ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.11 06:12
Травень шукає притулку,
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.

Віктор Кучерук
2024.05.11 05:31
Погаснуть заграви багряні
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.

Володимир Каразуб
2024.05.10 14:43
Звивайте сни у свитки пелюсткові
Як ніч весни в безсонні має вади,
І вадить більше, як слова любові
Бажаючи поцупити в троянди
Її чесноту. Світ у тім захланний,
І кожному із двох дарує вміння:
Комусь барвисту щедрість Тіціана,
А іншим смуток пензля

Борис Костиря
2024.05.10 12:55
Жебрак несе на горбу крик,
він пронизує тишу мечем страху.
Крик поглинув місто,
розриваючи барабанні перетинки.
Крик поселився в головах людей
і розбив реальність на шматки.
Жебрак несе з собою гнів століть,
який може спалити місто.

Юрій Гундарєв
2024.05.10 10:02
«Все просто. У мене немає нічого святого…»
Олександр Сушко


Якщо немає у тебе
того, що дається Небом,
немає нічого святого,
що дарується Богом,

Віктор Кучерук
2024.05.10 05:42
Вже відстрілялися жаринки
І не курить зловіще дим, –
З’явився час для відпочинку
Від невтоленної біди.
У вогкім затишку окопу
Принишкли втомлені бійці,
Бо дрон ворожий може оком
Оптичним виявити ціль.

Світлана Пирогова
2024.05.09 21:35
Індигові волошки піднімають вії
Межи ажуру зеленавих трав.
Щемить в душі моїй примарою надія,
Немов свердлить безжалісний бурав.

Індигові волошки дивляться на мене,
Цикадами пострибують думки.
Квітчастим килимом вселяється натхнення,

Микола Соболь
2024.05.09 20:14
Волієш мовчати. Мовчиш. Але серце кричить.
Вітер шукає притулку на схилах Дніпрових.
Як вимовиш слово правдиве у відповідь: «Цить!» –
щастя не буде, віддав для Пегаса підкови.
Це плачуть весною берізки чи тануть сніги?
Розталь дими притискає між сіри

Євген Федчук
2024.05.09 20:09
Обоз великий вулицею мчав.
Та не купецький. Пахолки на конях.
На них добротні кунтуші суконні.
Ридван слідом колесами гурчав.
То князь Острозький вибрався у світ.
Десь поспішав у справах, очевидно.
Перевіряв маєтність принагідно.
Народ цікаво пози

Іван Потьомкін
2024.05.09 12:44
Час не наспів іще для газових печей.
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл

Сергій Губерначук
2024.05.09 11:48
Весна – уві сні, а літо – серед мрій,
і осінь охолоне під кінець,
а там – зима, і присиплятиме мороз:
такий закон нестримної природи.

11 серпня 1987 р., Київ

Леся Горова
2024.05.09 07:54
Як тільки зацвітає виноград,
Мені приходять виноградні рими.
Його цвітіння потайне, незриме,
Й вечірній під лозою променад
Укутується золотавим димом:

Летить пилок, торкається до вуст ,
Хоча від нього і не захмеліти,

Артур Курдіновський
2024.05.09 06:54
Співати й говорити краще хором!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Сиділи ми у камері брудній,
Наповненій отруйним газом - хлором.

За що нас засудили - невідомо,
Але якщо сказали - треба йти!
Ми між собою перейшли на "ти".

Олександр Сушко
2024.05.09 06:20
сатира на твір Юрія Гундарєва
"Намалюй перемогу"

Ось хлопчик малює танк,
А я малюю віршатко.
Хай вас ухопить зляк,
Нащо - не маю гадки.

Віктор Кучерук
2024.05.09 05:31
В духовиті буркуни
Поховались цвіркуни
І весь день співають монотонно
Про незримі для очей,
Співом втомлених, людей
Комашині сховки безборонні.
З-під листочків буркунів,
Завжди чути тільки спів,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 19:21
Ось хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога,
вгорі - синьо-жовтий стяг
і літери: «Перемога».

