ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
2024.04.28
18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
2024.04.28
18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
2024.04.28
16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
2024.04.28
16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
2024.04.28
16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.15
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Шаман Дощ /
Проза
Тяжко без волі.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тяжко без волі.
Воля... Чи важко її здобути в небутті.
Ми живемо у світі мрій і думок про щасливе майбутнє.
Нас оточує неспокій стосовно звільнення свого розуму від хтивих бажань
Так, родина, щасливі брати і сестри
Так це безумовно є важливим процентом за.
Але чи варто взагалі над цим задумуватися.
Вода що падає з високої скелі завжди розбивається
Об гостре каміння. Завжди.
Нема чого говорити про любов, якщо ця тема пуста
Звичайно поет може написати вірш
Письменник – роман
Художник – пейзаж
Але чи варто.
Хто вірить що він у центрі всесвіту.
Хто прагне підкорити своїй волі інших той безумовно
Проживе довше.
Доля – це крик душі.
Для віри в майбутнє, доля відіграє важлике значення
Звичайно час і тут пхає свого носа
І втручається в чужі справи.
Не в свої
Бо той хто має формулу і щасливу долю
Той не має проблем ніде.
Це життя вставляє свої корективи
Навіщо комусь мріяти про любов
Якщо все одно її не здобуде.
Він буде намагатися змінити себе
Але в результаті нічого не досягне.
Він залишеться таким як є, а любов
Пташкою випурхне з його рук і полетить
На пошуки іншої зріднено подібної душі...
Тяжко без волі...
Волі осягнути Хто Ти є
Що необхідно здобути в цьому житті.
Хто дасть пораду як поступити в конкретній ситуації
Ніхто...
Жити – значить боротися
Боротьба дійсно йде
Почуття людини змагаються безперервно
Тисячі питань за день людина задає собі
Тисячу.
Закінчити життя самогубством
Означає припинити боротьбу
Через лінощі, ломку чи нещасливе кохання
Втекти !
Але чи варто. Варто ?
Чи може краще віддати тіло в Божі руки
І йти до загибелі
Загибелі душевної
Багато випадків таких стається із людьми
Нещастя приходить як завжди несподівано
Було все добре і раптом...
Філософи мислять, теоретики думають
Розробляють теореми, плани
Вчені використовують нові технології
У фізико – хімічному прогресі...
Фігура Бога уявляється мені
Можливо ти скажеш ні
Але чи правда це скажи
Я вірю в Господа і молюся йому
Але чи варто
Ти скажи про що думаєш ти
Коли твою сестру гвалтують тварюки
Коли матір роздирають хижі пси
Коли ти вже один з сім’ї
Коли ти є – живий
Скажи !
Мені цікаво про це знати бо я Нечистий, бавлюсь кожною душею.
Я п’ю твою кров, я випиваю мозок
Я мучу душі і з живими розправляюсь
Я є безсмертний і я не вмираю
І я на тебе чекаю...
У сатанинські сіті я не клюну
Я йду у бій деколи без зброї
Тримаю волю у своїй долоні
Чекаю я спокус як мрій
Чекаю раю і не знаю
Коли мені годиться туди йти
Я переможу смерть і зраду і кохання
Я не піддамся...
Ти думаєш що можеш вже зламати
Мене – людину як патик
Непрада я тримаюсь і буду тримати
Свій гнів, свій час , свої думки.
Гнів... це прояв
Коли люди обмежують себе в чомусь
Це відбувається тоді, коли розпука
Вже є непідвладна
Коли твій розум прорвало
І ти вже не належиш собі
Хто тоді відповідає за тебе
Хто керує твоїми діями
Бог , Чорт чи Ангел-Хоронитель
Ти знаєш. Ні.
Ти ведеш війну проти всього що тебе оточує
Ти повинен тримати себе в руках
Навіть ні не в руках а в лещатах
І навіть тоді коли близьких тобі людей
При тобі мучать і роздирають на шматки
Ти повинен зберегти холод у собі
Згаряча діло чи проблему не рішиш – ти знаєш
І це тобі не в перший раз.
