ідуть румовищем прибулі...

Шукаю сенси - бачу тло.
Пульсує цятка... мегавилом.
Кого звільняє Мегазло?

Сергій Губерначук
2022.11.25 13:31
Сновиддя. Я нереальний.
Спанієль зі смурними зіницями.
Сон – необхідна ланка в системі самозахисту.
Спи.
Шок – обхідна ланка в системі самозахисту.
Спи.
Смерть – остаточна ланка в системі самозахисту.
Спи.

Марія Дем'янюк
2022.11.25 10:56
Принеси мені ліхтарик, Святий Миколаю!
Не цукерки й шоколадки, я тебе благаю,
Щоби світло було завжди і вночі, і нині,
Щоби затишно було у нашій хатині.

Попрошу у тебе ще буржуйку та пічку,
Щоб малесенька сестра не мерзла у нічку,
Теплу ковдру для

Микола Соболь
2022.11.25 07:12
Серце налите сумом,
болем сповнене теж.
Як ти тепер без струму,
місто моє, живеш?
Знову летять потвори
в небі їх силует.
Сіє росія горе
запусками ракет.

Віктор Кучерук
2022.11.25 05:23
Знову вибухом тишу розколото –
Сяйво спалаху, гуркіт жене…
Радіатор опалення холодом
Починає лякати мене.
Через вбивче летіння і зіткнення
Носія з трансформатором знов
Без тепла і води, і освітлення
Опиняється маса будов.

Іван Потьомкін
2022.11.24 19:13
«Незамінимі є!»-
Прийміте, Якове, цю істину до себе в гості.
«Незамінимі є!»-
Не солодко Вам буде з гостею цією там, у високості.
Бо я її ще й дещо приперчу:
«Не всіх за образом і на подобу Бога створено!
А тільки тих, хто, як і сам Господь,
Без п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22

І Батюк
2021.10.08

Стах Розсоха
2021.07.13

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Наталья Иванова Харина
2019.11.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Матвій Смірнов (1974) / Іншомовна поезія

 Сергей Жадан — «Он был почтовый курьер в Амстердаме» (спроба перекладу)
Он был почтовый курьер в Амстердаме
Слушал аббу, сидел на траме
Порно посматривал иногда.
Друзья его, торчки-радикалы
Говорили: «Мы все провтыкали,
Мы влезли по самое никуда.

В стране - стагнация и мудаки,
Либералы, продажные леваки,
Непонятно, что держит нас на плаву.
Евросоюз - сволочной и лживый,
Свобода - просто лозунг фальшивый
И негде приличную взять траву.

Но на Востоке осталась страна,
Она, возможно, такая одна
Там свобода сияет и ночью, и днём
Там для каждого все дороги открыты.
Давай-ка наладим каналы сбыта,
Мосты культурные наведём!

Там чистые улицы, скверы и парки.
Уездные церкви Московской епархии
Снимают порчу и славят джа.
Профсоюзы держат в руках единых
Заводы, фабрики и магазины,
Над садами колхозными пчёлы жужжат!

Там пьют абсент при любой простуде
Там женщины - демоны, а не люди,
В глубоких глотках таящие тьму,
Готовы исполнить любую фантазию -
Там плана даже больше чем в Азии.
Сгоняй, привези», - говорили ему.

И он, не колеблясь, ступил на трассу
Авиалиниями Донбаса
В которых на завтрак - один коньяк
Мечтая об этой стране офигенной
Он пересёк границу Шенгена
Все, что имел, раздавши за так.

И прибыв в сердце Донецкого края
Из всех иностранных греческий зная
А им тут похоже владели все
Он в руки попал удивительной паре -
Водитель на «форде» и друг на кумаре
И звезды сияли во всей красе.

Водитель сказал: «Все нормально, зёма,
Не нервничай, чувствуй себя, как дома
Мы все тут друзья, ты же видишь сам.
Эта земля нам обетованна.
Поедем в Стаханов - там столько плана,
Увидишь - хватит на весь Амстердам!»

Стоял холодный февральский вечер,
Темнела даль, поднимался ветер
И месяц за ними летел как птах.
Тревожно высились терриконы
По Украине ползли циклоны
И души тонули в глубоких снегах.

В районе тридцатого километра
Они застыли в объятьях ветра
И ночь накрыла их мраком густым.
Водитель шепнул ему: «Йохан, братишка,
Походу выходит, нам всем тут крышка.
Молись своим растаманским святым,»

И крутил зажигание снова и снова.
Но смерть - она с моря пришла, с Азова
И ангел печальный над ними парил.
Чтоб согреться, хлебнувши одеколона,
Он тыкал в клавиши телефона,
Но голос в трубке ему говорил:

«Ваш абонент пребывает вне зоны.
Такие вот злые у жизни законы -
Сгинешь, потонешь - и будешь таков.
Смерть твоя - небольшая утрата,
Просто меняется оператор,
И больше нету входящих звонков.»

Оригінал:
Сергій Жадан — «Він був листоношею в Амстердамі»

Він був листоношею в Амстердамі,
слухав аббу, сидів на трамі,
дивився порно у вихідні.
Друзі його, пияки-радикали,
говорили: „Ми все провтикали,
ми, можна сказати, по вуха в лайні.

В країні стагнація і мудацтво,
лібералізм і продажне лівацтво,
і неясно, що нас трима на плаву.
Євросоюзом керує сволота.
Вони говорять – „Свобода, свобода»,
а піди-но, купи нормальну траву.

Але на Сході ще є країна,
вона сьогодні, можливо, єдина,
де сонце свободи не встигло зайти.
Де вірять в людину – вільну, розкуту.
Спробуй пробити канали збуту,
давай наведемо культурні мости!

Там втіха сходить на кожну хату.
Церкви московського патріархату
знімають вроки і славлять джа.
Мануфактура та інші крами
там контролюються профспілками,
і співом ясніє колгоспна межа!

Там п’ють абсент при застудній хворобі.
Там демони у жіночій подобі,
сховавши в горлі темну пітьму,
сповнять усяку твою забаганку.
Давай, чувак – привези афганку!» –
повторювали вони йому.

І він ступив на цю дивну трасу.
Авіалініями Донбасу,
де на сніданок – лише бухло,
мріючи про країну шалену,
він вилетів за кордони шенгену,
лишивши все, що в нього було.

Ступивши на землю в місті Донецьку,
з усіх іноземних знаючи грецьку,
котру тут нібито знали всі,
він трапив до рук дивовижній парі –
водій на форді й друг на кумарі.
І сяяли зорі у всій красі.

Водій сказав: „Все нормально, зьома,
давай, почувайся у нас, як вдома,
тут друзі навколо, бачиш і сам.
Ти трапив на землю обітовану.
Їдьмо в Стаханов, там стільки плану,
що вистачить на весь Амстердам!»

Був простір вечірньою сутінню скутий.
Стояла зима. Починався лютий.
І місяць за ними гнався, як птах.
Тривожно світилися терикони,
на Україну ішли циклони,
й душі тонули в глибоких снігах.

На сорок п’ятому кілометрі
вони застигли в злій круговерті,
і тьма огорнула їх мулом густим.
Водій промовив: „Йохан, братішка,
по ходу, виходить, усім нам кришка,
молися своїм растаманським святим!»

Замерзло пальне і стихала мова.
Смерть надійшла із портів, з Азова,
і демон смутку над ними літав.
Випивши дезодорант, щоб зігрітись,
він намагався комусь дозвонитись,
але телефон йому відповідав:

„На даний момент абонент недоступний.
Життя – процес взагалі підступний,
так ніби тонеш серед ріки.
Смерть твоя – невелика втрата,
просто змінюється оператор,
й повільно зникають вхідні дзвінки».





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-11-30 17:56:53
Переглядів сторінки твору 824
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.835 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.835 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2022.02.15 14:41
Автор у цю хвилину відсутній