Цей хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога…
А в серці лунає: «Так,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Біг

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-14 12:45:46
Переглядів сторінки твору 2150
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-14 14:24:15 ]
Динамічний вірш. Ось так бігла, бігла і враз..."Зважте на потрясіння -
З кожним на рік ми старші." Варто передихнути. Дуже гарний вірш. Сподобався. Успіху Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 20:36:08 ]
Тема, можна сказати, не з тих, що дуже приємні. Квазіліричний напівандеґраунд - щось таке. Немає ні псевдосліз, ні самоспівчуття.
Ми звикаємо до змін сезонів, до наших вікових досягнень і ще багато до чого.
Минулого не наздогнати.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 21:29:23 ]
Мабуть, завчасно зважати на вік. Попереду справді неабияка бігова доріжка. Головне - не обігнати себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-11-15 06:57:02 ]
Оце і біжу.
Не наздожену осінь, то бігтиму за зимою.
А там - і весна наступного кола.
Тож біжімо.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-15 21:30:12 ]
Скоріше - з кожним потрясінням на роки старшаємо, хоч все одно цікавий парафраз від день за днем.
Може, Й нащо?
Можна простіше -
тема ця не осіння:
вкрай помилково вказує на ступінь осінньості.
Загалом вірш приємний на смак :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-11-15 23:15:10 ]
Полюбляю тропи. Не проти гіперболізації.
Також, працюючи з документами (інколи майже у ленінському outdoor-стилі), надбав схильність до бюрократичних зворотів. Якби я мав на увазі саме потрясіння, то додав би відповідну обмовку на зразок "з останнім". Не вистачило би довжини рядка, то зробив би його довшим. Це ж фінальна частина. Або в назві вірша використав би прикметник "потрясний". Непоганий прикметник, по-перше, і по-друге, скільки можна бути ханжами? За умови певного смаку та відчуття мови можна собі се дозволити - і є приклади, на яких можна вчитися. А ми їх обминаємо увагою.
Мені останнього часу такі траплялися.
Вони допомагають відкривати, так би мовити, нові світи поезії або нові обрії. Кому що.
І чому би не додати деякої невизначеності? Це я ще про заключну строфу. І про кола у тому числі. Щоправда, це досить складно. Одна осінь - одне повне коло у складі року, в якому і літо, і весна, і все інше. Цього року мене хвилювало питання осені з її катафотами, які відображають і колір листя, і колір хмар або інею.
Певні правки покращили би коефіцієнт прозорості, але і цей мене задовольняє.
Мені байдужі чиїсь (не Ваші) думки, що ніяких пояснень під віршем, біля нього та над ним не повинно бути. Чому "не повинно" або чому "не бажано"? Нехай будуть. Майстра з себе не вдаю і не кожного з них слухаю. А якщо слухаю, то і критично, і ні.
Я надивився на майстрів золотого пера поезії.
Шапки мономаха розібрані.
Нічого не маю проти.
Ваш коментар був корисним.
Справді.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-16 05:39:56 ]
дуже музикально, справді Юрію...

& дуже окремий Ваш хай-клесс, у розумінні
ненав’язливого так начеб і випадкового
перегуку й відлуння ненав’язливостей очевидних,
але, тим не менш...


бо що я Вам у змозі розказати нового про старішого
але й immo новітнішого Єйтса, хіба ні

блюзова компонента відчутна, що є належним
і сподіваним, та й чесним

або ~ якби Ви раптом знічев’я зважилися навіть на якесь
невибагливе порно, в популярному останнім
часом на тутешніх шпальтах стайлі,

мені здається, це вийшло би теж в міру блюзово
і делікатно, безперечно...

із усіма найсвітлішими чуттями
так, майже прощаючись

уклінний*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-11-18 20:55:30 ]
До нього, скоріше за все, бажано йти еволюційним шляхом - від простого до складного. Оголювання почати з верхнього одягу. Не нападницьки і без гусарського гумору.
Дякую за пропозицію. Можна сказати, сьогодні почався нульовий цикл. Вже ввижаються обриси.
Ю. С.
18.11.2019