Тож нехай беззвучним прокляттям все і обмежиться.
Дай спокій собі. Порахуй до ста.
Заспокіся !!!
Ми живемо у світі мрій і думок про щасливе майбутнє.
Нас оточує неспокій стосовно звільнення свого розуму від хтивих бажань
Так, родина, щасливі брати і сестри
Так це безумовно є важливим процентом за.
Але чи варто взагалі над цим задумуватися.
Вода що падає з високої скелі завжди розбивається
Об гостре каміння. Завжди.
Нема чого говорити про любов, якщо ця тема пуста
Звичайно поет може написати вірш
Письменник – роман
Художник – пейзаж
Але чи варто.
Хто вірить що він у центрі всесвіту.
Хто прагне підкорити своїй волі інших той безумовно
Проживе довше.
Доля – це крик душі.
Для віри в майбутнє, доля відіграє важлике значення
Звичайно час і тут пхає свого носа
І втручається в чужі справи.
Не в свої
Бо той хто має формулу і щасливу долю
Той не має проблем ніде.
Це життя вставляє свої корективи
Навіщо комусь мріяти про любов
Якщо все одно її не здобуде.
Він буде намагатися змінити себе
Але в результаті нічого не досягне.
Він залишеться таким як є, а любов
Пташкою випурхне з його рук і полетить
На пошуки іншої зріднено подібної душі...
Тяжко без волі...
Волі осягнути Хто Ти є
Що необхідно здобути в цьому житті.
Хто дасть пораду як поступити в конкретній ситуації
Ніхто...
Жити – значить боротися
Боротьба дійсно йде
Почуття людини змагаються безперервно
Тисячі питань за день людина задає собі
Тисячу.
Закінчити життя самогубством
Означає припинити боротьбу
Через лінощі, ломку чи нещасливе кохання
Втекти !
Але чи варто. Варто ?
Чи може краще віддати тіло в Божі руки
І йти до загибелі
Загибелі душевної
Багато випадків таких стається із людьми
Нещастя приходить як завжди несподівано
Було все добре і раптом...
Філософи мислять, теоретики думають
Розробляють теореми, плани
Вчені використовують нові технології
У фізико – хімічному прогресі...
Фігура Бога уявляється мені
Можливо ти скажеш ні
Але чи правда це скажи
Я вірю в Господа і молюся йому
Але чи варто
Ти скажи про що думаєш ти
Коли твою сестру гвалтують тварюки
Коли матір роздирають хижі пси
Коли ти вже один з сім’ї
Коли ти є – живий
Скажи !
Мені цікаво про це знати бо я Нечистий, бавлюсь кожною душею.
Я п’ю твою кров, я випиваю мозок
Я мучу душі і з живими розправляюсь
Я є безсмертний і я не вмираю
І я на тебе чекаю...
У сатанинські сіті я не клюну
Я йду у бій деколи без зброї
Тримаю волю у своїй долоні
Чекаю я спокус як мрій
Чекаю раю і не знаю
Коли мені годиться туди йти
Я переможу смерть і зраду і кохання
Я не піддамся...
Ти думаєш що можеш вже зламати
Мене – людину як патик
Непрада я тримаюсь і буду тримати
Свій гнів, свій час , свої думки.
Гнів... це прояв
Коли люди обмежують себе в чомусь
Це відбувається тоді, коли розпука
Вже є непідвладна
Коли твій розум прорвало
І ти вже не належиш собі
Хто тоді відповідає за тебе
Хто керує твоїми діями
Бог , Чорт чи Ангел-Хоронитель
Ти знаєш. Ні.
Ти ведеш війну проти всього що тебе оточує
Ти повинен тримати себе в руках
Навіть ні не в руках а в лещатах
І навіть тоді коли близьких тобі людей
При тобі мучать і роздирають на шматки
Ти повинен зберегти холод у собі
Згаряча діло чи проблему не рішиш – ти знаєш
І це тобі не в перший раз.
Тож нехай беззвучним прокляттям все і обмежиться.
Дай спокій собі. Порахуй до ста.
Заспокіся !!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію