Складають рученята оригамі,
Об'єм уже міняє площину,
І виникає пам'яті татамі,
Я у бою долаю таїну.
Це невідоме або призабуте,
Аморфні лінії у русі днів,
Які душа не має оминути,
Навіть якщо би дуже захотів.
І знаю, що іде у результаті,
Згадали руки, як я це робив,
Останні рухи і дитя завзяте
Пускає човника, аби поплив.
Баюра океани заміняє,
А цеглою формує острівці,
Малюк легенько рухом помагає
Не збитися човну у манівці.
У Посейдона силу позичає,
Аби човен виконував маршрут,
І судно на ходу гілля минає,
Яке чаїлось, як великий спрут.
Пірати, бурі, обрії далекі -
Уявою замінює буття.
Фантазія буяє у малечі,
Ілюзія у магії життя.
Води дещúця має морем стати,
А час поверне течії свої,
Омріяне поможе будувати,
Людині існувати на Землі.
Роблю і я кораблик-оригамі
І нехтую умовності та вік,
Аби не жити далі у тумані,
Фантазією лину у політ.
2019